Мова сайту :

Ua Ru En
logo
Рейтинг поддержки непопулярных реформ

Рейтинг підтримки непопулярних реформ

Дата публікації: 22.03.2010 Роздрукувати Повна версія

Загрозу економічного занепаду країни відчувають більше половини (56%) опитаних респондентів. Залишаючись практично незмінним протягом останніх півроку, економічний занепад лідирує в так званому рейтингу загроз.

Дещо рідше (41%) опитані відзначали ріст безробіття. Цей показник незмінно другий у рейтингу і за останні кілька місяців ці побоювання зросли, зокрема, найбільше в індустріальних південно-східних регіонах країни.

Внаслідок стабілізації у фінансовому секторі зменшилось відчуття загрози знецінення гривні (з 31% у жовтні минулого року до 24%  у березні цього року).

Після президентських виборів  зменшилось відчуття загрози свавілля влади (в серпні минулого року майже 40% українців відчували цю загрозу, а у березні цього року – лише чверть). Після перемоги на виборах В.Януковича відчуття загрози свавілля влади у південно-східних регіонах зменшилось вдвічі.

За останні півроку зменшилось відчуття загрози деградації населення (з 21 до 16%), тим не менше ця загроза незмінно п’ята у рейтингу.

Далі у рейтингу загроз йдуть екологічні катастрофи (15%), погіршення медичного обслуговування населення (15%), ріст злочинності (14%).

Порівняно з жовтнем минулого року, майже вдвічі зросли побоювання громадян щодо розколу країни та втрати незалежності. Особливо це актуально для Заходу, де кожен п’ятий очікує посилення розколу країни, кожен четвертий - втрати незалежності, кожен десятий - втрати Україною контролю над ГТС, антиконституційного перевороту та військову загрозу з боку Росії.

Посилення ідеологічних загроз характерне для прихильників більшості опозиційних партій. Більше того, серед них спостерігається поступова переорієнтація з економічних на ідеологічні загрози.

Так наприклад, серед прихильників БЮТ на тлі підсилення відчуття розколу країни та втрати незалежності, зменшились побоювання щодо економічного занепаду та знецінення гривні.

Натомість серед прихильників Партії регіонів посилились відчуття загрози економічного занепаду, росту безробіття, погіршення медичного обслуговування, екологічних катастроф і т.д.  

Лише близько чверті населення висловили готовність за тих чи інших обставин підтримати непопулярні реформи.

Кроки влади направлені на економію державних коштів через обмеження певних пільг, збільшення тарифів і т.д. за будь-яких умов готові підтримати тільки 3% опитаних.

17% - готові підтримати, якщо влада доведе, що ці кроки дійсно дуже потрібні країні. Ще 7% - готові підтримати, але за умови, коли ці реформи не стосуватимуться безпосередньо їх.

Натомість 61% опитаних не готові підтримати непопулярні реформи:

-   18% через те, що не вірять, що влада, обмеживши людей, так само обмежить і себе;

-   8% через те, що не вірять у ефективність таких кроків;

-   35% через неприйняття непопулярних реформ як таких.

Найбільший спротив непопулярним реформам існує на Півдні та Сході країни, а найбільша готовність підтримати – на Півночі.

Прихильники різних політичних сил майже однаково негативно ставляться до таких реформ, хіба що можна відзначити дещо вищу готовність до непопулярних реформ серед  прихильників Фронту змін Арсенія Яценюка і більшу невизначеність електорату КПУ та Партії регіонів.

Незважаючи на низький рівень підтримки непопулярних реформ, 45% опитаних очікують таких кроків від нового уряду. Найбільше - на Заході, Півночі та в Центрі країни (близько 50%), а найменше на Півдні – 32%. Потрібно зазначити, що прихильники Партії регіонів, Сильної України та КПУ найменше очікують непопулярних кроків від нової влади.

Дослідження ілюструє певну залежність: люди, які більше за інших розуміють загрозу економічного занепаду країни, більш схильні підтримувати  непопулярні реформи. Разом з тим, лише половина з них  висловили готовність підтримати непопулярні рішення влади.

У випадку, якщо влада буде йти на такі непопулярні кроки 7% мешканців України готові брати участь у масових акціях протесту, а ще 13% - підтримають політичну силу, яка виступатиме з відповідними акціями з вимогою скасування таких рішень.

При цьому, найбільше готові особисто брати участь в акціях протесту мешканці Заходу, Півночі, Сходу та Півдня, а також прихильники КПУ, БЮТ та Сильної України. Як бачимо – протест проти непопулярних реформ не має одного визначеного політичного вектору, ідеології чи регіональності.

Активно підтримати політичну силу, яка виступатиме за непопулярні реформи готові близько 6% населення. Натомість більш як половина українців (54%) не буде брати участі у жодних акціях (чи на підтримку чи з протестами), а кожен п’ятий опитаний не зміг визначитися з цього приводу.

Серед можливих реформ, найбільшу підтримку отримали ті, які не стосуються більшості мешканців, а саме – скасування пільг для держслужбовців (43%) та скорочення їх чисельності (34%).

Значно меншу підтримку опитаних отримали такі реформи як посилення відповідальності громадян, які не сплачують комунальні послуги (14,7%), скорочення працівників бюджетної сфери (13,8%), впровадження платної страхової медицини (12,1%), збільшення податків для бізнесу (11,1%) та скорочення пільг на проїзд в транспорті (8,6%).

Решта наведених ймовірних реформ майже не отримали підтримки населення. Серед них:  підвищення комунальних тарифів (0,9%), підвищення цін на газ для населення (0,9%), підвищення цін на проїзд у громадському транспорті (1,5%), часткове скасування пільг для «чорнобильців» (1,6%), зменшення виплат при народженні дитини (2,1%), часткове скасування пільг для «дітей війни» (2,5%), підвищення пенсійного віку (2,5%), тимчасове призупинення підвищення пенсій (3,4%), призупинення підвищення зарплат (3,5%), надати дозвіл банкам забирати заставне майно в громадян, які не платять кредити (3,5%).

Кожен третій респондент (31%) зазначив, що не підтримує жодну з наведених реформ, а ще 10% не визначились щодо свого ставлення.

Лише 38% опитаних вірять у дієздатність нової коаліції у Верховній Раді, 43% - не вірять. Характерно, що у нову коаліцію найбільше вірять прихильники Партії регіонів (66%), а також прихильники тих політичних сил, які долучились до формування коаліції: КПУ (48%), Блоку Литвина (33%) і Сильної України (33%). В регіональному розрізі це Південь, Донбас і Схід. З опозиційних сил найменше вірять у дієздатність коаліції прихильники Нашої України (8%), БЮТ (17%) та Фронту змін (24%). В регіональному розрізі це Захід, Центр і Північ.

Щодо ідеї проведення дострокових парламентських виборів думки розділились порівну: 41% прихильників і 41% противників. Зокрема, найбільше підтримують ідею перевиборів прихильники Партії регіонів (47%). На сьогодні електорат В.Януковича значно більш мобілізований, ніж прихильники інших політиків. Так, близько 75% прихильників Партії регіонів  висловили готовність взяти участь у дострокових парламентських виборах, якщо такі відбудуться в найближчу неділю. Це найвищий показник, для прикладу прихильники БЮТ мобілізовані лише на 64%, Фронту змін – на 61%, Сильної України – 57%.

Найменше підтримують дострокові вибори до парламенту прихильники КПУ та Блоку Литвина.

Рішення про перенесення місцевих виборів підтримує лише 31% опитаних, не підтримують – 41%, не визначились з цього питання – 28%. Як і у питані про дієздатність нової коаліції рішення про перенесення місцевих виборів найбільше підтримують прихильники політичних сил, які є учасниками коаліції: Партії регіонів (52%), Блоку Литвина (51%), КПУ (49%) та Сильної України (43%).

Найменше підтримують перенесення місцевих виборів прихильники Фронту змін (19%) та БЮТ (19%).

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження: для значень близьких до 50% похибка становить не більше 3%, для значень близьких до 30% - не більше 2,6%, для значень близьких до 10% - не більше 1,8%. Терміни проведення дослідження: 2-10 березня 2010 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська
Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська
Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська
Донбас: Донецька, Луганська

Інші дослідження: