Мова сайту :

Ua Ru En
logo
Первые 100 дней правительства Азарова: оценки и ожидания

Перші 100 днів уряду Азарова: оцінки та очікування

Дата публікації: 21.06.2010 Роздрукувати Повна версія

ОЦІНКИ ПЕРШИХ 100 ДНІВ УРЯДУ М.АЗАРОВА

49% громадян позитивно оцінили перші 100 днів уряду М.Азарова (майже стільки ж (53%) – позитивно оцінили перші 100 днів Президента В.Януковича), 39% оцінили негативно, ще 22% не визначились у своїх оцінках.

Позитивні оцінки перевищили негативні в усіх регіонах, крім Заходу. Так, на Донбасі позитивно оцінили 75%, негативно – 8%, на Півдні – 69% проти 17%, на Сході – 46% проти 22%, на Півночі – 42% проти 40%, Центрі – 39% проти 37%, на Заході – 30% проти 47%.

43% громадян вважають, що діяльність уряду Азарова була більш ефективною, ніж діяльність уряду Тимошенко. Протилежної думки – лише 15%. Ще 20% вважають що обидва уряди були достатньо не ефективні, а 2% - обидва уряди були ефективні. 20% не визначились із зазначеного питання.

В регіональному розрізі в усіх регіонах, крім Заходу, діяльність уряду Азарова оцінили краще, ніж уряд Тимошенко. Так, на Донбасі 77% опитаних відзначили уряд Азарова проти 1% - уряд Тимошенко, на Півдні – 66% проти 6%, на Сході – 39% проти 7%, на Півночі – 33% проти 22%, Центрі – 32% проти 20%, на Заході – 20% проти 31%.

Варто звернути увагу не те, що не у всіх сферах дії уряду визнані ефективними. Це може говорити про певні аванси в оцінках діяльності влади. Є підстави вважати, що успіхи у певних сферах громадяни сприймають як своєрідні інвестиції в майбутнє, проте чим далі, тим вони все більше питатимуть про успіхи у кожній конкретній сфері.

Отже, максимально ефективними визнані дії уряду у таких сферах як розширення економічної співпраці з Росією (індекс ефективності – різниця між позитивними і негативними значеннями становить +42) та прийняття Державного бюджету (+10).

Відносно ефективними можна вважати такі сфери як підвищення зарплат і пенсій (-6), підготовка плану економічних реформ (-8), стабілізація соціально-економічної ситуації (-16) та підтримка промисловості      (-24).

Серед малоефективних дій Кабінету Міністрів можна відзначити підвищення рівня освіти в країні (-31), забезпечення стабільності цін (-34), підтримку малого і середнього бізнесу (-34).

Серед неефективних дії уряду можна виділити боротьбу з безробіттям (-41), підтримку села (-41), боротьбу з корупцією (-45), роботу житлово-комунального господарства (-52), підвищення рівня охорони здоров’я в країні (-57).

Діяльність уряду у таких сферах як розширення економічної співпраці з Росією, прийняття Державного бюджету та підвищення зарплат і пенсій визнані ефективними, або відносно ефективними в усіх регіонах, включно з Заходом.

Діяльність у таких сферах як боротьба з корупцією, робота житлово-комунального господарства та підвищення рівня охорони здоров’я визнані неефективними також у всіх регіонах, включно з Донбасом і Півднем.

ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ДІЯЛЬНІСТЮ ПОЛІТИКІВ

Загалом, мешканці України задоволені діяльністю політиків у владі, але, разом з тим, кожен п’ятий вважає, що поки що рано давати їм оцінки.

Так, 49% опитаних в тій чи іншій мірі задоволені діяльністю Президента В.Януковича, 26% - не задоволені, 19% - вважають, що поки зарано давати оцінки, 3% - не бачать його діяльності, а 4% - не змогли визначитись щодо своєї оцінки В.Януковичу.

Індекс задоволеності діяльністю (визначається як різниця між позитивними і негативними оцінками) В.Януковича (+24) за останні два місяці покращився на 4 пункти. Індекс виріс найбільше на Півночі (+5 пунктів), Сході (+7) та Донбасі (+8). Зменшився на Заході (-3) і Півдні (-3), в решті регіонів – майже не змінився.

47% задоволені діяльністю Прем’єр-міністра М.Азарова, 27% - не задоволені, 19% - вважають, що поки зарано давати оцінки, 4% - не бачать його діяльності і 5% - не визначились.

Індекс задоволеності діяльністю М.Азарова (+19) за останні два місяці покращився на 7 пунктів. Найбільше індекс виріс на Півночі (+13), Центрі (+10) та Донбасі (+10). В решті регіонів – майже не змінився.

Діяльністю опозиційних політиків громадяни переважно незадоволені.

Так, діяльністю Ю.Тимошенко в опозиції задоволені лише 14%, 61% - незадоволені, 9% - поки зарано давати оцінки, 12% - взагалі не видно діяльності, 5% - не визначились щодо свого ставлення .

Індекс задоволеності діяльністю Ю.Тимошенко в опозиції (-48) за останні два місяці погіршився на 11 пунктів.

Діяльністю А.Яценюка в опозиції задоволені 16%, 49% - не задоволені, 13% - поки зарано давати оцінки, 14% - взагалі не видно діяльності ,  8% - не визначились .

Індекс задоволеності діяльністю А.Яценюка в опозиції  (-33) за останні два місяці погіршився на ті ж 11 пунктів.

РІВЕНЬ СПІВПРАЦІ ПРЕЗИДЕНТА, УРЯДУ І ПАРЛАМЕНТУ

Загалом українці оцінюють рівень співпраці між Президентом і урядом вище, ніж рівень співпраці між  Президентом і Верховною Радою та між урядом і Верховною Радою.

Так, 43% опитаних оцінили рівень співпраці між Президентом і урядом як високий, 36% - як середній, 9% - як низький і 12% не змогли визначитись.

Рівень співпраці між Президентом і Верховною Радою 29% оцінюють як високий, 43% - як середній, 13% - як низький і 14% не змогли визначитись.

Рівень співпраці між урядом і Верховною Радою 24% оцінили як високий, 45% - як середній, 14% - як низький, а 17% - не визначились.

Варто відзначити, що серед респондентів, які негативно оцінюють перші 100 днів діяльності уряду, не більше чверті оцінили співпрацю між різними владними інститутами як низьку.

Рівень співпраці між Президентом і урядом оцінюють як високий більшість мешканців Півдня і Півночі (53% і 52% відповідно), а також відносна більшість мешканців Донбасу і Заходу (48% і 43% відповідно). При  цьому тільки третина мешканців Центру і Сходу дали оцінку «висока» (34% і 31% відповідно). Регіональні особливості оцінок співпраці між Президентом і Верховною Радою є подібними до вище наведених.

РЕФОРМИ

87% опитаних відзначили необхідність проведення в країні реформ, спрямованих на модернізацію соціально-економічної системи, протилежної думки – лише 4%, не визначились – 9%.

Необхідність проведення в країні реформ, спрямованих на модернізацію політичної системи респонденти відзначали трохи рідше – 74%, протилежної думки – 12%, не визначились – 14%.

Необхідність реформ відзначили в усіх без виключення регіонах.

Сферами, в яких реформи, на думку опитаних, найбільше необхідні є охорона здоров’я (77%), сільське господарство (66%), житлово-комунальне господарство (62%), пенсійна система (58%), промисловість (54%), освіта (48%), судова система (44%), податкова система (42%), правоохоронна система (41%).

На думку опитаних,  найменше реформи необхідні у спорті (17%).

Варто звернути увагу на те, що респонденти вказували, як правило, ті сфери, індекси ефективності діяльності уряду в яких виявились нижчими, за інші.

Сферами, в яких уряд доб’ється найбільших успіхів у проведенні реформ, на думку респондентів, є пенсійна система (33%) та промисловість (33%).

Трохи рідше респонденти відзначали енергетику (26%), освіту (26%), малий та середній бізнес (25%), охорону здоров’я (24%), податкову систему (24%), виборчу систему (24%), судову систему (22%), місцеве самоврядування (22%), сільське господарство (21%) та ЖКГ (21%).

Найменше опитані очікують результативних реформ у сфері екології (9%), науки (10%) і культури (10%).

Лише третина опитаних знайомі з положеннями програми реформ «Заможне суспільство. Конкурентоспроможна економіка. Ефективна держава», представленої Президентом України В.Януковичем у червні 2010 року. При цьому половина з них щось чули, але нічого конкретного сказати не можуть. Двом третинам опитаних нічого не відомо про таку програму.

Найбільше поінформовані про програму реформ на Півночі, а найменше – на Півдні.

Щонайменше половина з тих, хто поінформований про програму реформ «Заможне суспільство. Конкурентоспроможна економіка. Ефективна держава» вірять в успішність її реалізації.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження: для значень близьких до 50% похибка становить не більше 3%, для значень близьких до 30% - не більше 2,6%, для значень близьких до 10% - не більше 1,8%. Терміни проведення дослідження: 11-17 червня 2010 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська
Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська
Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська
Донбас: Донецька, Луганська

Інші дослідження: