Мова сайту :

Ua Ru En
logo
Состояние медицинской сферы в Ровенской области

Стан медичної сфери у Рівненській області

Дата публікації: 10.03.2017 Роздрукувати Повна версія

 За результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», майже дві третини опитаних (59%) не задоволені державними медичними послугами за останні п’ять років. Кількість задоволених є вдвічі меншою (32%). Рівень задоволеності цим видом послуг дещо вищий серед селян, аніж серед містян. В той же час, у райцентрах області рівень задоволеності найнижчий.

23% респондентів вважають, що за останні два роки загальна якість державних медичних послуг в області покращилася; такий самий відсоток опитаних відзначили покращення загальної якості медичних послуг, отриманих ними особисто. При цьому, 38-39% опитаних не відзначили жодних змін. В селах люди більш схильні відзначати позитивні зміни порівняно з містами (у райцентрах оцінки найнижчі). 
 
Якість медичного обслуговування у державних лікувальних закладах 52% опитаних оцінюють негативно, тоді як 40% – позитивно. При цьому більше негативних оцінок дають мешканці міст, аніж сільське населення (56% проти 48%), а також ті, хто відвідує лікарів дуже рідко, аніж ті, хто користується їх послугами часто (63% проти 54%). З огляду на інші фактори, найбільш критичними в своїх оцінках є молодь, люди з неповнолітніми дітьми, бідні та малозабезпечені верстви населення. 
 
У той же час якість медичного обслуговування у приватних лікувальних закладах більше 52% опитаних оцінюють позитивно, 12% – негативно, більш ніж третина не змогли дати оцінок. Люди молодого і середнього віку, більш забезпечені, а також ті, хто відвідує лікарів частіше, більш схильні оцінювати приватну медицину позитивно. 
 
40% опитаних підтвердили (і майже стільки ж не підтвердили), що були свідками реконструкції або ремонту лікарень за останні два роки. Про оновлення лікарняних приміщень значно частіше згадували в селах, аніж в містах (50% проти 30%). 
 
22% опитаних консультуються з лікарем або медичним спеціалістом із приводу стану свого здоров'я чи надання будь-яких рекомендацій щодо стану свого здоров'я рідше ніж раз на рік, 27% – кожен рік, чверть – кожні 6 місяців, 15% – кожні 3 місяці і лише 7% користуються такою послугою щомісяця. Містяни, люди середнього та старшого віку, жінки, бідніші зазвичай частіше за інших спілкуються з медиками (принаймні кожні 6 місяців). 
 
Переважна більшість (67%) опитаних знають, хто є їхнім сімейним лікарем або терапевтом. Рівень обізнаності вищий серед селян, жінок, осіб середнього та старшого віку та людей з дітьми. Більше половини (54%) усіх опитаних повністю або частково довіряють своєму сімейному лікарю. При цьому жінки та старші люди демонструють більшу довіру лікареві, аніж чоловіки та молодь. Важливо, що більшість серед тих, хто знає свого сімейного лікаря, довіряють йому (74%).
 
91% респондентів вважає за необхідне проконсультуватися з лікарем перед тим, як розпочати своє лікування. Половині опитаних, як правило, є зрозумілою схема лікування, яку надав лікар, третині – частково зрозумілим. Респонденти з вищою освітою та забезпечені скоріше розуміють призначення, аніж не розуміють. 
 
Більшість респондентів після консультації з лікарем та призначення лікування повністю або частково дослухаються до призначення лікаря (40% і 31% відповідно), 7% – самостійно приймають рішення щодо власного лікування, не зважаючи на призначення, 14% – консультуються ще з одним лікарем. Жінки більш схильні дослухатися до призначень лікаря, аніж чоловіки. Набагато більше виконують призначення лікаря ті, хто його знають (47% проти 24%) та особливо ті, хто йому довіряють (59% проти 9%).  
 
Переважна більшість опитаних (87%) довіряє медичним рекомендаціям медпрацівників,  71% – аптекарів та фармацевтів, 70% – близьких та знайомих. Медичним рекомендаціям на телебаченні, в Інтернеті, в пресі та на радіо довіряє набагато менша кількість опитаних – 28%, 26%, 22% та 19% відповідно. Більше довіри інформації з Інтернету спостерігається з боку молоді, тоді як старші більше орієнтуються на ТБ та пресу. Цікаво, що 15% довірять порадам, отриманим від народних цілителів та ворожбитів, при чому серед старших цей показник є вдвічі вищим, аніж серед молоді (21% проти 10%).
 
Під час вибору лікувального закладу 58% найбільше звертають увагу на професіоналізм та досвід лікарів, 48% – на довіру до лікарів у цьому закладі, 39% – на хороше ставлення з боку лікарів та персоналу до пацієнтів, 29% – на наявність сучасного медичного обладнання. На комфортні умови лікування, можливість отримання пільгових послуг (консультацій, ліків) та швидкість обслуговування у закладі звертають увагу дещо менше – 19%, 18% та 16% респондентів відповідно. Більше уваги на професіоналізм лікарів та їх ставлення до пацієнтів звертають мешканці сіл, люди молодого та середнього віку та більш забезпечені. Наявність сучасного медичного обладнання є відносно більш важливим для молоді. Та ж сама молодь, а також мешканці міст та більш забезпечені люди більш схильні орієнтуватися на комфортні умови лікування під час вибору лікувального закладу. Закономірно, що бідні люди та особи старшого віку більше звертають увагу на можливість отримання пільгових послуг порівняно з молодшими і більш забезпеченими; для останніх у свою чергу більш важливою є швидкість обслуговування у закладі. 
 
15% респондентів вимірюють артеріальний тиск щодня, 26% – кілька разів на місяць, 15% і 14% – кожні 3 та 6 місяців, 10% – раз на рік, 16% – рідше ніж раз на рік. 
 
Третина респондентів зізналася, що жодного разу не мала проблем з артеріальним тиском, 18% – мають такі проблеми кілька разів на місяць, по 14% – кожні 6 і 3 місяців, 10% – рідше 1 разу на рік, в той час як 6% – щодня. Проблеми з артеріальним тиском частіше виникають у жінок і людей старшого віку; вони ж частіше його перевіряють. Чим бідніші люди та чим частіше вони відчувають стрес, тим регулярніше стикаються з проблемами з артеріальним тиском. 
 
Вагу свого тіла щоденно вимірюють 14% опитаних, 24% – кілька разів на місяць, по 15% – кожні 3 та 6 місяців, 13% – раз на рік, 16% – рідше ніж раз на рік. Молодь і люди середнього віку відносно частіше вимірюють вагу свого тіла порівняно зі старшими людьми.
Більше третини (35%) респондентів роблять електрокардіограму рідше 1 разу на рік, така ж кількість – кожен рік, 16% – кожні 6 місяців, лише 4 і 2% – кожні 3 місяці або кілька разів на місяць відповідно. Жінки дещо частіше проходять дану процедуру, аніж чоловіки. Також чим старші респонденти, тим частіше вони роблять електрокардіограму.
 
35% опитаних перевіряють рівень цукру в крові рідше ніж раз на рік, чверть – кожен рік, 15% – кожні 6 місяців, 7% – кожні 3 місяці, лише 2 і 1% – кілька разів на місяць або кожен день відповідно, 16% – не змогли відповісти. Жінки і старші люди вдаються до перевірок рівня цукру у крові дещо частіше.
 
37% респондентів перевіряють рівень холестерину у крові рідше 1 разу на рік, 19% – кожен рік, 13% – кожні 6 місяців, лише 5 і 2% – кожні 3 місяці або кілька разів на місяць відповідно, чверть – не змогли відповісти. Жінки у порівнянні з чоловіками дещо частіше вдаються до перевірок холестерину у крові, а люди середнього та старшого віку – частіше за молодь. 
 
Майже половина (45%) опитаних заявила, що ніколи не зверталася за медичним обслуговуванням, пов’язаним із серцево-судинними захворюваннями. 10% мали подібний досвід кілька років тому, 16% – рік тому і більше, 20% – кілька місяців тому, 6% – кілька тижнів тому, і 1% – нещодавно. Серед тих, хто звертався за подібними послугами протягом останніх місяців, дещо більше містян, аніж селян (31% проти 22%), жінок більше, аніж чоловіків (32% проти 20%), майже вдвічі більше бідних, аніж забезпечених (38% проти 20%) і втричі більше людей старшого віку, аніж молоді (43% проти 13%). 
 
Більше половини опитаних не вживають ліків для нормалізації артеріального тиску, 45% – вживають; абсолютна більшість не приймає ліків для нормалізації рівня цукру та холестерину у крові. Серед тих, хто має проблеми з артеріальним тиском принаймні раз на півроку дві третини вживають ліки для нормалізації тиску, 10% і 9 % – для нормалізації рівня цукру і холестерину у крові відповідно. 
 
При виявленні проблем із артеріальним тиском третина опитаних приймає ліки на основі власних знань і досвіду, стільки ж – препарати, рекомендовані лікарем, 15% – відразу звертаються до лікаря, 10% – користуються засобами народної медицини. 7% взагалі нічого не роблять у даній ситуації – таких більше серед молоді і людей середнього віку. Керуватися власним досвідом і знаннями щодо необхідних ліків більш схильні селяни, старші люди та жінки.  
 
79% має звичку прогулюватися на свіжому повітрі щодня, 15% – кілька разів на тиждень, 5% і 1% – кілька разів або раз на місяць відповідно. Значно більше часу на свіжому повітрі проводять сільські мешканці, відносно більше жінки та старші люди.
 
43% респондентів зазначили, що вживають свіжі фрукти та овочі щодня, майже стільки ж (41%) – кілька разів на тиждень, 13% – кілька разів на місяць, 3% – раз на місяць або рідше. Свіжі продукти  дещо більше схильні споживати селяни, молодь та жінки.
Майже третина опитаних вказали, що вживають м’ясо щодня, більше половини – кілька разів на тиждень, 15% – кілька разів на місяць, 3% – раз на місяць або рідше, 1% – не вживають ніколи. Закономірно, кількість чоловіків, які вживають м’ясні продукти щоденно, є дещо більшою у порівнянні з жінками; у свою чергу селяни і молодь споживають м’ясо частіше за містян і старших людей.
 
Близько третини респондентів щоденно споживають кондитерські вироби та випічку (серед них більше молоді, чоловіків і селян), 43% – кілька разів на тиждень, чверть – кілька разів на місяць, 6% – раз на місяць або рідше, 1% – ніколи. 
 
18% опитаних зізналися у щоденному вживанні смаженої, жирної їжі, майже половина – кілька разів на тиждень, чверть – кілька разів на місяць, 10% – раз на місяць або рідше, 2% – не вживають ніколи. Серед тих, хто її вживає щодня, чоловіків вдвічі більше, ніж жінок та молоді.  
 
10% відзначили щоденне вживання безалкогольних газованих напоїв, 25% – кілька разів на тиждень, по 24% – кілька разів на місяць та раз на місяць або рідше, 16% – не вживають ніколи. Серед останніх переважно більше жінок, старших людей та міського населення. 
 
Майже половина (47%) респондентів відзначили, що вживають алкогольні напої раз на місяць або рідше, чверть – кілька разів на місяць, 7% – кілька разів на тиждень, 1% – щодня. Майже чверть (22%) опитаних не споживають спиртного взагалі – серед них втричі більше жінок, аніж чоловіків, майже в чотири рази більше старших людей, аніж молоді.
 
Щодня фізичними вправами та спортом займаються лише 14% респондентів, 22% – кілька разів на тиждень, 18% – кілька разів на місяць, 16% – раз на місяць або рідше. 28% опитаних взагалі не займаються спортом – таких вдвічі більше серед старших людей, а також серед жінок і селян. 
 
74% опитаних не палять, з них 60% – ніколи не палили і 14% – кинули. З тих, хто палять, 7% випалюють 1-5 сигарет в день, 8% – 6-12  сигарет, 9% – 13-20, 2% – більше 20. Серед молоді таких, що палять майже вдвічі більше у порівняння з людьми віком 51 і старше, серед чоловіків таких в п’ять разів більше, ніж серед жінок. Менше палять люди з низькими доходами та ті, які хто півроку мають проблеми з тиском. 
 
Стрес або подібні відчуття щоденно відчували 7% опитаних, майже одна п’ята – кілька разів на тиждень, 43% – кілька разів на місяць; третина респондентів не відчувають стресу ніколи. Жінки і міське населення частіше схильні перебувати у стресовому стані порівняно з чоловіками і сільськими мешканцями. Серед тих, хто не має проблем з тиском, майже вдвічі більше тих, хто ніколи не відчуває стресу у порівнянні з тими, хто страждає на тиск принаймні раз на півроку.  
 
28% опитаних дають позитивні оцінки якості медичного обслуговування, пов’язаного із серцево-судинними захворюваннями, у власному населеному пункті, чверть – оцінюють якість обслуговування негативно. При цьому 40% респондентів взагалі не зверталися до відповідних закладів. Міське населення в цілому більш критичне у своїх оцінках порівняно з сільським. Важливо відзначити, що у райцентрах області якість медичного обслуговування оцінюють найгірше.  
 
Якість лікування серцево-судинних захворювань на обласному рівні понад чверть опитаних оцінює позитивно, 13% – негативно; при цьому тих, що не зверталися по лікування – половина. Серед тих, хто позитивно оцінює даний аспект, більше селян, аніж містян. 65% опитаних не зверталися по даний вид послуг в інших містах України. Серед тих, хто зверталися, 12% оцінюють якість послуг позитивно, 5% − негативно.
 
Третина респондентів у випадку виникнення проблем із серцево-судинною системою звертаються до мiської/районної лiкарні, поліклініки, 16% – до Рівненської обласної клiнiчної лiкарні, 11% – до обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім. В.Поліщука, 9% – до сімейного лікаря (лікарської амбулаторії), 8% - до швидкої медичної допомоги, по 5% – до приватних медичних закладів і фельдшерсько-акушерських пунктів. 
 
Кращі оцінки респондентів з огляду на якість медичного обслуговування у кардіологічних відділах отримали такі заклади: мiські/районні лiкарні, поліклініки – майже третина позитивних оцінок, сімейний лікар – 21%, швидка медична допомога та Рівненська обласна клiнiчна лiкарня – по 20%, обласний клінічний лікувально-діагностичний центр ім. В.Поліщука – 18%, приватні заклади – 14%, ФАПи – 13%. 
 
42% опитаних вважають, що у їхньому населеному пункті достатньо закладів, що займаються лікуванням серцево-судинних захворювань, майже половина (48%) – недостатньо. Останню тезу поділяє 61% опитаного сільського населення і 35% населення міст. 
Абсолютна більшість (91%) респондентів погоджуються, що наявність зайвої ваги впливає на розвиток серцево-судинних хвороб; 63% згодні, що артеріальний тиск 140/90 є високим. При цьому, 68% обізнані про симптоми при пониженому артеріальному тиску, 65% – знають про методи лікування у такому випадку (при підвищеному артеріальному тиску – 74 і 68% відповідно).
 
Переважна більшість опитаних згодні, що для профілактики і попередження серцево-судинних захворювань дуже важливо не палити (79%) та не зловживати алкоголем (75%), більшість вважає дуже важливим дотримуватися правил здорового харчування (67%), підтримувати вагу свого тіла в межах норми (68%), займатися спортом (67%), проходити профілактичні медичні обстеження (61%). 
79% респондентів зазначили, що отримують медичну інформацію від лікарів, 39% – від друзів та сім’ї, третина – від аптекаря або фармацевта, 19% – з телевізійних програм, 16% – з Інтернету, 7% і менше – з радіо, журналів, від народних цілителів, релігійних лідерів та священників тощо. 
 
Серед тих, хто отримували інформацію про профілактику хвороб серцево-судинної системи та кровообігу останнім часом, чверть отримували її від сімейного лікаря, 18% – з оголошень в медичних закладах, по 11% – з телебачення (радіо) та від друзів, 7% – з мережі Інтернет, 3% – з газет і журналів. 46% - не отримували жодної інформації – серед них більше молоді, чоловіків та селян. 
 
Більшість респондентів (74%) нічого не знають про те, що Рівненська область є учасником спільного проекту Світового Банку та Міністерства охорони здоров’я України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», який передбачає підвищення ефективності лікування та профілактику хвороб системи кровообігу. При цьому, у райцентрах області люди найменше обізнані про даний проект. 17% – щось чули про це і лише 7% – знають. При цьому переважна більшість (73%) опитаних вважають запровадження даного проекту важливим. Лише 10% з цим не погоджуються. Серед тих, хто знає про проект, вважають його дуже важливим майже 60%. 
 
На думку половини респондентів, із запровадженням даного проекту загальна ситуація із серцево-судинними захворюваннями в області покращиться, 20% – думають, що ситуація не зміниться (така ж кількість тих, хто не може відповісти), лише 6% – погіршиться. Серед тих, хто знає про проект, майже 70% вважають, що ситуація покращиться. Позитивно налаштованих дещо більше серед молоді і людей середнього віку, а також серед сільського населення.
 
47% опитаних вірять, що ситуація у системі охорони здоров’я покращиться внаслідок медичної реформи у найближчі один-два роки, третина – залишиться на тому ж рівні, 7% – погіршиться. 
 
 
Аудиторія: населення Рівненської області від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, районами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%. Терміни проведення: 21-30 грудня 2016 р.

Дивитись
презентацію

Ви можете пореглянути презентацію
on-line та завантажити її повну версію
собі на комп'ютер

Завантажити повну версію

Інші дослідження: