Мова сайту :

Ua Ru En
logo
«ПОРТРЕТЫ РЕГИОНОВ». Николаевская область

«ПОРТРЕТИ РЕГІОНІВ». Миколаївська область

Дата публікації: 19.12.2018 Роздрукувати Повна версія

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 9 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Миколаївської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють дещо гірше, аніж на місцях.

Лише 5% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 21%, а у своєму місті/селі – 33%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 68% опитаних, критичною – 25%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 50% до 60% опитаних, критичною – лише близько 12-15%.
 
Правильність напрямку руху країни та області респонденти оцінюють дещо гірше (відповідно 12% та 13%), ніж свого міста/села (17%). 
 
Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше нейтральні. Більше 40% опитаних вважають, що стан справ, як в Україні, так і на місцях не зміниться наступного року. Кожен п’ятий вважає, що він погіршиться. 15% мають оптимістичні сподівання щодо майбутнього. Найменше очікують покращення ситуації як в країні, так і місцевості жителі сіл.
 
Військовий конфлікт на Сході України (74%) та хабарництво й корупція у владі (55%) – дві основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (62%), низький рівень зарплат та пенсій (61%), підвищення цін на основні товари, інфляція (50%). Такі проблеми як низькі зарплати і пенсії, інфляція більш гостріше відчуваються у обласному центрі та селах. Мешканці малих міст дещо частіше говорили про неможливість отримати якісне медичне обслуговування.
 
Лідерами президентського рейтингу є Ю.Тимошенко та В.Зеленський. Їх готові підтримати відповідно 20,3% та 19,8% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За Ю.Бойка – 15,2%, О.Ляшка – 8,2%, П.Порошенка – 6,4%, Є.Мураєва – 6,3%, О.Шевченка – 5,0%, А.Гриценка – 4,6%. Рейтинг інших кандидатів – менше 4%. Водночас, майже третина мешканців області не визначилася з вибором кандидата, кожен шостий не має наміру брати участь у голосуванні.
 
Майже 16% опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла майже удвічі. У перемозі П.Порошенка впевнені 6% (у 2017 р. – 8%). Перемогу Ю.Бойка бачать 4%, В.Зеленського – 3%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 3% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка та Ю.Бойка.
 
Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку 64% опитаних.
 
У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 19,5% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати свої голоси 16,6%, Опозиційний блок – 14,6%, Радикальну партію – 9,2%, партію «Наші» – 6,3%, За життя – 5,9%, БПП Солідарність – 5,5%, Громадянську позицію – 4,6%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Водночас, майже 28% мешканців області не визначилися з вибором партії, 22% - не мають наміру брати участь у голосуванні.
 
Особисті лідерські якості кандидата (69%) та його соціально-економічна програма (64%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. Для 57% важливим є досвід кандидата у державній політиці, при цьому 38% зазначили, що їм важливіше його належність до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків В.Зеленського та Є.Мураєва. Спрямованість кандидата на вирішення проблем країни загалом є мотивом вибору для 53% респондентів, водночас для 40% важливим є його орієнтація на вирішення проблем країни і регіону. Для 48% важлива орієнтація кандидата на співпрацю з ЄС, водночас для 23% важливіше його спрямованість на співробітництво з Росією. Вибір між спроможністю кандидата забезпечити стабільність у країні чи радикальні зміни поділив респондентів навпіл.
 
27% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті майбутніх виборів президента покращиться. 34% респондентів вважають, що ситуація не зміниться, лише 13% стверджують, що вона погіршиться. Близько чверті опитаних не змогли відповісти з приводу цього. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники П.Порошенка, Ю.Тимошенко та Ю.Бойка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, як не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.
 
На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (62%) вища, ніж на місцевому (37%). Ще близько 25-35% допускають незначні фальсифікації. 
 
Лише 8% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 17% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 70% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться у малих містах та серед бідніших опитаних.
 
Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, лише по 8% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка та Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 3% – Верховної Ради. Водночас, близько 90% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. 
 
Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації зменшився (з 27 до 13%), аналогічно як і рівень задоволеності діяльністю міського/сільського голови (з 40% до 32%). Частка незадоволених діяльністю обласної державної адміністрації та міським/сільським головою зросла в порівнянні з минулим роком (відповідно з 51% до 72% та з 45% до 59%). Найнижчий рівень задоволеності обласною державною адміністрацією у обласному центрі, тоді як міським/сільським головою у малих містах.
 
Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області чи за місцем проживання. Близько 60% опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 3-6% опитаних. 
 
Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно краще оцінюють ситуацію зі шкільною освітою. Найгірше респонденти висловлюються про стан справ з боротьбою із хабарництвом на місцевому рівні, розвитком промисловості, підтримкою молоді. У річній динаміці за усіма критеріями спостерігається негативна динаміка. 
 
Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили рівень можливість відпочивати та проводити дозвілля, а також жити у безпеці. Найгірше – досягнення успіху. Усі можливості відносно вище оцінюються мешканцями обласного центру, а найнижче жителями сіл. Молодші та більш заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей, аніж старші та бідніші.
 
Близько 7% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Близько чверті оцінюють його на середньому рівні. Понад третина бачить низький потенціал, а 6-13% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Кожен п’ятий вагався з відповіддю (таких найбільше серед жителів сіл). Жителі малих міст дещо вище оцінюють потенціал росту.
 
Більша половина опитаних (57%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України, натомість 24% – протилежної думки. Дещо більше відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області (61%) та свого міста/села (65%). При цьому 17-19% не мають відчуття гордості за належність до певного регіону. Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (42%) та історію (39%). Місцевими мешканцями пишаються 25%, традиціями – 19%, культурою і мистецтвом та природніми ресурсами регіону – по 16%, спортивними досягненнями – 15%, визначними людьми регіону – 13%, сільським господарством та наукою, освітою – по 11%.
 
Майже 55% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 28% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали мешканці міст, більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку 38% серед представників старшого віку, та 48% у категорії найбідніших вважають себе нещасливими.
 
Мешканці області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Одеської та Херсонської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону найчастіше вважають себе близькими до Білорусі та Росії. Менш частіше заявляли про культурно-історичну близькість до Польщі та Молдови.
 
Майже 24% висловили бажання зайнятися власною справою, 57% не мають таких прагнень. 7% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців малих міст, молодших респондентів, та більш заможних. При цьому у категорії середнього рівня за доходами 12% заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 39% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 18% – фермерством, по 7-9% – бізнесом у сфері транспортних послуг, розваг та відпочинку, будівництва, по 6% – у автосервісі, туризмі та індустрії краси та здоров’я.
 
За останній рік майже не змінилася кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (31%). Водночас зменшилася кількість, тих хто не прагне шукати роботу в іншій країні (з 64% до 59%). 39% у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні, 40% не висловили таких прагнень. Традиційно вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (58%) та більш заможних (37%). Вищі прагнення поїхати закордон у жителів малих міст та сіл, ніж в обласному центрі.
 
60% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 19% - за надання російській мові статусу державної, 16% - підтримують надання їй статусу офіційної в окремих регіонах.
 
42% опитаних вважають Росію країною-агресором стосовно України. Натомість 34% – протилежної думки. Майже чверть вагалися з відповіддю.
 
За останній рік дещо зросла кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 34% до 39%) та НАТО (з 23% до 27%). Аналогічно зменшилася кількість противників. Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції більшість виступають за рівновіддаленість України від РФ та Заходу (44%). За останній рік при виборі одного напрямку міжнародної інтеграції зменшилася кількість прихильників вступу до Митного союзу (з 14% до 9%). Водночас дещо зросла кількість тих, хто підтримує проєвропейський вектор (з 30% до 34%).

Дивитись
презентацію

Ви можете пореглянути презентацію
on-line та завантажити її повну версію
собі на комп'ютер

Завантажити повну версію

Інші дослідження: