Мова сайту :

Ua Ru En
logo
Состояние медицинской сферы в Ровенской области: ноябрь 2017

Стан медичної сфери у Рівненській області: листопад 2017

Дата публікації: 22.12.2017 Роздрукувати Повна версія

 • За результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», не менше двох третин опитаних (63%) не задоволені державними медичними послугами за останні п’ять років. У порівнянні із минулорічним дослідженням кількість незадоволених дещо зросла (з 59%). У свою чергу кількість тих, хто задоволений державними медичними послугами, становить 26% і є меншою, аніж рік тому (32%). Рівень задоволеності цим видом послуг є дещо вищим серед містян, аніж серед селян. 

Лише 18% респондентів вважають, що за останні два роки загальна якість державних медичних послуг в області покращилася; 15% відзначили покращення загальної якості медичних послуг, отриманих ними особисто. У порівнянні із минулим роком відсоток позитивних оцінок зменшився майже на третину, водночас зросла кількість тих, хто не побачив жодних змін (41 та 46% відповідно). В містах люди більш схильні відзначати позитивні зміни порівняно з селами. Частота відвідування лікарів також впливає на оцінку послуг: чим частіше звертаються, тим краще оцінюють роботу медиків.
 
За рік відбулося невелике зростання кількості тих, хто позитивно оцінив роботу державних медичних закладів: 42% опитаних оцінюють позитивно якість послуг, 46% – негативно. Краще за інших роботу цих установ оцінили у містах, молодь до 35 років, ті, хто мають дітей до 18 років та більш забезпечені респонденти. 
 
У той же час, якість медичного обслуговування у приватних лікувальних закладах майже 40% опитаних не змогли оцінити взагалі, 48% опитаних оцінюють позитивно, 13% – негативно. Люди молодого віку, більш забезпечені, містяни більш схильні оцінювати приватну медицину позитивно. 
 
35% заявили, що були свідками реконструкції або ремонту лікарень за останні два роки, 46% заявили протилежне. Про оновлення лікарняних приміщень значно частіше згадували ті, хто частіше відвідував лікарів. 
 
35% опитаних знають про прийняття законів, які дають з наступного року старт медичній реформі. 49% заявили, що щось чули про це. Лише 15% нічого не знають про реформу. Вищий рівень обізнаності серед містян, старших осіб, жінок та осіб з вищою освітою. 
 
33% опитаних заявили, що підтримують впровадження медичної реформи в Україні, водночас 39% висловили протилежну думку. 28% не змогли дати жодних власних оцінок цій ініціативі. Вищий, аніж у інших, рівень підтримки впровадження медичної реформи серед молоді, чоловіків, осіб з вищою освітою, та тих, хто знає про її впровадження. 
 
Водночас лише 22% впевнені, що ситуація у системі охорони здоров’я внаслідок реформи покращиться у наступні два роки. 26% вважають, що вона погіршиться, 34%, – що не зміниться. У порівнянні із минулим роком кількість тих, хто оптимістично оцінює найближчі перспективи розвитку галузі після реформи, зменшилася удвічі. Найгірше на розвиток ситуації дивляться особи старші 50 років. Водночас у далекій перспективі (5-10 років) респонденти більш оптимістично оцінюють розвиток ситуації: так, 35% вважають, що вона покращиться, 19% – погіршиться, 23% – не зміниться, 23% нічого не змогли про це сказати. Як і у попередньому разі, найбільшими оптимістами у цьому випадку були молоді люди та особи з вищою освітою. Водночас слід зазначити, що чверть тих, хто вважав, що ситуація не зміниться у наступні 1-2 роки, позитивно оцінюють її у більш далекій перспективі. 
 
30% опитаних консультуються з лікарем або медичним спеціалістом із приводу стану свого здоров'я чи надання будь-яких рекомендацій щодо стану свого здоров'я рідше, ніж раз на рік, чверть – кожен рік або кожні 6 місяців, 15% – принаймні раз на 3 місяці і лише 4% користуються такою послугою щомісяця. 
 
Переважна більшість (58%) опитаних знають, хто є їхнім сімейним лікарем або терапевтом. Рівень обізнаності вищий серед жінок та осіб старшого віку. Більше половини (53%) усіх опитаних повністю або частково довіряють своєму сімейному лікарю. При цьому жінки та старші люди демонструють більшу довіру лікареві, аніж чоловіки та молодь. Важливо, що більшість серед тих, хто знає свого сімейного лікаря, довіряють йому 80%.
 
78% респондентів вважає за необхідне проконсультуватися з лікарем перед тим, як розпочати своє лікування. Для 43% опитаних, як правило, є зрозумілою схема лікування, яку надав лікар, 39% – частково зрозумілою. Містяни, жінки, ті, хто знають свого лікаря, та часто звертаються до медичних закладів скоріше розуміють призначення, аніж інші категорії. 
 
66% респондентів після консультації з лікарем та призначення лікування повністю або частково дослухаються до призначення лікаря (37% і 29% відповідно), 9% – самостійно приймають рішення щодо власного лікування, не зважаючи на призначення, 5% – консультуються ще з одним лікарем. 20% не змогли відповісти на це питання. Жінки більш схильні дослухатися до призначень лікаря, аніж чоловіки. Набагато більше виконують призначення лікаря ті, хто його знають (47% проти 23%), та особливо ті, хто йому довіряють (56% проти 11%). 
 
Переважна більшість опитаних (87%) довіряє медичним рекомендаціям медпрацівників, 71% – аптекарів та фармацевтів, 70% – близьких та знайомих. Медичним рекомендаціям на телебаченні, в Інтернеті, в пресі та на радіо довіряє набагато менша кількість опитаних – 24%, 23%, та 16% відповідно. 16% опитаних довіряють подібній інформації, отриманій від народних цілителів та ворожбитів. При цьому високий рівень до цього джерела спостерігається у містах та серед старших осіб. Молодь більше за інших схильна довіряти інформації від близьких та з Інтернету. 
 
Під час вибору лікувального закладу 51% найбільше звертають увагу на професіоналізм та досвід лікарів, 49% – на довіру до лікарів у цьому закладі, 32% – на хороше ставлення з боку лікарів та персоналу до пацієнтів, 24% – на наявність сучасного медичного обладнання. На можливість отримання пільгових послуг (консультацій, ліків) звертають увагу 24% опитаних: при цьому цьогоріч цей показних зріс на чверть. На комфортні умови лікування та швидкість обслуговування у закладі звертають увагу дещо менше (16-15%). Більше уваги на професіоналізм лікарів та їхнє ставлення до пацієнтів звертають люди молодого та середнього віку, а також більш забезпечені. Наявність сучасного медичного обладнання є відносно важливішою для містян. Містяни та молодь більше за інших звертають увагу на швидкість обслуговування. Старші особи та малозабезпечені – на можливість отримання пільгових послуг.
 
15% респондентів вимірюють артеріальний тиск щодня, 28% – кілька разів на місяць, 12% і 11% – кожні 3 та 6 місяців, 12% – раз на рік, 21% – рідше ніж раз на рік. 
 
Третина респондентів зізналася, що жодного разу не мала проблем з артеріальним тиском, 25% – мають такі проблеми кілька разів на місяць, по 11-12% – кожні 6 і 3 місяців, 8% – рідше 1 разу на рік, в той час як 6% – щодня. Проблеми з артеріальним тиском частіше виникають у жінок і людей старшого віку; вони ж частіше його і перевіряють. Чим бідніші люди та чим частіше вони відчувають стрес, тим регулярніше стикаються з проблемами з артеріальним тиском. 
 
Вагу свого тіла щоденно вимірюють 4% опитаних, 17% – кілька разів на місяць, по 14-15% – кожні 3 та 6 місяців, 22% – раз на рік, 25% – рідше ніж раз на рік. Молодь та жінки частіше вимірюють вагу свого тіла порівняно зі старшими людьми та чоловіками.
 
Майже 40% респондентів заявили, що роблять електрокардіограму рідше 1 разу на рік, 33% – кожен рік, 14% – кожні 6 місяців, лише 6 і 3% – кожні 3 місяці або кілька разів на місяць відповідно. Ті, хто часто звертається до лікаря або має проблеми із тиском, частіше роблять електрокардіограму.
 
44% опитаних перевіряють рівень цукру в крові рідше ніж раз на рік, чверть – кожен рік, 13% – кожні 6 місяців, 6% – кожні 3 місяці, лише 5 і 1% – кілька разів на місяць або кожен день відповідно. 
 
48% респондентів перевіряють рівень холестерину у крові рідше 1 разу на рік, 23% – кожен рік, 11% – кожні 6 місяців, 7% – принаймні кожні 3 місяці, лише 3 та 1% – кожні кілька разів на місяць або кожного дня. 
 
46% опитаних заявили, що ніколи не зверталася за медичним обслуговуванням, пов’язаним із серцево-судинними захворюваннями. 9% мали подібний досвід кілька років тому, 17% – рік тому і більше, 19% – кілька місяців тому, 6% – кілька тижнів тому, і 2% – нещодавно. Серед тих, хто звертався за подібними послугами протягом останніх місяців, дещо більше містян, аніж селян (31% проти 26%), жінок більше, аніж чоловіків (31% проти 21%) і майже вдвічі більше людей старшого віку, аніж молоді (33% проти 19%). 
 
60% опитаних не вживають ліки для нормалізації артеріального тиску, 39% – вживають. Майже 90% не приймає ліки для нормалізації рівня цукру та холестерину у крові. Серед тих, хто має проблеми з артеріальним тиском принаймні раз на півроку, дві третини вживають ліки для нормалізації тиску, 16% і 13% – для нормалізації рівня цукру і холестерину у крові відповідно. 
 
При виявленні проблем із артеріальним тиском третина опитаних приймає препарати, рекомендовані лікарем, 27% приймають ліки, виходячи  із власних знань та досвіду. По 11% – користуються засобами народної медицини або відразу звертаються до лікаря. 8% взагалі нічого не роблять у даній ситуації. Приймають ліки, рекомендовані лікарем, або виходячи із власного досвіду частіше за інших старші особи та жінки. Довіряють народних засобам більше містяни. 
 
Половина опитаних заявила, що, коли востаннє вони перевіряли свій тиск, він був у нормі, третина, – що він був вище норми, 12% – нижче норми. 71% стверджували, що коли вимірювали вагу свого тіла, вона була у нормі, 15% – вище норми, лише 5% – нижче норми. Дві третини опитаних заявили, що при останніх вимірюваннях рівня цукру та холестерину у крові ці показники були у межах норми, чверть нічого не змогли сказати про це, 6-8% заявили про підвищений рівень. 
 
74% має звичку прогулюватися на свіжому повітрі щодня, 15% – кілька разів на тиждень, 6% і 3% – кілька разів або раз на місяць відповідно. Значно більше часу на свіжому повітрі проводять сільські мешканці, відносно більше жінки, аніж чоловіки.
 
45% респондентів зазначили, що вживають свіжі фрукти та овочі щодня, 39% – кілька разів на тиждень, 12% – кілька разів на місяць, 3% – раз на місяць або рідше. 
 
Третина опитаних вказали, що вживають м’ясо щодня, 45% – кілька разів на тиждень, 15% – кілька разів на місяць, 5% – раз на місяць або рідше, 1% – не вживають ніколи. Закономірно, кількість чоловіків, які вживають м’ясні продукти щоденно є дещо більшою у порівнянні з жінками. У свою чергу, селяни і молодь споживають м’ясо частіше за містян та старших людей.
 
Близько чверті респондентів щоденно споживають кондитерські вироби та випічку (серед них більше молоді), 41% – кілька разів на тиждень, чверть – кілька разів на місяць, 9% – раз на місяць або рідше, 1% – ніколи. 
 
14% опитаних зізналися у щоденному вживанні смаженої, жирної їжі, 42% – кілька разів на тиждень, 27% – кілька разів на місяць, 11% – раз на місяць або рідше, 5% – не вживають ніколи. Серед тих, хто її вживає щодня, чоловіків майже вдвічі більше, ніж жінок. Молодь також більш схильна вживати таку їжу щодня, аніж старші особи.
 
7% заявили про щоденне вживання безалкогольних газованих напоїв, 19% – кілька разів на тиждень, по 25-27% – кілька разів на місяць та раз на місяць або рідше, 21% – не вживають таких напоїв взагалі. Серед останніх переважно більше жінок та старших людей. 
 
Майже половина (45%) респондентів відзначили, що вживають алкогольні напої раз на місяць або рідше, чверть – кілька разів на місяць, 4% – кілька разів на тиждень, 1% – щодня. Майже чверть (22%) опитаних не споживають спиртного взагалі – серед них майже втричі більше жінок, аніж чоловіків, майже у стільки ж разів більше старших людей аніж молоді.
 
Щодня фізичними вправами та спортом займаються лише 15% респондентів, 14% – кілька разів на тиждень, 13% – кілька разів на місяць, 16% – раз на місяць або рідше. 42% опитаних взагалі не займаються спортом – таких більше серед старших людей, а також серед жінок і селян. 
 
76% опитаних не палять: з них 62% – ніколи не палили і 14% – кинули. З тих, хто палять, 7% випалюють 1-5 сигарет в день, 5% – 6-12  сигарет, 6% – 13-20, 4% – більше 20. Серед молоді таких, що палять вдвічі більше у порівнянні з людьми віком 51 і старше, серед чоловіків таких в майже в п’ять разів більше, ніж серед жінок. Менше палять люди з невисокими доходами та ті, хто мають проблеми з тиском. 
 
Стрес або подібні відчуття щоденно відчували 14% опитаних, чверть – кілька разів на тиждень, 36% – кілька разів на місяць; 24% респондентів не відчувають стресу ніколи. Жінки і міське населення дещо частіше схильні перебувати у стресовому стані порівняно з чоловіками і сільськими мешканцями. Серед бідних удвічі більше, ніж серед інших майнових категорій тих, хто відчуває стрес щодня.
 
Абсолютна більшість (83%) респондентів погоджуються, що наявність зайвої ваги впливає на розвиток серцево-судинних хвороб; 64% згодні, що артеріальний тиск 140/90 є високим. При цьому 72% обізнані про симптоми при підвищеному артеріальному тиску, 61% – знають про методи лікування у такому випадку (при пониженому артеріальному тиску – 64 і 54% відповідно).
 
Абсолютна більшість опитаних згодні, що для профілактики і попередження серцево-судинних захворювань потрібно дотримуватися правил здорового харчування (94%), не палити (91%) та не зловживати алкоголем (91%), більшість вважає важливим займатися спортом (90%), підтримувати вагу свого тіла в межах норми (88%), проходити профілактичні медичні обстеження (87%). 
 
21% отримували інформацію про профілактику хвороб серцево-судинної системи та кровообігу останнім часом з телебачення або радіо, 19% – від сімейного лікаря, 17% – з оголошень в медичних закладах, по 8% – з Інтернету та від друзів, 4% – з газет і журналів. У порівнянні з минулим роком удвічі зросла кількість тих, хто отримував подібну інформацію з телебачення та радіо, дещо зменшилася кількість тих, хто чув це від лікарів. 49% - взагалі не отримували подібної інформації останнім часом – серед них більше молоді та селян. 
 
37% опитаних дають позитивні оцінки якості медичного обслуговування, пов’язаного із серцево-судинними захворюваннями, у власному населеному пункті, 13% – оцінюють якість обслуговування негативно. При цьому 47% респондентів взагалі не зверталися до відповідних закладів. У порівнянні із минулим роком позитивна оцінка зросла майже у півтори рази. Міське населення краще оцінює якість обслуговування порівняно з сільським. Також кращі оцінки дають старші респонденти, та ті, хто частіше за інших звертається до лікаря. 
 
Якість лікування серцево-судинних захворювань на обласному рівні понад чверть опитаних оцінює позитивно, 7% – негативно; при цьому тих, що не зверталися по лікування – дві третини. Серед тих, хто позитивно оцінює даний аспект, знову ж таки більше містян, аніж селян. 69% опитаних не зверталися по даний вид послуг в інших містах України. 17% оцінюють якість таких послуг позитивно, 7% − негативно.
 
Третина респондентів у випадку виникнення проблем із серцево-судинною системою звертаються до мiської/районної лiкарні, поліклініки, 15% – до Рівненської обласної клiнiчної лiкарні, 11% – до обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім. В.Поліщука, 9% – до фельдшерсько-акушерського пункту, 8% – до сімейного лікаря (лікарської амбулаторії), 4% - до швидкої медичної допомоги, 3% – до приватних медичних закладів. 40% заявили, що у них немає проблем із тиском. 
 
Кращі оцінки респондентів з огляду на якість медичного обслуговування у кардіологічних відділах отримали мiські/районні лiкарні, поліклініки – 32%; Рівненська обласна клiнiчна лiкарня – 21%, ФАПи – 19%, сімейний лікар – 15%, обласний клінічний лікувально-діагностичний центр ім. В.Поліщука – 15%, швидка медична допомога – 11%, приватні заклади – 10%. 
 
38% опитаних вважають, що у їхньому населеному пункті достатньо закладів, що займаються лікуванням серцево-судинних захворювань, майже половина (49%) – недостатньо. Останню тезу поділяє 58% опитаного сільського населення і 40% населення міст. 
 
Як і минулого року, більшість респондентів (77%) нічого не знають про те, що Рівненська область є учасником спільного проекту Світового Банку та Міністерства охорони здоров’я України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», який передбачає підвищення ефективності лікування та профілактику хвороб системи кровообігу. 17% – щось чули про це і лише 5% – знають. При цьому переважна більшість (72%) опитаних вважають запровадження даного проекту важливим. Лише 10% з цим не погоджуються. Серед тих, хто знає про проект, вважають його дуже важливим майже 60%. 
 
На думку майже половини респондентів, із запровадженням даного проекту загальна ситуація із серцево-судинними захворюваннями в області покращиться, 20% – думають, що ситуація не зміниться, лише 8%, – що вона погіршиться. Чверть нічого не змогли відповісти на це питання. Серед тих, хто знає про проект, майже 62% вважають, що ситуація покращиться. 
 
69% респондентів зазначили, що отримують медичну інформацію від лікарів, 39% – від друзів та сім’ї, майже третина – від аптекаря або фармацевта, 17% – з телевізійних програм, 10% – з Інтернету, по 2-3% – з радіо, журналів, від народних цілителів, релігійних лідерів та священників тощо. 
 
 
Аудиторія: мешканці Рівненської області від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%. Терміни проведення: 15-30 листопада 2017 р.

Дивитись
презентацію

Ви можете пореглянути презентацію
on-line та завантажити її повну версію
собі на комп'ютер

Завантажити повну версію

Інші дослідження: