Мова сайту :

Ua Ru En
logo
«ПОРТРЕТЫ РЕГИОНОВ». Кировоградская область

«ПОРТРЕТИ РЕГІОНІВ». Кіровоградська область

Дата публікації: 13.12.2018 Роздрукувати Повна версія

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 4 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Кіровоградської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють гірше, аніж на місцях.
 
Лише 3% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в області спокійною ситуацію бачать 19%, а у своєму місті/селі – 37%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 58% опитаних, критичною – 33%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать 45-55% опитаних, критичною – 14-17%.
 
Правильність напрямку руху країни (15%) та області (18%) респонденти оцінюють гірше ніж свого міста/села (27%). Оптимістичнішими щодо цих оцінок є мешканці обласного центру, більш критичними – особи середнього віку. 
 
Попри негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше нейтрально-позитивні. Кожен третій-четвертий вважає, що стан справ в Україні та місцевості покращиться наступного року. Переважна більшість (40-50%) думають, що ситуація не зміниться. Від 11% до 15% вважають, що вона погіршиться.
 
Військовий конфлікт на Сході України (79%) найбільша проблема загальнодержавного рівня за оцінками мешканців області. Також, на думку опитаних, є значною проблема безробіття (47%). При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють низький дохід та підвищення тарифів на комунальні послуги – по 51%.  Безробіття, інфляція та проблема низького доходу більш гостро відчуваються у селах, а проблема тарифів, медобслуговування та соціального захисту більше турбує мешканців обласного центру.    
 
Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 24,1% тих, хто визначився і буде голосувати. За В.Зеленського – 13,4%, П.Порошенка – 12,9%, О.Ляшка – 10,0%, Ю.Бойка – 9,6%, А.Гриценка – 4,9%, В.Рабіновича та О.Шевченка  – по 4,1%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором кандидата.
 
Чверть опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла більш ніж втричі. У перемозі П.Порошенка впевнені 11% (у 2017 році – 11%). Перемогу В.Зеленського бачать вірогідною близько 6%, Ю.Бойка – 5%, О.Ляшка – 4%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 2%. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка та В.Рабіновича. 
 
Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 60% опитаних. 
 
У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 25,9% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати голос 15,6%, за БПП Солідарність – 11,2%, Опозиційний блок – 10,3%, Радикальну партію – 8,8%, партію «За життя» – 4,8%, Громадянську позицію – 4,7%. Рейтинг інших партій менше 4%. Водночас 18% не визначилися з вибором.
 
Спрямованість кандидата на вирішення проблем країни (63%), соціально-економічна програма (59%) та орієнтація на тіснішу співпрацю з ЄС (56%) – мотиви, які значно впливають на президентський вибір респондентів. Попри це, 30% схильні орієнтуватись також і на ідеологічні погляди політика, а не його програму, ще для 23% важлива увага кандидата до їх регіону, і 22% - вважають доцільнішою співпрацю політика з Росією (особливо виборці Бойка). Для 52% важливим є особисті лідерські якості кандидата, а 38% зазначили, що їм важливіше наявність у нього сильної команди. Ще 48% обирають кандидата швидше через його досвід у політиці, для 42%  важлива його приналежність до «нових політиків» (актуальніше це для молодших і виборців Зеленського та Шевченка). У виборі між радикальними змінами та забезпеченням стабільності 49% обирають перше, а 42% - більше прагнуть сталості. 
 
47% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті  майбутніх виборів президента покращиться. 30% респондентів вважають, що ситуація не зміниться, лише 9% стверджують, що вона погіршиться. Частіше інших про позитивні зміни зауважують прихильники Ю.Тимошенко. Значно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають наміру голосувати.
 
На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (43%), вища, ніж на місцевому (20-26%). Ще близько половини опитаних допускають можливість незначних фальсифікацій. 21% вважає, що у їхньому населеному пункті фальсифікацій не буде. 
 
21% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 33% займають нейтральну позицію, а 42% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги ставляться мешканці обласного центру і сіл, а також респонденти середнього та нижчого рівня доходів. 
 
Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади краще, ніж центральної. Так, 9% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, трохи більше (11%) – діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 3% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. Дещо краще її оцінюють мешканці обласного центру.  
 
Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації знизився (з 39% до 19%), так само як і рівень задоволеністю роботою міського/сільського голови (з 51% до 36%). Рівень задоволеності місцевими головами вищий серед мешканців малих міст та сіл.
 
Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні (34%), аніж в області (22%), чи за місцем проживання (17%). 50-55% вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася як на центральному рівні, так і на місцях. Про зменшення рівня корупції в області й країні говорили лише 4-6%, а у своєму населеному пункті – 15%.
 
Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно краще оцінили стан розвитку сільського господарства, шкільну освіту та стан доріг. У річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка (за винятком сільського господарства). Значно погіршилися оцінки стосовно шкільної освіти, екології, соціального захисту, підтримки молоді та боротьби з корупцією. Останню сферу опитані оцінили найгірше. 
 
Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати та проводити дозвілля, а також досягати успіху. Найгірше – знайти роботу. Усі сфери можливостей оцінюються вище мешканцями обласного центру. Відпочинок, досягнення успіху й робота краще оцінюються заможнішими. 
 
Близько 21% бачать високий економічний потенціал розвитку України, а по 10% - розвитку області та свого міста/села (у найближчі 5-10 років). 35-45% оцінюють потенціал на середньому рівні. Близько третини бачать низький потенціал, а 8-12% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Трохи краще оцінюють потенціал росту свого міста мешканці обласного центру. 
 
69% відчувають гордість за те, що вони є громадянами України (21% не відчувають), 70% - що вони є мешканцями своєї області (не відчувають 29%) та найбільше свого міста/села – 77% (17% - протилежної думки). Трохи більше гордість відчувають особи старшого покоління. Найчастіше предметом гордості за свій регіон є історія (37%) та природа (36%). Культурою свого краю пишаються 23%, традиціями - 20%, місцевими мешканцями – 18%, сільським господарством, визначними людьми й досягненнями спорту приблизно по 15%, природніми ресурсами – 12%, визначними пам’ятками та кухнею і кулінарними традиціями – по 11%.
 
Близько 70% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 23% – протилежної думки. Частіше про особисте щастя зазначали молодші та заможніші опитані. З іншого боку майже третина представників старшого покоління і найбіднішого прошарку вважають себе нещасливими.  
 
Мешканці області найбільше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Черкаської, Одеської, Миколаївської, та також Київської й Дніпропетровської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Білорусі, Польщі та Росії. 
 
34% висловили бажання зайнятися власною справою. Водночас 37% не мають такого бажання, 23% не визначилися. 6% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців невеликих міст, серед молодших респондентів, та більш заможних. При цьому серед останніх 34% заявили, що вже займаються бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 47% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 
 
За останній рік кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном зросла (з 26% до 38%), при цьому 65% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні. Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (53%).
 
70% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 13% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 11% - за надання російській статусу державної. 
 
Близько половини (52%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. При цьому 30% – протилежної думки, 18% - не змогли дати відповіді. 
 
Підтримка вступу України до Європейського Союзу залишається на тому ж рівні (45-46%). Вступ до НАТО підтримують як і минулого року 37%. При цьому дещо зменшилася кількість противників союзу з цим воєнним блоком (з 32% до 29%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції проєвропейський вектор має 42%, Митний союз – 9%. У динаміці зменшилась кількість тих, хто виступає за рівновіддаленість України від РФ та Заходу (з 34% до 26%). 

Дивитись
презентацію

Ви можете пореглянути презентацію
on-line та завантажити її повну версію
собі на комп'ютер

Завантажити повну версію

Інші дослідження: