Мова сайту :

Ua Ru En
logo
Оценка медицинской сферы

Оцінка медичної сфери

Дата публікації: 03.09.2020 Роздрукувати Повна версія

•    За даними опитування Соціологічної групи Рейтинг, 36% опитаних консультуються з лікарем або медичним спеціалістом із приводу стану свого здоров'я чи надання будь-яких рекомендацій щодо стану свого здоров'я рідше, ніж раз на рік, 15-18% – кожен рік або півроку, 13% – принаймні раз на 3 місяці і лише 8% користуються такою послугою щомісяця.

•    84% обрали свого сімейного лікаря і підписали з ним декларацію (їхня кількість за два роки зросла з 63% до 84%), 16% - ще не обрали лікаря. Найбільше тих, хто обрав свого терапевта серед старших, жінок та тих, хто частіше користується послугами лікарів. Ще не обрали – 16%.

•    18% скоріше задоволені проведенням медичної реформи в Україні, 64% - скоріше незадоволені, 13% нічого не знають про це. Більшою мірою проведенням реформи задоволені молодь, більш забезпечені і ті, хто частіше відвідують сімейного лікаря.

•    Майже 60% опитаних вважають, що влада має продовжити медичну реформу з суттєвими змінами, 25% виступають за її скасування, 6% - за продовження без змін. 62% вважають, що медична реформа в Україні має відбуватися методом поступових змін, 29% - за швидкі зміни.

•    Для успішної реалізації медичної реформи в Україні майже 40% опитаних відводять три і більше років, 21% - рік, 9% - пів року. 20% вважають, що медична реформа ніколи не буде успішно реалізована. Більш оптимістично в оцінці часу для реалізації реформи налаштована молодь, ті, хто мають родичів-медиків і ті, хто задоволені медичною реформою загалом.

•    Майже 60% вважають, що медицина в Україні має бути частково платною, частково безплатною, 33% - за повністю безплатну медицину, 5% - повністю платну. Формат повністю безплатної медицини більше підтримують старші, бідніші і мешканці сіл.

•    Протягом останніх 12-ти місяців 19% опитаних робили подарунки (алкоголь, цукерки, білети на концерт тощо) або грошові внески чи пожертвування за лікування, 30% - не робили таких подарунків. Половина опитуваних не відвідували лікаря за останній рік.

•    27% підтримали б ви призначення іноземця на посаду Міністра охорони здоров’я, 64% - проти цього. Більше таке призначення підтримали б молодші, а також більш забезпечені. 62% вважають, що діяльність Уляни Супрун скоріше негативно вплинула на медичну сферу в Україні, 19% - скоріше позитивно оцінили її діяльність, майже 20% - не змогли оцінити. Більш позитивне ставлення до діяльності У.Супрун серед мешканців Заходу, молодших і більш забезпечених респондентів.

•    Близько 60% чули про такі ініціативи Міністерства охорони здоров’я як оновлення електронної системи Ehealth, оновлення автопарку екстреної допомоги, запровадження системи інформування населення щодо вакцинації та надання права громадянам добровільно вирішувати щодо передачі органів після своєї смерті. Про інші ініціативи проінформовані лише третина населення (такі як відновлення безкоштовного тестування на гепатит, будівництво міжрегіональних лікарень, посилення епідеміологічного контролю, створення університетських клінік). Ті, хто знають про ці ініціативи - дещо більше підтримують їх впровадження. В цілому усі зазначені ініціативи підтримують більшість опитаних, водночас найвищою підтримкою користуються ідеї оновлення автопарку і відновлення безкоштовного тестування на гепатит.

•    Ставлення до щоденних брифінгів МОЗ щодо ситуації із коронавірусом неоднозначне: 49% підтримують їх проведення, а 43% - ні.

•    Абсолютна більшість не підтримує ідею закриття лікарень, які обслуговують незначну кількість пацієнтів (86% - проти, лише 10% - за).

•    Половина опитаних очікують нову хвилю епідемії коронавірусу восени-взимку цього року, водночас близько 40% - не очікують і 11% - не змогли відповісти. 46% вважають, що влада повинна знову запровадити жорсткі карантинні заходи під час можливої другої хвилі епідемії, але при цьому стільки ж (47%) - так не вважають. Ті, хто очікує настання другої хвилі, більше вважають за необхідне впровадження карантинних заходів, однак і серед них третина проти цього.

•    Роботу Міністерства охорони здоров’я важливою для себе і родини вважають 74% респондентів, 19% вважають її не важливою.

•    Загалом довіра до центральних державних інституцій системи охорони дещо зросла, порівняно з попереднім місяцем. Мiнiстерству охорони здоров`я довіряють 30%, не довіряють – 55%. Нацiональній службі здоров`я України довіряють 20%, не довіряють – 38%. Комiтету ВРУ з питань здоров`я нацiї, медичної допомоги та медичного страхування довіряють 14%, не довіряють – 51%.

•    71% респондентів вважають, що міністр охорони здоров’я має бути досвідченим медиком, 19% вважають що він має бути досвідченим управлінцем. Лише 23% респондентів вважають, що міністр охорони здоров’я має створювати умови для безперешкодної роботи кредиторів та іноземного капіталу, натомість 65% респондентів вважають що він має жорстко регламентувати їхню діяльність. Позитивний вплив частоти зміни міністрів охорони здоров’я на медичну галузь в Україні відзначають лише 9% респондентів. Негативний вплив помічають 70%. 15% вважають, що це не впливає на медичну галузь.

•    43% респондентів часто слідкують за новинами про коронавірус, ще 21% інколи слідкують та 18% рідко слідкують за новинами про коронавірус. Взагалі не цікавляться – 17%. Політичними подіями в Україні часто цікавляться 39% респондентів, 27% – інколи, 21% – рідко. Взагалі не цікавляться – 14%.

•    Найчастіше отримують інформацію про ситуацію з коронавірусом в Україні з національного телебачення (60%) та Інтернет сайтів (51%). Через  Facebook отримують інформацію 26%, від родичів, близьких, знайомих – 17%, YouTube – 14%, Telegram-канал та Вайбер-спільноту Коронавiрус-iнфо – 13%; радіо, пресу, Instagram, та офіційний сайт Міністерства охорони здоров’я – 8-12%.
 


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність в обох хвилях по 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: перша хвиля: 14-19 липня 2020 р., друга хвиля: 15-25 серпня 2020 р.

Дивитись
презентацію

Ви можете пореглянути презентацію
on-line та завантажити її повну версію
собі на комп'ютер

Завантажити повну версію

Інші дослідження: