Мова сайту :

Ua Ru En
logo
«ПОРТРЕТЫ РЕГИОНОВ». Киев

«ПОРТРЕТИ РЕГІОНІВ». Київ

Дата публікації: 18.12.2018 Роздрукувати Повна версія

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 2 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців міста Києва. Загалом у дослідженні, здійсненому за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури міста. Похибка становить не більше 2,4%. 

Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні кияни оцінюють дещо гірше, аніж у власному місті.

Лише 8% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як на рівні міста спокійною ситуацію бачить майже кожен п’ятий опитаний. При цьому, більше половини опитаних вважають ситуацію як в країні так і на місці напруженою, а кожен третій-четвертий – взагалі критичною та вибухонебезпечною. 
 
При цьому, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють майже однаково як в розрізі всієї країни (20%), так і в розрізі власного міста (23%). Дещо менш критичними є оцінки напрямів розвитку серед представників середньої вікової групи. 
 
Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців Києва швидше позитивно-нейтральні. Близько 40% вважають, що він не зміниться, а кожен шостий взагалі має оптимістичні сподівання щодо майбутнього. Тим не менше, кожен п’ятий опитаний очікує, що стан справ як в Україні, так і у Києві погіршиться наступного року. 
 
Військовий конфлікт на Сході України (73%) – основна загальнодержавна проблеми за оцінками киян. 39% також зазначили, що проблемою на рівні держави є хабарництво та корупція. При цьому на особистісному рівні, окрім війни на Сході (37%), опитаних хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (39%) та низькі зарплати та пенсії (35%). Соціально-економічні проблеми, такі як низькі зарплати і пенсії, підвищення цін та тарифів, недостатній рівень соціального захисту та неможливість отримати якісне медичне обслуговування більш значимі для старшого покоління, тоді як проблеми війни на Сході, корупції, безробіття та несприятливих умов для розвитку бізнесу – для молоді та людей середнього віку.  
 
Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 20,4% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За П.Порошенка готові голосувати 15,7%, за В.Зеленського – 13,5%, А.Гриценка – 8,4%, Ю.Бойка – 7,7%, С.Вакарчука – 6,2%, Є.Мураєва та О.Ляшка – 4,7% та 3,3% відповідно. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, майже чверть опитаних киян не визначилися з вибором кандидата, кожен шостий не має бажання голосувати.
 
Водночас майже 22% опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко (за останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла вдвічі). У перемозі П.Порошенка впевнені 17%, що майже відповідає показнику минулого року (18%). В.Зеленського в якості переможця бачать 5%. В позитивний результат інших кандидатів вірять менше 2% опитаних. Найбільшу впевненість у своїх фаворитах демонструють прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. 
 
Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку більше 40% опитаних. 
 
У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 20,8% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію БПП Солідарність готові віддати свої голоси 13,3%, «Слугу народу» – 12,3%, Громадянську позицію – 7,8%, Опозиційний блок – 6,0%, Самопоміч та партію «Наші» – по 5%, ВО Свобода та Радикальну партію – по 3,6% та 3,2% відповідно. Рейтинг інших партій – менше 3%. Водночас, майже чверть мешканців міста не визначилися з вибором партії, стільки ж не хочуть голосувати. 
 
Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (66%) та його спрямованість на вирішення проблем країни (65%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. Для 54% та 53% відповідно важливими є соціально-економічна програма кандидата та його особисті лідерські якості, тоді як для 27% та 26%, навпаки, ідеологічні погляди обранця та наявність у нього сильної команди. Половина опитаних обирають кандидата швидше через наявність у нього досвіду у державній політиці, тоді як для 38% належність кандидата до генерації «нових» політиків є більш важливою. Вибір між спроможністю забезпечити радикальні зміни або стабільність у країні поділив респондентів майже навпіл з невеликим відхиленням у бік змін (46% проти 40%). 
 
Понад чверть опитаних (28%) очікують, що ситуація в Україні в результаті  майбутніх виборів президента покращиться. Третина при цьому вважає, що ситуація не зміниться, тоді як 16% стверджують, що вона лише погіршиться. Ще чверть опитаних вагаються з прогнозами. Позитивних змін більше за інших очікують прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не визначились з вибором або не мають намірів голосувати. У середовищі останніх майже 40% очікують на погіршення ситуації в результаті виборів.
 
На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента однаково можлива як на національному рівні, так і на місцевому (45% та 43% відповідно). Ще третина допускають незначні фальсифікації. 
 
При цьому, 16% опитаних киян позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. Кожен п’ятий займає нейтральну позицію у цьому питанні. Близько 60% виступають проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться найбідніші верстви населення. 
 
Мешканці міста оцінюють діяльність місцевої влади дещо краще, ніж центральної. Так, лише 18% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, трохи менше (16%) задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 6% – Верховної Ради. Водночас, понад 70% висловили незадоволеність діяльністю органами центральної влади. 
 
Протягом року рівень задоволеності діяльністю міського очільника зменшився (з 39% до 28%). Відносно більше задоволені діяльністю мера опитані молодшої вікової групи. 
 
Зростання рівня корупції респонденти відмічають в рівній мірі як загалом по Україні, так і в місті (38-39%). Понад 40% опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 6-7% опитаних. 
 
Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно кращі оцінки у сферах шкільної освіти та стану доріг. Попри це в річній динаміці за абсолютною більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка або відсутність змін. Значно погіршилася оцінка у сферах шкільної освіти, медицини, екології, боротьби з хабарництвом. Останню сферу опитані оцінили найгірше.
 
Серед можливостей в місті опитані найкраще оцінили рівень можливостей знайти роботу, відпочивати та проводити дозвілля, а також досягти успіху. Найгірше – жити у безпеці та займатися підприємництвом. Найкраще рівень усіх можливостей оцінюють молодь та більш забезпечені. 
 
11-13% киян бачать високий економічний потенціал розвитку України та свого міста у найближчі 5-10 років. Майже третина оцінюють його на середньому рівні. Стільки ж оцінюють цей потенціал як досить низький, а 9% взагалі не бачать жодних перспектив для економічного зростання як в Україні в цілому, так і у Києві зокрема. Дещо більш критично оцінюють потенціал росту особи середнього віку. 
 
Переважна більшість опитаних (70%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України, ще більша кількість (74%) пишається бути жителями Києва. Найчастіше предметом гордості за місто опитані називають його історію (52%). Ще 40% пишаються природою, третина – культурою і мистецтвом, чверть – визначними пам’ятками. Кулінарними та місцевими традиціями пишається кожен п’ятий, ще 15-16% – місцевими мешканцями та спортивними досягненнями. 
 
70% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас кожен п’ятий – протилежної думки. Природно, частіше про особисте щастя говорили молодші та заможніші опитані. 
 
Більше половини опитаних киян відмітили культурно-історичну близькість до жителів Київської та Львівської областей. Серед сусідніх країн мешканці міста вважають себе найбільш близькими до Білорусі, Польщі та Росії. 
 
Третина опитаних висловили бажання зайнятися власною справою. Кожен десятий зазначив, що вже є підприємцем. Більше таких серед молоді та людей середнього віку, а також опитаних з середнім та високим рівнем доходів. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу, 29% хотіли б займатися торгівлею. Майже кожен десятий не проти зайнятися бізнесом в сферах IT, громадського харчування та туризму, по 8% - бізнесом, пов’язаним з будівництвом та ремонтом, а також розвагами та відпочинком. 
 
За останній рік кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном, майже не змінилася (36% у 2017, 35% у 2018), при цьому майже половина з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (39% – не готові). Традиційно вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді та осіб середнього віку (51% та 37% відповідно), а також серед тих, хто має середні або високі доходи (40% та 46%). 
 
Більшість опитаних (65%) вважає, що українська мова повинна бути єдиною державною. 17% - підтримують надання російській мові статусу державної по всій території України, ще 10% - надання російській статусу офіційної в окремих регіонах. 
 
Понад дві третини респондентів (69%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. При цьому, 17% дотримуються протилежної думки, 13% – не визначилися із відповіддю. 
 
За останній рік майже не змінилася кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (63%) та НАТО (57% у 2017, 56% у 2018). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції надалі лідирує проєвропейський вектор. При цьому, на фоні скорочення кількості тих, хто з-поміж можливих векторів інтеграції обирає ЄС (з 59% до 56%), зростає кількість прихильників рівновіддаленості України від Росії та Заходу (з 23% до 25%). Лише 5% підтримують вступ до Митного Союзу. 

Дивитись
презентацію

Ви можете пореглянути презентацію
on-line та завантажити її повну версію
собі на комп'ютер

Завантажити повну версію

Інші дослідження: