«ПОРТРЕТИ РЕГІОНІВ». Донецька область
• Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 9 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Донецької області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%.
• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні та області респонденти оцінюють гірше, аніж по своєму місту/селу.
• Лише 4% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, в рідній області спокійною ситуацію бачать 8%, а у своєму місті/селі – 27%. Напруженою ситуацію в країні та області бачать майже 48% опитаних, критичною – близько 40%.Оцінки стану справ власного міста/села дещо кращі: напруженою ситуацію бачать 40% опитаних, критичною – 25%.
• Аналогічно, правильність напрямку руху країни та області респонденти оцінюють гірше (близько 12%), ніж свого міста/села (26%). Правильність напрямку справ у своєму місті/селі вище оцінюють мешканці Маріуполя, ніж інших міст та сіл. Таких також більше серед старших опитаних.
• Загальні очікування серед мешканців області швидше негативно-нейтральні. Близько 45% опитаних вважають, що стан справ, як в Україні, так і на місцях не зміниться наступного року. 18-24% опитаних вважають, що він погіршиться. 14-19% має оптимістичні сподівання щодо майбутнього. Опитані дещо частіше очікують погіршення ситуації в країні, аніж на місцях.
• Військовий конфлікт на Сході України (68%) – основна загальнодержавна проблема за оцінками мешканців області. На особистісному рівні опитаних хвилюють також війна на Донбасі (51%), підвищення тарифів на комунальні послуги (47%), низький рівень зарплат та пенсій (45%). Соціально-економічні проблеми, такі як низькі зарплати і пенсії, інфляція на рівні особистості більш гостріше відчуваються у сільській місцевості, а також Маріуполі. У містах загалом частіше заявляють про проблему підвищення тарифів на комунальні послуги та несприятливі умови для розвитку малого/середнього бiзнесу.
• Лідером президентського рейтингу є Ю.Бойко, якого готові підтримати 19,2% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За В.Зеленського – 16,1%, Є.Мураєва – 13,9%, Ю.Тимошенко – 12,0%, П.Порошенка – 6,1%, О.Ляшка – 5,9%, В.Рабіновича – 5,8%, С.Таруту та А.Гриценка – по 3,2%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, майже 13% мешканців області не визначилися з вибором кандидата, 14% – не брали б участі у голосуванні.
• Ю.Тимошенко – кандидат у перемогу якого на виборах опитані вірять найбільше. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла з 11% до 19%. Перемогу В.Зеленського бачать близько 12%. У перемозі П.Порошенка впевнені 11% (у 2017 р. – 13%). Майже 9% вважають, що переможе Ю.Бойко. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 4% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка, В.Зеленського, Ю.Бойка.
• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 60% опитаних.
• У рейтингу партій лідирує Опозиційний блок, який підтримують 19,3% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати свої голоси 15,4%, Батьківщину – 13,5%, партію «Наші» – 12,7%, За життя – 10,0%, БПП Солідарність – 5,6%, Радикальну партію – 5,1%, Основу – 3,6%, Громадянську позицію – 2,9%. Рейтинг інших партій – менше 2%. Водночас, майже кожен десятий мешканець області не визначився з вибором партії, кожен шостий – не має наміру голосувати.
• Спроможність кандидата забезпечити стабільність у країні (65%) та соціально-економічна програма (62%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. 55% обирають кандидата швидше через його лідерські якості, при цьому для 38% важливішим є наявність у нього сильної команди. Для 52% важливим є досвід кандидата у державній політиці, при цьому 37% зазначили, що їм важливіше його належність до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків В.Зеленського та Є.Мураєва. Спрямованість кандидата на вирішення проблем країни загалом є мотивом вибору для 39% респондентів, водночас для більшої половини (58%) важливим є його орієнтація на вирішення проблем країни і регіону. Для 40% важлива орієнтація кандидата на співпрацю з ЄС, водночас для 34% важливіше його спрямованість на співробітництво з Росією, ще 26% не змогли відповісти з приводу цього.
• 33% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті майбутніх вибрів президента покращиться. 35% респондентів вважають, що ситуація не зміниться. Лише 14% стверджують, що погіршиться. Приблизно кожен п’ятий вагався з відповіддю. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники П.Порошенка та Ю.Тимошенко. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.
• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (54%) вища, ніж на обласному (46%) та місцевому (37%). Ще близько 30% допускають незначні фальсифікації.
• При цьому, 21% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 29% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 48% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться у селах.
• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, 8% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, 11% задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 5% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. Більш критичні оцінки діяльності Президента П.Порошенка та Прем’єр-міністра В.Гройсмана у селах.
• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації зменшився (з 28% до 17%), а рівень незадоволених навпаки зріс (з 46% до 59%). Роботою міського/сільського голови, як і минулого року, задоволені 47%. Рівень задоволеності місцевими головами серед мешканців Маріуполя вищий, аніж в малих містах та селах.
• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області чи за місцем проживання. 37-40% опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 6-11% опитаних.
• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. При цьому в річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка або відсутність змін. Відносно краще опитані висловлюються про стан доріг, шкільну освіту та безпеку життя і боротьбу із злочинністю. Відносного зменшення зазнали індекси стосовно шкільної освіти, соціального захисту, підтримки молоді, медицини, розвитку промисловості та боротьби з корупцією. Останні дві сфери респонденти оцінили найгірше.
• Загалом опитані оцінюють можливості в області на низькому рівні. Відносно краще висловлюються про можливість відпочивати та проводити дозвілля. Найгірше – про життя у безпеці. У Маріуполі краще оцінили можливості відпочинку, досягнення успіху, пошуку роботи. Водночас можливості підприємництва дещо вище оцінюються мешканцями сіл. Натомість у сільській місцевості песимістично оцінюються можливості безпечного життя. Більш заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей, аніж бідніші.
• Лише 3-5% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Близько 30% оцінюють його на середньому рівні. Понад третина опитаних бачить низький потенціал, а 15-17% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Менш критично оцінюють потенціал росту країни та області жителі сіл. Потенціал розвитку власного міста/села вище оцінюють жителі Маріуполя, аніж малих міст та сіл.
• 53% опитаних відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. 29% говорять про протилежне. Дещо більше відчувають гордість опитані за те, що вони є мешканцями своєї області (67%) та свого міста/села (72%). Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (33%) та історію (29%). Спортивними досягненнями пишаються 27%, промисловістю та місцевими жителями – по 26%, природніми ресурсами регіону – 23%, визначними людьми регіону – 20%, традиціями – 17%, культурою та мистецтвом – 14%, визначними пам’ятками – 12%.
• 64% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 29% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали мешканці сіл, більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку 32% серед представників старшого віку, та 41% у категорії найбідніших вважають себе нещасливими.
• Мешканці області найчастіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Харківської та Дніпропетровської областей. Також дещо частіше заявляли про близькість до Запорізької, Одеської, Луганської областей та АР Крим. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Росії та Білорусі, частково – до Польщі та Молдови.
• Майже 40% висловили бажання зайнятися власною справою. Водночас 49% мають протилежні міркування. 6% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців малих міст та сіл, молодших респондентів, та більш заможних. При цьому серед останніх 20% заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 33% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 19% – бізнесом у сфері розваг та відпочинку, по 14-15% – у туризмі, будівництві, по 10-11% – у сфері індустрії краси та здоров’я, громадського харчування, а також фермерством.
• За останній рік зросла кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 21% до 35%). 58% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (34% – не готові). Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (57%) та заможніших опитаних (46%).
• 37% – за надання російській статусу державної, ще 30% – підтримують надання їй статусу офіційної в окремих регіонах. 31% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною.
• 32% вважають Росію країною-агресором стосовно України. Водночас 51% – протилежної думки. Ще 17% вагалися із відповіддю.
• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 25% до 30%). Водночас кількість противників не змінилася (48%). Збільшилася кількість противників вступу України до НАТО (з 56% до 62%). Тих, хто за вступ України до Північноатлантичного Альянсу – 18% (у 2017 – 21%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції 42% виступають за рівновіддаленість України від РФ та Заходу (у 2017 р. – 39%). Водночас майже 22% виступають за вступ в ЄС, приблизно стільки ж за Митний союз.
