Мова сайту :

Ua Ru En
logo
«ПОРТРЕТЫ РЕГИОНОВ». Волынская область

«ПОРТРЕТИ РЕГІОНІВ». Волинська область

Дата публікації: 19.12.2018 Роздрукувати Повна версія

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 2 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Волинської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють гірше, аніж на місцях.

Лише 5% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 34%, а у своєму місті/селі – 40%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 65% опитаних, критичною – 28%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 46 до 52% опитаних, критичною – лише близько 10%.
 
Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (20%), ніж області (28%) чи свого міста/села (32%). Стан місцевих справ краще оцінюють в обласному центрі, а також представники молодшого покоління. 
 
Незважаючи на негативні оцінки загальної ситуації, очікування щодо майбутнього серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. Лише 7-9% вважають, що стан справ, як в Україні, так і на місцях погіршиться наступного року. Переважна більшість дотримуються думки, що він не зміниться, чверть опитаних мають оптимістичні сподівання. 
 
Військовий конфлікт на Сході України (66%) – найбільша проблема загальнодержавного рівня за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють низький рівень зарплат та пенсій (47%) та підвищення тарифів на комунальні послуги (43%). Низький дохід, безробіття та інфляція більш гостро відчуваються у менших населених пунктах, а проблема військового конфлікту більше турбує мешканців Луцька.    
 
Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 23,4% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За В.Зеленського – 15,0%, П.Порошенка – 11,2%, С.Вакарчука і О.Шевченка – по 8,3%, А.Гриценка – 7,3%, О.Ляшка – 6,8%. Рейтинг інших кандидатів – менше 4%. Водночас, кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором кандидата.
 
Чверть опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла більш ніж у півтори рази. У перемозі П.Порошенка впевнені 13% (у 2017 – 15%). Перемогу В.Зеленського бачать вірогідною близько 5%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 3%. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. 
 
Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 42% опитаних. 
 
У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 24,5% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За УКРОП готові віддати свої голоси 15,1%, за партію «Слуга народу» – 11,5%, Громадянську позицію – 8,2%, БПП Солідарність – 7,6%, Радикальну партію – 7,5%, Самопоміч – 5,4%, ВО Свобода – 3,8%. Рейтинг інших партій – менше 3%. Водночас, майже кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором партії. 
 
Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (90%), його спрямованість на вирішення проблем країни (71%) та соціально-економічна програма (66%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. Для 53% важливим є особисті лідерські якості кандидата, при цьому 41% зазначили, що їм важливіше наявність у кандидата сильної команди. Ще 53% обирають кандидата швидше через його досвід у державному врядуванні, а для 44% більш важлива приналежність до «нових політиків». Останнє найбільш актуально для молодших виборців і прихильників Зеленського та Вакарчука. У виборі між радикальними змінами та забезпеченням стабільності 50% обирають друге, а 46% - більше прагнуть змін. 
 
44% респондентів вважають, що ситуація не зміниться внаслідок виборів, 36% очікують, що вона покращиться. Лише 9% очікують погіршення. Частіше інших про позитивні зміни зауважують прихильники Ю.Тимошенко й П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають намірів голосувати.
 
На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (42%), вища, ніж на місцевому (28-32%). Ще близько половини опитаних допускають ймовірність незначних фальсифікацій. 
 
При цьому, 14% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 15% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 63% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться молодші опитані, а також бідніші респонденти. 
 
Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади краще, ніж центральної. Так, 18% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, трохи більше (22%) задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 5% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади.  
 
Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації майже не змінився (30%), трохи зменшився рівень задоволеністю роботою міського/сільського голови (з 47% до 42%). Рівень задоволеності місцевими головами серед мешканців малих міст та сіл вищий, аніж в обласному центрі, а задоволеністю роботою ОДА дещо вища у мешканців Луцька. 
 
Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області, чи за місцем проживання. По 44% вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася або зросла на центральному рівні, про ріст на місцевому зазначають 31-33%. Про зменшення рівня корупції говорили лише 6%. 
 
Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. При цьому в річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка, окрім стану доріг та боротьби зі злочинністю - оцінки яких за рік дещо покращилися. Найкраще оцінюють ситуацію із шкільною освітою, найгірше – стан справ боротьби із хабарництвом на місцевому рівні.
 
Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати та проводити дозвілля, а також жити у безпеці. Найгірше – займатися підприємництвом. Усі сфери можливостей оцінюються вище мешканцями Луцька, молодшими і забезпеченими респондентами.
 
Лише близько 8% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Майже 45% оцінюють його на середньому рівні. Лише близько третини бачать низький потенціал, а 6% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Вище оцінюють потенціал росту мешканці обласного центру й молодь. 
 
Абсолютна більшість опитаних (87%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. Ще більше відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області (91%) та свого міста/села (92%). Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (50%). Історією свого краю пишаються 31%, а культурою та традиціями місцевості по 22-23%, місцевими мешканцями – 16%, природніми ресурсами краю – 11%.
 
Близько 80% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 18% – протилежної думки. Частіше про особисте щастя зазначали молодші та заможніші опитані. З іншого боку кожен третій представник старшого покоління та найбідніших верств населення вважає себе нещасливим.   
 
Мешканці області найбільше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів сусідніх Львівської та Рівненської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Польщі та Білорусі. 
 
Більше 30% висловили бажання зайнятися власною справою. 5% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Трохи вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців обласного центру, молодших та більш заможних респондентів. При цьому серед останніх 17% заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 29% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. По 10% – фермерством або будівництвом й ремонтом. 
 
За останній рік кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном не змінилася (35-36%). 61% з них зазначили, що у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні. Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (55%), жителів малих міст (36-40%) та більш заможних (49%). 
 
85% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 10% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах. Абсолютна більшість опитаних (86%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. Лише 9% – протилежної думки. 
 
Підтримка вступу України до Європейського Союзу залишається на високому рівні (77%), як і вступу до НАТО (65%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор (67%). У динаміці збільшилась кількість тих, хто виступає за рівновіддаленість України від РФ та Заходу (з 16% до 23%). За вступ до Митного Союзу – лише 2%. 

Дивитись
презентацію

Ви можете пореглянути презентацію
on-line та завантажити її повну версію
собі на комп'ютер

Завантажити повну версію

Інші дослідження: