Мова сайту :

Ua Ru En
logo
Состояние медицинской сферы в Ровенской области: декабрь 2018

Стан медичної сфери у Рівненській області: грудень 2018

Дата публікації: 20.12.2018 Роздрукувати Повна версія

 • За результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», не менше двох третин опитаних (64%) не задоволені державними медичними послугами за останні п’ять років. У свою чергу кількість тих, хто задоволений державними медичними послугами, становить 23%. За останній рік не відбулося суттєвих змін в оцінках державної медицини. Загалом рівень задоволеності послугами державної медицини є дещо вищим серед тих, хто частіше звертається до лікарів. 

Лише 15% респондентів вважають, що за останні два роки загальна якість державних медичних послуг в області покращилася; 14% відзначили покращення загальної якості медичних послуг, отриманих ними особисто. У порівнянні із минулим роком зросла кількість тих, хто загалом не побачив жодних змін (з 41 до 47% відповідно) у цій сфері. Натомість на особистому рівні опитані частіше зазначали про погіршення оцінок державних медичних послуг (з 26 до 32%). В містах люди більш схильні відзначати позитивні зміни порівняно з селами. Частота відвідування лікарів також впливає на оцінку послуг: чим частіше звертаються, тим краще оцінюють роботу медиків.

За рік відбулося незначне зменшення кількості тих, хто позитивно оцінив роботу державних медичних закладів: 38% опитаних оцінюють позитивно якість послуг, 46% – негативно. Краще за інших роботу цих установ оцінили у селах, ті, хто частіше звертаються до лікарів, а також ті, хто мають дітей до 18 років. 
 
У той же час, якість медичного обслуговування у приватних лікувальних закладах майже половина опитаних не змогли оцінити взагалі, 40% опитаних оцінюють позитивно, 13% – негативно. Люди молодого віку, більш забезпечені, містяни, а також ті, хто частіше звертаються до лікарів більш схильні оцінювати приватну медицину позитивно. 
 
46% заявили, що були свідками реконструкції або ремонту лікарень за останні два роки, 32% заявили протилежне. При цьому за останній рік зросла кількість тих, хто побачив позитивні зміни (з 35 до 46%). Про оновлення лікарняних приміщень значно частіше згадували мешканці міст, а також ті, хто відвідував лікарів. 
 
За останній рік про зміни в якості отриманих медичних послуг зазначила чверть опитаних (45% відповіли, що вони не змінилися). Оцінюючи різні критерії якості медичних послуг, про покращення умов, в яких надається медична допомога, зазначили 44% (38% відповіли, що вони не змінилися, 12% - погіршилися). Ставлення до пацієнтів з боку лікарів, професіоналізм і компетентність лікарів, ефективність лікування  покращилося на думку 34-39% (43-44% вважають, що критерії не змінилися, 15-17% зазначили про їхнє погіршення).
 
Половина опитаних побачили зміни у вартості отриманих послуг (21% вважають, що вони не змінилися). За оцінками критеріїв думки розподілилися наступним чином: вартість медичних послуг з використання спеціального обладнання та консультацій погіршилися на думку більше 70% опитаних (вважають, що вони не змінилися 14-19%, покращилися – 5-6%). Майже 90% зазначили про погіршення цін на ліки, виписаних лікарем (по 5% вважають, що вони покращилися або не змінилися).
 
Для 11% змінилася територіальна і часова доступність до медзакладів (65% не побачили таких змін). Частіше про зміни говорили мешканці міст та ті, хто частіше звертається до лікарів. Більше половини опитаних помітили покращення у можливості вибору лікаря (27% вказали на відсутність змін, 13% - на погіршення). Майже 40% позитивно оцінили зміни у територіальній зручності розташування медичного закладу (третина не помітила жодних змін, чверть вважають, що вона погіршилася). Водночас більше 40% не побачили змін у можливості запису на прийом до лікаря заздалегідь на потрібний час, тривалості очікування або графіку прийому лікаря. При цьому майже третина позитивно оцінили ці зміни, 14-18% - негативно. 
 
6% опитаних добре знають про зміни, які пропонуються медичною реформою. 42% заявили, що щось чули про це, 29% - знають дуже мало про це. Лише 21% нічого не знають про суть реформи. Вищий рівень обізнаності серед містян та осіб з вищою освітою. 
 
35% опитаних заявили, що підтримують впровадження медичної реформи в Україні, водночас 43% висловили протилежну думку. 22% не змогли дати жодних власних оцінок цій ініціативі. Вищий, аніж у інших, рівень підтримки впровадження медичної реформи серед молоді, мешканців сіл, та тих, хто знає про її впровадження. 
 
Водночас лише 17% впевнені, що ситуація у системі охорони здоров’я внаслідок реформи покращиться у наступні два роки. 28% вважають, що вона погіршиться, 38%, – що не зміниться. У порівнянні із минулим роком кількість тих, хто оптимістично оцінює найближчі перспективи розвитку галузі після реформи, дещо зменшилася. Найгірше на розвиток ситуації дивляться особи старші 50 років. Водночас у далекій перспективі (5-10 років) респонденти оптимістичніше оцінюють розвиток ситуації: так, 52% вважають, що вона покращиться (у 2017 таких було 35%), 13% – погіршиться, 14% – не зміниться, 20% нічого не змогли про це сказати. Як і у попередньому разі, найбільшими оптимістами у цьому випадку були молоді люди, особи з вищою освітою та мешканці сіл. Водночас слід зазначити, що більше половини тих, хто вважав, що ситуація не зміниться у наступні 1-2 роки, позитивно оцінюють її у більш далекій перспективі. 
 
31% опитаних консультуються з лікарем або медичним спеціалістом із приводу стану свого здоров'я чи надання будь-яких рекомендацій щодо стану свого здоров'я рідше, ніж раз на рік, 21-22% – кожен рік або кожні 6 місяців, 15% – принаймні раз на 3 місяці і лише 11% користуються такою послугою щомісяця. 
 
Переважна більшість (75%) опитаних знають, хто є їхнім сімейним лікарем або терапевтом (у 2017 – 58%). Рівень обізнаності вищий серед жінок, мешканців сіл і тих, хто частіше користується послугами лікарів. Майже 70% усіх опитаних повністю або частково довіряють своєму сімейному лікарю (у 2017 – 53%). При цьому жінки, мешканці сіл, ті, хто частіше звертаються до лікарів, демонструють більшу довіру лікареві. Важливо, що більшість серед тих, хто знає свого сімейного лікаря, довіряють йому 90%.
 
Переважна більшість опитаних (82%) довіряє медичним рекомендаціям медпрацівників, 68% – близьких та знайомих, 67% – аптекарів та фармацевтів. Медичним рекомендаціям в Інтернеті, на телебаченні, в пресі та на радіо довіряє набагато менша кількість опитаних – 21%, 13% та 9% відповідно. 11% опитаних довіряють подібній інформації, отриманій від народних цілителів та ворожбитів. При цьому високий рівень до цього джерела спостерігається серед старших осіб. Молодь більше за інших схильна довіряти інформації від близьких та з Інтернету. 
 
Під час вибору лікувального закладу 50% найбільше звертають увагу на професіоналізм та досвід лікарів, 42% – на довіру до лікарів у цьому закладі. На хороше ставлення з боку лікарів та персоналу до пацієнтів звертають увагу 23%, на можливість отримання пільгових послуг (консультацій, ліків) – 20%, наявність сучасного медичного обладнання – 16%. На комфортні умови лікування та швидкість обслуговування у закладі звертають увагу дещо менше (по 11%). Більше уваги на професіоналізм лікарів звертають мешканці сіл, люди молодого та середнього віку, а також більш забезпечені. Містяни та молодь частіше за інших звертають увагу на хороше ставлення з боку лікарів та наявність сучасного обладнання. Старші особи та малозабезпечені – на довіру до лікарів. Молодь та більш забезпечені – на швидкість обслуговування у закладі.
 
64% респондентів зазначили, що отримують медичну інформацію від лікарів, 40% – від друзів та сім’ї, 29% – від аптекаря або фармацевта, 19% – з Інтернету, 16% - з телевізійних програм, по 3% – з радіо і журналів, 2% - від народних цілителів, 1% - релігійних лідерів та священників тощо. 
 
16% респондентів вимірюють артеріальний тиск щодня, 28% – кілька разів на місяць, по 11% кожні 3 та 6 місяців, 10% – раз на рік, 22% – рідше ніж раз на рік. 
 
Третина респондентів зізналася, що жодного разу не мала проблем з артеріальним тиском, 24% – мають такі проблеми кілька разів на місяць, 9% і 12% – кожні 6 і 3 місяців, 7% – рідше 1 разу на рік, в той час як 7% – щодня. Проблеми з артеріальним тиском частіше виникають у жінок і людей старшого віку; вони ж частіше його і перевіряють. Чим бідніші люди та чим частіше вони відчувають стрес, тим регулярніше стикаються з проблемами з артеріальним тиском. 
 
Вагу свого тіла щоденно вимірюють 10% опитаних, 22% – кілька разів на місяць, 10 і 13% – кожні 3 та 6 місяців, 17% – раз на рік, 24% – рідше ніж раз на рік. Молодь та жінки частіше вимірюють вагу свого тіла порівняно зі старшими людьми та чоловіками.
 
Більше 40% респондентів заявили, що роблять електрокардіограму рідше 1 разу на рік, 25% – кожен рік, 16% – кожні 6 місяців, лише 7 і 2% – кожні 3 місяці або кілька разів на місяць відповідно. Ті, хто часто звертається до лікаря або має проблеми із тиском, частіше роблять електрокардіограму.
 
48% опитаних перевіряють рівень цукру в крові рідше ніж раз на рік, 18% – кожен рік, 13% – кожні 6 місяців, 8% – кожні 3 місяці, лише 4 і 1% – кілька разів на місяць або кожен день відповідно. 
 
52% респондентів перевіряють рівень холестерину у крові рідше 1 разу на рік, 15% – кожен рік, 12% – кожні 6 місяців, 6% – принаймні кожні 3 місяці, лише 2% –кілька разів на місяць. 
 
Половина опитаних заявила, що, коли востаннє вони перевіряли свій тиск, він був у нормі, третина, – що він був вище норми, 9% – нижче норми. 70% стверджували, що коли вимірювали вагу свого тіла, вона була у нормі, 19% – вище норми, лише 2% – нижче норми. Дві третини опитаних заявили, що при останньому вимірюванні рівня цукру, він був у межах норми, 27% нічого не змогли сказати про це, 8% заявили про підвищений рівень. Рівень холестерину був у нормі у 55% опитаних, 36% - не дали відповіді, 7% зазначили, що він був підвищений.
 
48% опитаних заявили, що ніколи не зверталася за медичним обслуговуванням, пов’язаним із серцево-судинними захворюваннями. 13% мали подібний досвід кілька років тому, 12% – рік тому і більше, 17% – кілька місяців тому, 7% – кілька тижнів тому і 3% – нещодавно. Серед тих, хто звертався за подібними послугами протягом останніх місяців, дещо більше містян, аніж селян, жінок більше, аніж чоловіків (34% проти 17%) і майже втричі більше людей старшого віку, аніж молоді (41% проти 14%). 
 
Більше 60% опитаних не вживають ліки для нормалізації артеріального тиску, 37% – вживають. 90% не приймає ліки для нормалізації рівня цукру та холестерину у крові. Серед тих, хто має проблеми з артеріальним тиском принаймні раз на півроку, 70% вживають ліки для нормалізації тиску, 10% і 9% – для нормалізації рівня цукру і холестерину у крові відповідно. 
 
При виявленні проблем із артеріальним тиском третина опитаних приймає препарати, рекомендовані лікарем, 27% приймають ліки, виходячи  із власних знань та досвіду. По 10% – користуються засобами народної медицини або відразу звертаються до лікаря. 5% взагалі нічого не роблять у даній ситуації. Приймають ліки, рекомендовані лікарем, або виходячи із власного досвіду частіше за інших старші особи та жінки. Довіряють народних засобам більше містяни і молодь. Звертаються відразу до лікаря частіше інших жінки, мешканці сіл та особи середнього і страшного віку.
 
80% має звичку прогулюватися на свіжому повітрі щодня, 17% – кілька разів на тиждень, 2% і 1% – кілька разів або раз на місяць відповідно. Значно більше часу на свіжому повітрі проводять сільські мешканці.
 
50% респондентів зазначили, що вживають свіжі фрукти та овочі щодня, 34% – кілька разів на тиждень, 13% – кілька разів на місяць, 2% – раз на місяць або рідше, 1% - ніколи. 
 
Третина опитаних вказали, що вживають м’ясо щодня, 50% – кілька разів на тиждень, 13% – кілька разів на місяць, 4% – раз на місяць або рідше, 1% – не вживають ніколи. Закономірно, кількість чоловіків, які вживають м’ясні продукти щоденно є дещо більшою у порівнянні з жінками. У свою чергу, селяни і молодь споживають м’ясо частіше за містян та старших людей.
 
Майже 30% респондентів щоденно споживають кондитерські вироби та випічку (серед них більше молоді і осіб середнього віку), 38% – кілька разів на тиждень, 20% – кілька разів на місяць, 10% – раз на місяць або рідше, 4% – ніколи. Відносно частіше споживають кондитерські вироби мешканці сіл, аніж містяни.
 
19% опитаних зізналися у щоденному вживанні смаженої, жирної їжі, 38% – кілька разів на тиждень, 21% – кілька разів на місяць, 15% – раз на місяць або рідше, 7% – не вживають ніколи. Серед тих, хто її вживає щодня, чоловіків більше, ніж жінок. Молодь також більш схильна вживати таку їжу щодня, аніж старші особи. Відносно частіше споживають смажене мешканці сіл, аніж містяни.
 
10% заявили про щоденне вживання безалкогольних газованих напоїв, 19% – кілька разів на тиждень, по 25-27% – кілька разів на місяць та раз на місяць або рідше, 19% – не вживають таких напоїв взагалі. Серед останніх переважно більше жінок та старших людей. 
 
Майже 40% респондентів відзначили, що вживають алкогольні напої раз на місяць або рідше, 21% – кілька разів на місяць, 8% – кілька разів на тиждень, 3% – щодня. Майже чверть (29%) опитаних не споживають спиртного взагалі – серед них більше жінок, аніж чоловіків, майже вдвічі більше старших людей, аніж молоді. Відносно частіше вживають алкоголь мешканці сіл, аніж містяни.
 
Щодня фізичними вправами та спортом займаються лише 18% респондентів, 21% – кілька разів на тиждень, 9% – кілька разів на місяць, 11% – раз на місяць або рідше. 39% опитаних взагалі не займаються спортом – таких більше серед осіб середнього і старшого віку та селян. 
 
75% опитаних не палять: з них 62% – ніколи не палили і 13% – кинули. З тих, хто палять, 5% випалюють 1-5 сигарет в день, 7% – 6-12  сигарет, 8% – 13-20, 5% – більше 20. Серед молоді і осіб середнього віку таких, що палять вдвічі більше у порівнянні з людьми віком 51 і старше, серед чоловіків таких в майже в п’ять разів більше, ніж серед жінок. Менше палять люди з невисокими доходами та ті, хто мають проблеми з тиском. 
 
Стрес або подібні відчуття щоденно відчували 18% опитаних, 21% – кілька разів на тиждень, 32% – кілька разів на місяць; 29% респондентів не відчувають стресу ніколи. Жінки і міське населення дещо частіше схильні перебувати у стресовому стані порівняно з чоловіками і сільськими мешканцями. Також стрес частіше відчувають і ті, хто мають проблеми з тиском принаймні раз на півроку.
 
74% обізнані про симптоми при підвищеному артеріальному тиску, 65% – знають про методи лікування у такому випадку (при пониженому артеріальному тиску – 69 і 61% відповідно).
 
22% отримували інформацію про профілактику хвороб серцево-судинної системи та кровообігу останнім часом від сімейного лікаря, 16% - з оголошень в медичних закладах, 11% - від друзів та знайомих, 8% - з телебачення або радіо, 6% - з Інтернету, 3% - з газет і журналів. У порівнянні з минулим роком в 2,5 рази зменшилася кількість тих, хто отримував подібну інформацію з телебачення та радіо. 50% - взагалі не отримували подібної інформації останнім часом – серед них більше молоді та селян. 
 
29% опитаних дають позитивні оцінки якості медичного обслуговування, пов’язаного із серцево-судинними захворюваннями, у власному населеному пункті, 13% – оцінюють якість обслуговування негативно. При цьому 49% респондентів взагалі не зверталися до відповідних закладів. У порівнянні із минулим роком позитивна оцінка зменшилася (з 37% до 29%). Міське населення краще оцінює якість обслуговування порівняно з сільським. Також кращі оцінки дають старші респонденти, більш забезпечені та ті, хто частіше за інших звертається до лікаря. 
 
Якість лікування серцево-судинних захворювань на обласному рівні 21% опитаних оцінює позитивно, 6% – негативно; при цьому тих, що не зверталися по лікування – дві третини. Серед тих, хто позитивно оцінює даний аспект, знову ж таки більше тих, хто частіше за інших звертається до лікаря. 74% опитаних не зверталися по даний вид послуг в інших містах України. 8% оцінюють якість таких послуг позитивно, 2% − негативно. Загалом за рік зменшилася кількість позитивних оцінок мед обслуговування як на обласному рівні, так і в інших містах країни.
 
Третина респондентів у випадку виникнення проблем із серцево-судинною системою звертаються до мiської/районної лiкарні, поліклініки, 17% – до сімейного лікаря (лікарської амбулаторії), 8% - до Рівненської обласної клiнiчної лiкарні, по 6% - до обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім. В.Поліщука або фельдшерсько-акушерського пункту, 4% - до швидкої медичної допомоги, 3% – до приватних медичних закладів. 46% заявили, що у них немає проблем із тиском. 
 
Кращі оцінки респондентів з огляду на якість медичного обслуговування у кардіологічних відділах отримали мiські/районні лiкарні, поліклініки – 32%; сімейний лікар – 26%, обласний клінічний лікувально-діагностичний центр ім. В.Поліщука, обласна клiнiчна лiкарня та швидка медична допомога – по 13%, ФАПи – 11%, приватні заклади – 8%. 
 
30% опитаних вважають, що у їхньому населеному пункті достатньо закладів, що займаються лікуванням серцево-судинних захворювань, половина – недостатньо. Останню тезу поділяє 62% опитаного сільського населення і 40% населення міст. 
 
Як і минулого року, більшість респондентів (81%) нічого не знають про те, що Рівненська область є учасником спільного проекту Світового Банку та Міністерства охорони здоров’я України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», який передбачає підвищення ефективності лікування та профілактику хвороб системи кровообігу. 12% – щось чули про це і лише 7% – знають. При цьому переважна більшість (76%) опитаних вважають запровадження даного проекту важливим. Лише 4% з цим не погоджуються. Серед тих, хто знає про проект, вважають його дуже важливим більше 90%. 
 
На думку більше половини респондентів, із запровадженням даного проекту загальна ситуація із серцево-судинними захворюваннями в області покращиться, 23% – думають, що ситуація не зміниться, лише 3% -  що вона погіршиться. 22% нічого не змогли відповісти на це питання. Серед тих, хто знає про проект, 57% вважають, що ситуація покращиться. 
 
 
Аудиторія: мешканці Рівненської області від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%. Терміни проведення: 29 листопада -11 грудня 2018 р.

Дивитись
презентацію

Ви можете пореглянути презентацію
on-line та завантажити її повну версію
собі на комп'ютер

Завантажити повну версію

Інші дослідження: