Мова сайту :

Ua Ru En
logo
«ПОРТРЕТЫ РЕГИОНОВ». Харьковская область

«ПОРТРЕТИ РЕГІОНІВ». Харківська область

Дата публікації: 12.12.2018 Роздрукувати Повна версія

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 4 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Харківської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють значно гірше, аніж на місцях.
 
Лише 6% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 33%, а у своєму місті/селі – 45%. Напруженою ситуацію в країні бачать 54% опитаних, критичною – 37%. Половина опитаних оцінюють ситуацію в області як напружену, ще 13% – як критичну. Оцінки стану справ у власному місті кращі: напруженою ситуацію бачать 36%, критичною – 15%.
 
Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (14%), ніж області (34%) чи свого міста/села (40%). Найгірше оцінюють напрям розвитку країни – у Харкові та сільській місцевості, ситуацію на місцях – мешканці малих міст. 
 
Загальні очікування серед мешканців області швидше негативно-нейтральні. Лише кожен десятий вважає, що стан справ в Україні покращиться наступного року. Стосовно ситуації на місцях очікування дещо оптимістичніші – покращення в області чекають 14%, в місті/селі – 17%. Водночас загалом близько половини вважають, що ситуація не зміниться на всіх рівнях, а близько чверті мають песимістичні сподівання щодо майбутнього України, чверть – стосовно області або ж місця проживання. 
 
Військовий конфлікт на Сході України (66%) – основна загальнодержавна проблема за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (55%), низький рівень зарплат та пенсій (50%), підвищення цін на основні товари (44%). Більшість проблем гостріше відчуваються у малих містах та сільській місцевості, аніж у обласному центрі. 
 
Лідером президентського рейтингу є Ю.Бойко, якого готові підтримати 19,8% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За Ю.Тимошенко та В.Зеленського – по 15,5%, Є.Мураєва – 11,5%, П.Порошенка – 9,0%, В.Рабіновича – 6,5%, О.Ляшка – 4,5%. Рейтинг інших кандидатів – менше 4%. Водночас, кожен четвертий мешканець області не визначився з вибором кандидата, кожен сьомий – не має бажання голосувати.
 
При цьому 19,5% опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла уп’ятеро. У перемозі П.Порошенка впевнені 14,1% (у 2017 р. – 7%). Перемогу Ю.Бойка бачать близько 4,8%, В.Зеленського – 4,3%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 3% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка.
 
Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 61% опитаних.
 
У рейтингу партій лідирує партія Опозиційний блок, яку підтримують 16,4% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За Батьківщину готові віддати свої голоси 14,3%, Слугу народу – 12,6%, партію «Наші» – 10,9%, БПП Солідарність – 9,0%, За життя – 8,7%, Відродження – 8,3%, Радикальну партію – 4,0%. Рейтинг інших партій – менше 3%. Водночас, чверть мешканців області не визначилися із вибором, кожен шостий – не має бажання голосувати. 
Соціально-економічна програма кандидата та його особисті лідерські якості (по 59%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. При цьому наявність сильної команди у політика є важливим для 32% респондентів, його ідеологічні погляди – для 31%. 52% очікують від політика спроможності забезпечити стабільність у країні, натомість для 38% важливим є його прагнення здійснити зміни. 51% обирають кандидата швидше через його спрямованість на вирішення проблем країни, водночас для 40% важливим є його орієнтація на вирішення проблем країни і регіону. Для 47% важливим є досвід кандидата у державній політиці, при цьому 40% зазначили, що їм важливіше його належність до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків В.Зеленського, Є.Мураєва. Для 44% важлива орієнтація кандидата на співпрацю з ЄС, водночас для 30% важливіше його співробітництво з Росією, чверть не визначилася у цьому питанні. 
 
33% опитаних вважають, що ситуація в Україні у результаті майбутніх виборів президента не зміниться. 22% – очікують погіршення. З іншого боку 29% респондентів чекають на покращення. Найбільше таких у середовищі прихильників Ю.Тимошенко. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не визначились з вибором, або не мають намірів голосувати. Половина серед тих, хто не хоче голосувати  має негативні сподівання. 
 
На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (53%), вища, ніж на місцевому (48% – у області, 43% – у місті/селі). Ще близько третини допускають незначні фальсифікації на усіх рівнях. 
 
При цьому, 25% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. Ще 26% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 46% проти такого виду агітації. Сильніше засуджують підкуп на виборах мешканці малих міста та опитані середньої вікової групи.
 
Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, лише 14% задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана, 9% –  Президента П.Порошенка, 8% – та Верховної Ради. Водночас, близько 90% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади.
 
Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації та місцевих голів зріс: ОДА – з 29% до 40%, місцевих очільників – з 52% до 56%. Рівень задоволеності ОДА та мером найвищий серед мешканців Харкова. 
 
Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні (45%), аніж в області (34%), чи за місцем проживання (30%). Близько половини  опитаних вважають, що рівень хабарництва не змінився ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 4-6% опитаних.
 
Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно краще опитані оцінили ситуацію зі станом доріг, екологією, шкільною освітою та безпекою життя. Найгірше – стан справ з боротьбою із хабарництвом на місцевому рівні. У річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається покращення оцінок, найкраще стосовно стану доріг та безпеки життя. 
 
Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили рівень можливість відпочивати та проводити дозвілля. Найгірше – займатися підприємництвом. Можливості відпочинку, досягнення успіху, пошуку роботи та підприємництва краще оцінили в обласному центрі, безпеки життя – в малих містах та селах. Молодші та більш заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей.
 
Опитані дещо краще оцінюють економічний потенціал розвитку на місцях, аніж України загалом. Так, лише 7% бачать високий економічний потенціал розвитку України, у найближчі 5-10 років. Чверть оцінюють його на середньому рівні. Водночас майже 40% бачать низький потенціал, а 17% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання країни. Натомість кожен десятий бачить значний потенціал розвитку  на місцях, кожен третій вважає його середнім, третина оцінюють його як низький і кожен десятий не бачить жодного потенціалу. Найкраще оцінюють потенціал розвитку стосовного свого міста мешканці Харкова. 
 
Половина опитаних (52%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України (41% – протилежної думки). Значно більше відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області (76%) та свого міста/села (82%). Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (38%). Культурою та мистецтвом, а також Історією гордяться по 30%, визначними пам’ятками – 29%, місцевими мешканцями – 28%, природніми ресурсами, наукою та освітою – по 23%, традиціями регіону – 20%, спортивними досягненнями – 15%, визначними людьми – 13%, промисловістю – 12%.
 
Майже 70% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас чверть – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку кожен третій представник старшого покоління вважає себе нещасливим. Серед бідних таких – 44%. 
 
Мешканці області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Полтавської області. Серед сусідніх країн жителі регіону обирали як близькі Білорусь та Росію. 
 
30% висловили бажання зайнятися власною справою. 8% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. При цьому 56% заявила про відсутність такого прагнення. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців обласного центру, молодших та більш заможних респондентів. При цьому серед останніх чверть заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 29% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею, 15% – туризмом, 14% – індустрією краси та здоров’я, по 11% –  розвагами та відпочинком або ж транспортними послугами, 10% – IT-сферою, по 9% – фермерством, або будівництвом та ремонтом.
 
За останній рік зросла кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 24% до 35%), при цьому 57% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (34% – не готові). Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (54%), жителів міст (35-37%) та вищого і середнього достатку опитаних (44-45%). 
 
37% - за надання російській мові статусу державної, 31% - підтримують надання їй статусу офіційної в окремих регіонах, 28% вважають, що єдиною державною повинна бути лише українська мова. 
 
48% опитаних не вважають Росію країною-агресором стосовно України. 35% – протилежної думки. 17% не змогли відповісти з приводу цього.
 
Кількість прихильників прозахідного вектору менша за кількість противників. При цьому відсоток останніх за рік зменшився. Так, 35% підтримують вступ України до ЄС (у 2017 – 33%), 44% – не підтримують (у 2017 – 49%), 24% підтримують вступ до НАТО (у 2017 – 22%), 56% – не підтримують (у 2017 – 60%). Серед різних векторів зовнішньоекономічної інтеграції продовжує лідирувати напрямок рівновіддаленості від РФ та Заходу (36%). Вступ до Митного Союзу  підтримують 20%. 

 

Дивитись
презентацію

Ви можете пореглянути презентацію
on-line та завантажити її повну версію
собі на комп'ютер

Завантажити повну версію

Інші дослідження: