Мова сайту :

Ua Ru En
logo
«ПОРТРЕТЫ РЕГИОНОВ». Ивано-Франковская область

«ПОРТРЕТИ РЕГІОНІВ». Івано-Франківська область

Дата публікації: 19.12.2018 Роздрукувати Повна версія

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 4 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Івано-Франківської області. Загалом у дослідженні, здійсненому за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють значно гірше, аніж на місцях.

Лише 3% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 35%, а у своєму місті/селі – половина опитаних. Напруженою ситуацію в країні бачать дві третини опитаних, критичною – 27%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 39% до 51% опитаних, критичною – лише 6-9%.

Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (13%), ніж області (25%) чи свого міста/села (32%). Особливо критичними є оцінки напряму розвитку країни та області серед сільського населення, тоді як ставлення до напрямку розвитку власного міста/села майже однаково критичне як серед мешканців невеликих міст, так і серед селян. В розрізі вікових категорій оцінки майже рівні, але дещо більше негативу висловлюють особи середнього віку. 
 
Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. Лише 10-13% опитаних вважають, що стан справ як в Україні, так і на місцях погіршиться наступного року. Більше половини вважають, що він не зміниться, а кожен п’ятий взагалі має оптимістичні сподівання щодо майбутнього. 
 
Військовий конфлікт на Сході України (68%) та хабарництво й корупція у владі (43%) – дві основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють низький рівень зарплат та пенсій (50%), а також підвищення тарифів на комунальні послуги (46%). Соціально-економічні проблеми, такі як низькі зарплати і пенсії, підвищення цін та тарифів більш гостро відчуваються в обласному центрі, тоді як проблеми корупції та безробіття – в малих містах та селах.  
 
Лідерами президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 22,5% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах, та О.Шевченко, якого підтримують 21,8%. За А.Гриценка готові проголосувати 11,9%, П.Порошенка – 11,6%, С.Вакарчука – 8,7%, В.Зеленського – 7,6%, А.Садового – 4,4%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, 22,9% мешканців області не визначилися з вибором кандидата.
 
Кожен п’ятий опитаний області вірить, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла на третину. У перемозі П.Порошенка впевнені 13%, що майже відповідає показнику минулого року (11%). О.Шевченко в якості переможця бачать  9%, В.Зеленського та А.Гриценка – по 4%. В позитивний результат інших кандидатів вірять менше 2% опитаних. Найбільшу впевненість у своїх фаворитах демонструють прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. 
 
Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку більше 40% опитаних. 
 
У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 23% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію УКРОП готові віддати свої голоси 19,6%, Громадянську позицію – 10,5%, «Слугу народу» – 9,3%, БПП Солідарність – 9%, ВО Свобода та Самопоміч – 8,8% і 8,2% відповідно. Рейтинг інших партій – менше 3%. Водночас, кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором партії, кожен сьомий – не має наміру голосувати.
 
Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (90%) – мотив, який має найбільш визначальний вплив на президентський вибір респондентів. Для двох третин значущими є особисті лідерські якості кандидата. Для 59% важливим є спроможність кандидата забезпечити радикальні зміни у країні, тоді як 36% зазначили, що їм важливіше забезпечення стабільності. По 58% обирають соціально-економічну програму кандидата та його орієнтацію на вирішення проблем країни загалом, тоді як для 35-37% більш важливими є ідеологічні погляди кандидата та його орієнтація на вирішення проблем країни та регіону. Вибір між досвідом у державній політиці та належністю до генерації «нових» політиків складає 56% проти 37%. Останній мотив є домінуючим  серед симпатиків В.Зеленського, С.Вакарчука та О.Шевченка. 
 
Майже третина опитаних очікує, що ситуація в Україні в результаті  майбутніх виборів президента покращиться. Трохи більша кількість респондентів (35%) вважає, що ситуація не зміниться, тоді як 15% стверджують, що вона лише погіршиться. Позитивних змін більше за інших очікують прихильники Ю.Тимошенко, В.Зеленського та П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не визначились з вибором або не мають намірів голосувати. Майже половина останніх очікують на погіршення ситуації в результаті виборів.
 
На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (49%) вища, ніж на місцевому (32%). Ще близько 40% допускають незначні фальсифікації на всіх рівнях. 
 
Кожен десятий опитаний позитивно ставиться до ситуації, коли під час виборів деякі політики матеріально допомагають виборцям. 17% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 70% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться в обласному центрі. 
 
Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, лише 13% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, майже стільки ж задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 5% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. Дещо менш критичні оцінки у малих містах. 
 
Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації дещо зменшився (з 27% до 23%), тоді як рівень задоволеності діяльністю міського/сільського голови, навпаки, дещо зріс (з 41% до 46%). Найбільше задоволені діяльністю місцевого очільника мешканці обласного центру – їх кількість перевищує 60%. 
 
Зростання рівня корупції респонденти більше помічають загалом по Україні, аніж в області чи за місцем проживання. Близько половини опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише від 5% до 9% опитаних. 
 
Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно кращі оцінки стосовно безпечності життя та боротьби зі злочинністю, шкільною освітою, станом доріг. У річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка (найбільше у шкільній освіті та у боротьбі із хабарництвом) або відсутність змін. Винятком є розвиток сільського господарства – оцінка у цій сфері покращилися. Найгірше на даний час опитані висловлюються про стан екології, збереження лісів.
 
Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати та проводити дозвілля, а також жити у безпеці. Найгірше – займатися підприємництвом. Можливості відпочинку, досягнення успіху, пошуку роботи та підприємництва відносно вище оцінюються мешканцями обласного центру. Найнижче рівень усіх можливостей оцінюють найстарші та найбідніші респонденти. 
 
Кожен десятий опитаний бачить високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста чи села у найближчі 5-10 років. Близько 40% оцінюють його на середньому рівні. Лише близько третини бачать низький потенціал, а 5-6% взагалі не бачать жодних перспектив для економічного зростання як в Україні в цілому, так і на місцях зокрема. Менш критично оцінюють потенціал росту мешканці обласного центру та молодь. 
 
Абсолютна більшість опитаних (86-87%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України та мешканцями своєї області та свого міста/села.  Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали традиції, природу та історію свого регіону (близько 50%). Культурою та мистецтвом свого краю пишаються майже третина опитаних. Кулінарними традиціями та місцевими мешканцями пишається кожен п’ятий, ще 13% – визначними людьми регіону.
 
80% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 14% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя говорили молодші та заможніші опитані. З іншого боку, кожна п’ята особа старшого віку, а також кожна третя з низьким рівнем доходу вважає себе нещасливою.  
 
Більше половини опитаних мешканців області відмітили культурно-історичну близькість до жителів Львівської області, близько третини – до Тернопільської. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе найбільш близькими до Польщі. 
 
Третина опитаних висловили бажання зайнятися власною справою. 7% повідомили, що вже є підприємцями. Більше таких зафіксовано у малих містах, серед представників середнього віку та більш заможних респондентів. Так, серед останніх кожен п’ятий заявив, що вже займається власним бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу, 32% хотіли б займатися торгівлею. Ще 17% не проти зайнятися туристичним бізнесом, по 11% – готельним бізнесом та бізнесом в індустрії краси та здоров’я, по 10% - у сфері будівництва, а також розваг та відпочинку. 
 
За останній рік майже не змінилася кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 44% до 46%), при цьому половина з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (35% - не готові). Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді та осіб середнього віку (63% та 57% відповідно), мешканців малих міст (51%) та опитаних з високим та середнім рівнем достатку (близько 50%). 
 
Абсолютна більшість (94%) вважає, що українська мова повинна бути єдиною державною. За аналогією, така ж сама кількість опитаних вважає Росію країною-агресором по відношенню до України. 
 
За останній рік дещо зменшилася кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 89% до 87%), та значно впала підтримка інтеграції до НАТО (з 87% до 78%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор. При цьому динаміка тут негативна (з 89% до 80%). Зросла кількість тих, хто не може визначитися у цьому питанні. Кожен десятий надалі підтримує рівновіддаленість України від Росії та Заходу. Лише 1% – за вступ до Митного Союзу. 

Дивитись
презентацію

Ви можете пореглянути презентацію
on-line та завантажити її повну версію
собі на комп'ютер

Завантажити повну версію

Інші дослідження: