Новини та прес-релізи

Наскільки українці толерантні до людей з інвалідністю? Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) і Project HOPE Ukraine з'ясували це в в межах проєкту Rehab4U.

Для цього Rating Group провела опитування дорослого населення в шістьох областях України (Дніпропетровська, Житомирська, Івано-Франківська, Одеська, Рівненська, Черкаська).

Рівень упередженості

Індекс стигматизації становить 30 балів, тобто в шести українських регіонах зафіксовано помірний рівень упередженості щодо людей з інвалідністю

Цей помірний рівень стигматизації формується передусім через співчуття-милосердя та сприйняття людей з інвалідністю як тягаря. Тож існує ризик патерналістського ставлення: люди з інвалідністю сприймаються як об'єкти допомоги, а не повноцінні суб'єкти.

Видимість людей з інвалідністю

• 70% респондентів бачать людей з інвалідністю часто або щодня.
• Серед тих, хто бачить людей з інвалідністю, найбільше це відбувається на вулицях (82%), у магазинах (59%), транспорті (48%).

Декларативна толерантність VS приховані упередження

• Близько 90% респондентів декларують готовність прийняти людей з інвалідністю як сусідів, друзів, знайомих, 86% – як колег, 75% – як партнерів.
• Водночас поширена думка про нейтральне ставлення до людей з інвалідністю в українському суспільстві загалом. Така розбіжність може свідчити про латентні упередження, які маскуються соціально бажаними відповідями.
• Емоційне сприйняття ветеранів з інвалідністю є інакшим, ніж цивільних з інвалідністю: до перших відчувають вдячність (64%), співчуття (47%), гордість (37%), до других – насамперед співчуття (73%), а також жаль (36%), сум і печаль.

Cтруктурні бар'єри та відповідальність

• Ми попросили респондентів оцінити різні можливості в Україні загалом і конкретно для людей з інвалідністю за шкалою від 1 (немає жодних можливостей) до 5 ( є всі можливості) і розрахували середнє значення. Це дозволяє порівняти стан справ для різних категорій громадян.
• Найбільші відмінності є в оцінці можливостей займатися спортом (4,0 в Україні загалом і 3,4 для людей з інвалідністю), проводити дозвілля (3,8 в Україні і 3,5 для людей з інвалідністю) і знайти роботу (3,1 і 2,5).
• Ми також попросили оцінити стан певних ініціатив/сфер інфраструктури в населеному пункті респондента за шкалою від 1 (жахливо) до 5 (відмінно) і розрахували середні бали.
• Особливо критичною є ситуація з транспортом для людей з кріслами колісними й адаптованістю сайтів органів влади для незрячих – респонденти оцінили ці сфери на 2 бали з 5.
• Передусім респонденти вважають, що питаннями людей з інвалідністю має займатися місцева влада (83%). Також відповідальність часто покладають на центральну владу (39%).

Rating Group й Інститут соціології НАН України офіційно запускають ISSP Ukraine!

У 2025 Україна стала 45-ю країною-учасницею ISSP (International Social Survey Programme). Це одна з найстарших і найбільших соціологічних програм у світі. Rating Group й Інститут соціології НАН України є офіційними представниками України в ISSP. Фінансування, збір й аналіз даних здійснює Rating Group, а науковий супровід - ІС НАН. Також вперше для українських дослідників відкрито спеціальний сайт: ISSP Ukraine.

Навесні 2025 ми реалізували перший дослідницький модуль "Цифрове суспільство", і ось 4 грудня представники ISSP офіційно підтвердили:

Дані Rating Group відповідають міжнародним стандартам якості та будуть опубліковані в межах ISSP - Методологічний комітет ISSP

Також команда ISSP визнала нашу експериментальну авторську методологію збору даних та дала зелене світло на реалізацію другого модуля - "Трудові орієнтації", який плануємо виконати в першій половині 2026 року.

Керівником і координатором проєкту від Rating Group є Євген Кротевич, керівник відділу аналітики (департамент експериментальних досліджень). Ми завдячуємо Євгену успіх цього проєкту - від амбітної ініціативи представлення України в спільноті ISSP, організації збору й підготовки даних до комунікації з Методологічним комітетом ISSP щодо затвердження методики Rating Group.

Про яку методику йдеться?

Rating Group запропонувала Методологічному комітету ISSP експериментальне застосування комбінованого підходу CATI та CAWI для опитування за модулем «Цифрове суспільство» в Україні.

Особливістю запропонованої методології є поділ опитування на два етапи: CATI та CAWI.

На етапі CATI опитування розпочинається з генерації випадкового телефонного номера для контакту з потенційним респондентом. Після встановлення контакту оператори знайомлять респондента з темою опитування, ставлять кілька соціально-демографічних запитань, а також запитують його згоду на участь у другому етапі — CAWI-опитуванні. Далі можливі два сценарії:

1. Респонденти, які не мають смартфона або не користуються Інтернетом, отримують пропозицію пройти опитування телефоном. У разі згоди інтерв’юер продовжує опитування в межах CATI.
2. Респонденти, які мають смартфон і погодилися пройти опитування онлайн, отримують SMS або повідомлення у месенджері з індивідуальним посиланням на опитування на онлайн-платформі Rating Online. Перехід за посиланням відкриває доступ до CAWI-етапу (самостійне заповнення анкети у зручний для респондента час і в будь-якому місці).

Це дозволяє забезпечити випадковий відбір респондентів та запропонувати їм максимально зручний спосіб участі в опитуванні.

Коли можна буде користуватися масивом даних?

Масив з даними модулю "Цифрові суспільства" має з'явитися у відкритому доступі навесні 2026 (попередньо). Ним зможуть користуватися всі охочі дослідники, студенти, викладачі й інші зацікавлені. Про це ми повідомимо окремо.

‍

Rating Group дякує за співпрацю координаторкам проєкту від Iнституту соціології НАН України Олені Симончук (докторка соціологічних наук, завідувачка відділу соціальних структур) і Світлані Оксамитній (докторка соціологічних наук, провідна наукова співробітниця відділу соціальних структур ІС НАН)!

‍

Довідково: 21 листопада команда ISSP Ukraine попередньо презентувала перші результати ISSP 2024 в Україні й анонсували запуск сайту проєкту.

Як покарання та жорсткі виховні методи впливають на стрес дитини та її емоційний зв'язок з батьками? Наскільки прийнятними батьки вважають такі методи? Чи успадковується насилля крізь покоління? Про це дивіться в шостому матеріалі з дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей” від Rating Group/Rating Lab.

Нагадуємо, що жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг. Попередні результати досліджень з серії можна подивитися за посиланням.

Ми також підготували повний звіт дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей”. Він докріплений до матеріалу, а також доступний за посиланням.

Примітка для колег і партнерів:

Понад два роки команда Rating Group/Rating Lab вивчає, як почуваються українські діти, підлітки та сім’ї. Завдяки унікальній технології сімейних досліджень Family 360° бачимо не лише виклики, а й шляхи їх подолання. Власними ресурсами ми цю тему не розкриємо, а дослідження потрібно розширювати та продовжувати в динаміці. Тому відкриті до співпраці з відповідними організаціями. З питань співпраці: info@ratinggroup.ua

Припустимість жорстких виховних практик

Ми запитали в батьків дітей віком 10-18: якщо дитина поводиться неналежним чином, наскільки допустимі певні виховні дії?

• Найбільше батьки не схвалюють фізичні покарання (89% вважають недопустимим),  ігнорування (87%), вживання неприємних слів у розмові (79%). Тут є майже повний консенсус.
• Можливість пригрозити суворим покаранням схвалює майже третина батьків (30%), 55% – проти, 16% – вагаються.
• Забирати телефон, гаджети вважають допустимим більш як третина (36%) батьків, недопустимим – 50%, ще 15% вагаються.
• Щодо підвищення голосу, крику думки батьків розділилися більш рівномірно: 35% – за, 42% – проти, 23% вагаються. 

Чи успадковуються жорсткі виховні дії та насилля?

Ми також запитали батьків підлітків: як їх самих у дитинстві виховували їхні батьки? Так ми хотіли зрозуміти, чи впливає досвід, пережитий у дитинстві, на розуміння “меж допустимого” в виховних діях щодо власних дітей.

Чим частіше до батьків у їхньому дитинстві застосовували певні виховні практики й покарання, тим більш допустимими вони їх вважають.

• Особливо це стосується крику та погроз. Серед тих батьків, які в дитинстві часто стикалися з криком, майже половина (48%) вважає, що це допустимий метод. Тоді як серед тих, на кого в дитинстві кричали рідко або ніколи не кричали, допустимим цей метод вважають 14%.
• Також серед тих, кому часто погрожували суворим покаранням, 46% вважають це прийнятним.

Також ми попросили дітей (підлітків 10-18 років) розповісти, як реагують батьки на їхню неналежну поведінку.

• Найменш поширені практики – це легкі фізичні покарання й ігнорування. Про те, що батьки відносно часто користуються такими методами, згадали 5% і 7% дітей відповідно.
• Кожна шоста дитина відносно часто стикається з неприємними словами в розмові, погрозами суворим покаранням і вилученням гаджетів.
• Підвищення голосу – найпоширеніша практика з переліку. З нею стикаються відносно часто близько третини дітей (34%). 

Водночас, існує тривожна тенденція: жорсткі практики виховання, покарання та насилля в родині успадковуються крізь покоління

Як уже зазначали, чим частіше батьки відчували на собі певні виховні дії в дитинстві, тим більше прийнятними вони вважають такі методи. А далі працює прямий зв’язок між сприйняттям і діями на практиці: чим більш прийнятна практика (з точки зору батьків), тим імовірніше вони можуть застосувати це щодо своєї дитини. Іншими словами, батьки, на яких у дитинстві кричали, з більшою ймовірністю будуть кричати на власних дітей. Це підтверджують відповіді самих дітей.

51% батьків, які вважають крик радше прийнятним, таки підвищують голос на своїх дітей. Це також робить понад третина (37%) батьків, які “вагаються” щодо припустимості крику. Крім того, 42% батьків, які вважають допустимим вживання неприємних слів, вживають їх у розмові з власними дітьми.

Як такі методи впливають на дітей?

Жорсткі виховні дії та покарання шкодять психологічному стану дитини

Чим частіше до дітей застосовують жорсткі методи виховання, тим більший в них стрес. Наприклад, майже дві третини дітей, яких карають фізично (62%) або яким кажуть неприємні слова в розмові (63%), мають значний (умовно “червоний”) рівень стресу. Такий же рівень стресу має більш як половина дітей, яких часто ігнорують (58%), яким погрожують суворим покаранням (57% або на яких часто кричать (55%). У цих дітей “червоний” рівень стресу трапляється вдвічі-втричі частіші, ніж в однолітків, яких ніколи не карають у такі способи. 

Жорсткі виховні дії та покарання руйнують емоційний зв’язок дитини з батьками

Чим частіше батьки використовують жорсткі виховні практики, тим слабший зв’язок з батьками відчуває дитина. Наприклад, міцний зв’язок з батьками відчуває всього трохи більше половини (55%) дітей, на яких батьки часто кричать. Натомість серед їхніх однолітків, на  яких батьки ніколи не кричать, міцний зв’язок відчувають майже 80%.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Команда Rating Group дякує експертці Катерині Тімакіній (клінічна психологиня, менеджерка в сфері психічного здоровʼя, магістр психології) за участь у методологічній розробці блоку про виховання та покарання.

CEO Rating Group Олексій Антипович долучився до Всеукраїнського форуму «Українська ідентичність» у Дніпрі 27 листопада 2025!

Це щорічний захід, який об'єднує зусилля органів державної влади, місцевого самоврядування й громадянського суспільства у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності. Організатори події - Міністерство молоді та спорту України, Управління утвердження української національної та громадянської ідентичності Мінмолоді та спорту, Всеукраїнська Асоціація об'єднаних територіальних громад, Дніпропетровська обласна державна адміністрація.

У рамках першої панелі заходу Олексій Антипович представив результати репрезентативного соціологічного дослідження у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності разом з Наталією Гонтаренко, в.о. начальника управління утвердження української національної та громадянської ідентичності Мінмолоді та спорту. Нагадуємо, що це опитування у вересні 2025 провела Rating Group на замовлення Міністерства молоді та спорту.

Ключові результати:

• Переважна більшість українців (99%) насамперед відчувають себе громадянами України, 87% - представниками свого етносу, 75% - членами місцевої громади.
• На думку українців для того, щоб вважатися українцем, найбільш важливим є відчуття себе ним (94%). Наступні за популярністю відповіді - це повага до українських законів та політичного устрою (89%), українське громадянство (86%) й відчуття відповідальності за ситуацію в країні (84%).
• 73% вважають, що національність людини визначає її самоусвідомлення, а не етнічне походження батьків.
• Вшанування пам’яті про війну стало частиною культурної звички: 72% українців регулярно приєднуються до загальнонаціональної хвилини мовчання, а ще 18% роблять це час від часу.
• Найчастіше відвідувані форми культурної пам’яті - кінопокази документальних та художніх фільмів про Україну, фестивалі, присвячені українській культурі, музеї, меморіальні комплекси.

Більше результатів - у докріпленій презентації та звіті.

Засновники Rating Group Ігор Тищенко й Олексій Антипович разом із командою долучилися до V Конгресу Соціологічної асоціації України 20–21 листопада 2025 в Харківському національному університеті імені Каразіна!

Це одна з найбільших конференцій з соціальних наук в Україні, яка відбувається кожні п'ять років і де провідні українські дослідники діляться новими розробками. Цьогорічна тема заходу - «Суспільство та соціологія в експоненційному світі: дослідницькі виклики, можливості, перспективи». Rating Group є постійним членом Соціологічної асоціації України, а CEO компанії Олексій Антипович входить до складу правління.

Міжнародне дослідження ISSP в Україні - перші результати

21 листопада Rating Group й Інститут соціології НАН України презентували перші результати міжнародного опитування International Social Survey Programme (ISSP) 2025 в Україні. Дослідження представляли Олена Симончук (докторка соціологічних наук, завідувачка відділу соціальних структур Iнституту соціології НАН України), Ігор Тищенко (засновник і CEO Rating Group) і Євген Кротевич, керівник відділу аналітики Rating Group (департамент експериментальних досліджень).

Rating Group й Інститут соціології НАН України є офіційними представниками ISSP в Україні. Фактично, вперше за роки ISSP репрезентоване на такому інституційному рівні. Комплексний науковий супровід проєкту здійснює ІС НАН, а фінансування, збір й аналіз даних - Rating Group. Першим реалізованим модулем стало "Цифрове суспільство".

Крім того, команда анонсувала запуск проєкту й сайту ISSP Ukraine. ISSP Ukraine — це проєкт, який відкриває Україні двері у світ порівняльних соціологічних досліджень за програмою ISSP. Завдяки суворо узгодженим міжнародним стандартам, результати українських опитувань тепер інтегруються у світові порівняння та глобальні аналітики.

У чому феномен української резильєнтності?

20 листопада CEO Rating group Олексій Антипович і віцепрезидентка САУ Наталія Черниш (докторка соціологічних наук, професорка кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка) модерували секцію "Феномен української резильєнтності".

Також Олексій Антипович і Наталія Черниш презентували результати спільного дослідження "Проблеми соціальної згуртованості в Україні". Його теми - самоідентифікація українців, довіра одне до одного, рівень соціальної стійкості, готовність допомагати іншим й інші індикатори соціальної згуртованості.

Сусідню секцію "Резильєнтність освіти у цифрову епоху: структурні зрушення і соціальні дилеми" модерував Роман Борисов, керівник відділу аналітики Rating Group (департамент стратегічних досліджень), кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Навчально-наукового інституту соціології та медіакомунікацій ХНУ ім. Каразіна разом із Валентиною Чепак, докторклю соціологічних наук, деканкою факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Роман Борисов також виступив з доповіддю "Сприйняття української вищої освіти батьками (майбутніх) абітурієнтів".

Як українська соціологія продовжує працювати в умовах війни?

21 листопада Олексій Антипович виступив на другому пленарному засідання Конгресу. Його доповідь "Соціологічні опитування в умовах війни: можливості та обмеження" підсумувала виклики, які стоять перед українською соціології в реаліях війни, і найкращі практики в цих умовах.

Майже дві третини підлітків віком 10-18 років стикалися хоча б з одним проявом булінгу за останні пів року. Діти, які часто стикалися з булінгом, мають вдвічі вищий рівень стресу - дані Rating Group/Rating Lab

Булінг — це не “дитяча сварка”, не “норма розвитку” в підлітковому віці. Це форма насильства, що впливає на психологічне благополуччя не лише жертви булінгу, а й усієї школи, спортивної секції, будь-якої підліткової спільноти. Наслідки булінгу можуть бути серйозними й довготривалими, торкаючись ментального здоров’я, соціального розвитку та навіть фізичної безпеки підлітків.

20 листопада - в річницю ухвалення Конвенції ООН про права дитини - світ відзначає День захисту дітей. До цієї дати команда Rating Group/Rating Lab підготувала п'ятий матеріал з дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей”. Тож нижче дізнайтеся:

• Наскільки поширені різні форми булінгу серед підлітків?
• Як булінг пов'язаний з відносинами дітей і батьків?
• Який вплив тут мають вчителі?
• Як допомогти запобігати булінгу?

Нагадуємо, що жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг. Попередні результати досліджень з серії можна подивитися за посиланням.

Примітка для колег і партнерів:

Понад два роки команда Rating Group/Rating Lab вивчає, як почуваються українські діти, підлітки та сім’ї. Завдяки унікальній технології сімейних досліджень Family 360° бачимо не лише виклики, а й шляхи їх подолання. Власними ресурсами ми цю тему не розкриємо, а дослідження потрібно розширювати та продовжувати в динаміці. Тому відкриті до співпраці з відповідними організаціями. З питань співпраці: info@ratinggroup.ua

Форми булінгу: як саме цькують підлітків?

Кожен підліток може стикатися з кількома видами цькування водночас. Зазвичай булінг – це не якась одна дія, а цілий комплекс образливої та/або насильницької поведінки.

• Ігнорування: з ним стикалася більшість підлітків (61%) за останні пів року. Цей вид булінгу також не варто недооцінювати: систематичне ігнорування може спричинити те, що в психології називають "травмою розвитку", яка в подальшому бути сигналом щодо деяких психічних розладів.
• Практично половина підлітків (49%) також відчуває на собі насмішки, знущання.
• Близько третини (30%) стикаються з погрозами та залякуванням.
• Також кожен четвертий підліток є жертвою фізичного насилля, тобто коли навмисне б’ють, штовхають, щипають, роблять боляче (28%), і знущання в інтернеті (27%), тобто кібербулінгу.

Батьки недооцінюють масштаби булінгу щодо своїх же дітей

Найбільше це стосується погроз, залякування та кібербулінгу: щонайменше половина батьків, чиї діти стикалися з булінгом, не знають про це. 

Хто стикається з булінгом більше?

• Хлопці частіше, ніж дівчата, стикаються з булінгом. 
• Винятком є ігнорування, яке поширене серед дівчат і хлопців приблизно однаково. 
• Підлітки, які мають друзів, стикаються з булінгом рідше. Особливо це стосується ігнорування, насмішок і кібербулінгу.

Що булінг робить з дитиною?

Погрози й залякування найбільше викликають стрес

Булінг створює додаткові виклики для стосунків дітей і батьків

Діти, які стикаються з булінгом, рідше говорять з батьками про свої переживання. Ми не можемо стверджувати, чи це діти закриваються від батьків, чи навпаки – батьки не готові обговорювати цю тему. Це потребує додаткових досліджень. Разом з тим, дані показали, що:

• 60% дітей, які не зазнавали булінгу, часто обговорюють з батьками свої почуття. А от серед тих, хто були об’єктами булінгу – таких менше половини (46%).
• Найчастіше замовчуються теми ігнорування, погроз і знущання в інтернеті. 
• Діти, які стикалися з булінгом, відчувають значно слабший емоційний зв’язок з батьками. Передусім ідеться знову ж таки про ігнорування та погрози.

Раніше ми довели, що частота спілкування з батьками впливає на рівень стресу. Тобто діти, які закриваються, недоотримують теплого, щирого контакту з батьками, який допомагає боротися зі стресом.

Булінг породжує страх булінгу

Діти фактично бояться повторного цькування.

• Більш як третина (36%) підлітків, які вже відчували на собі булінг, прямо зізнаються в страху опинитися в ситуації цькування. 
• Серед дітей, які не стикалися з булінгом, ця частка помітно менше – 22%. 
• Загалом дівчата переживають щодо булінгу більше, ніж хлопці: 40% дівчат і 24% хлопців бояться потрапити в такі обставини.

Як булінг впливає на поведінку в таких ситуаціях?

Ми запропонували підліткам уявити ситуацію: “На перерві група дітей насміхається з іншої дитини, дражнить її. Твої дії?”. 

• 40% покликали б дорослого/вчителя.
• 30% сказали б дітям зупинитися.
• Близько 10% просто подивилися б і пішли далі або навіть сміялися б разом з іншими.
• Важливо, що кожен шостий підліток не зміг відповісти.

Варто зауважити, що підлітки, які стикалися з булінгом, менше готові кликати дорослих (вчителя):

• Лише 38% серед них готові покликати вчителя, натомість до цього готова майже половина (47%) підлітків, які не стикалися з булінгом. 
• Старші підлітки віком 14-18 загалом не так схильні кликати на допомогу вчителя (28% проти 33%).
• Серед молодших – 47% проти 66%.

Водночас, підлітки, які опинилися в ситуації булінгу, вдвічі частіше уникають відповіді на це запитання (16% порівняно з 8% серед однолітків, які не стикалися з булінгом).

Яка роль вчителів?

Те, як вчителі реагують у школах дійсно є дуже важливим у контексті запобігання булінгу.

• У школах, де вчителі часто готові втручатися  в ситуації можливого булінгу, булінг трапляється рідше.
• У свою чергу, підлітки в цих школах більш готові кликати дорослих/вчителів на допомогу.

Підсумки: що допомагає запобігати булінгу?

Булінг не є неминучим. Він з’являється там, де бракує уваги, підтримки, поваги та чітких правил. Але зникає там, де є друзі, близькі, відповідальні дорослі поряд і відповідальність загалом. То що допоможе дітям протистояти булінгу?

• Довірливі стосунки та комунікація з близькими.
• Культура взаємоповаги.
• Несприйняття цькування інших, готовність втрутитися та розголос. Це стосується як дітей, так і дорослих, вчителів.

Створюючи для дітей такі умови, ми не просто запобігаємо булінгу — ми формуємо спільноти, у яких вони можуть почуватися у безпеці.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Як допомогти дітям подолати стрес? CEO дослідницької лабораторії Rating Lab і доктор психологічних наук Маріанна Ткалич у колонці для NV ділиться простими, але важливими порадами для батьків. В основі - результати дослідження "Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей", для якого в жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°.

Нижче - декілька тез з авторської статті.

Про важливість піклування про ментальне здоров'я під час війни

"В умовах тривалої війни, соціальної нестабільності та постійних викликів тема ментального здоров’я перестала бути другорядною. Люди все частіше замислюються не лише про фізичне виживання, а й про психологічну стійкість [...] Але щоб ефективно допомагати — собі, дітям, близьким, спільноті — потрібна не інтуїція, а факти, отримані з наукових досліджень"

Про зростання стресу в підлітків

"Частка дітей (10−18 років) із високим або підвищеним рівнем стресу збільшилася з 27% (у 2024 році) до 37% (у 2025 році). Особливо зросли показники серед дівчат 10−13 років. Молодші підлітки — дуже вразлива категорія з багатьох причин: вони входять в пубертат, відбуваються гормональні зміни, психологічне дорослішання, розширюються їх соціальні можливості, разом з тим, вони ще діти, яким потрібні захист, піклування, дорослі та відповідальні люди поряд."

Про важливість спілкування

"77% дітей, які регулярно говорять із батьками про свої почуття, мають вищу стресостійкість. Рівень стресу в таких дітей удвічі нижчий, ніж у тих, хто спілкується рідко"

Про гаджети, ШІ та боротьбу зі стресом

"Гаджети є найменш корисним способом впоратися зі стресом. Тривожний факт: кожен 10-й підліток питає поради про свій стан у Штучного Інтелекту (ШІ). ШІ не замінить людського тепла; контролюйте час і зміст онлайн"

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Четвертий прес-реліз дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей” присвячений домашнім обов'язкам. Наскільки українські підлітки завантажені хатніми справами та як це впливає на їхній психологічний стан?

У жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг.

Наскільки діти завантажені домашніми обов’язками?

• 56% підлітків віком 10-18 р. часто прибирають, миють посуд, перуть. Ще 21% роблять це час від часу, а 23% рідко чи практично ніколи.
• Часто готують їжу трохи більше третини підлітків (36%). Натомість 22% долучаються до цього помірно, а 42% – рідко готують. 
• Дещо більше підлітки займаються доглядом за домашніми улюбленцями (тут і далі в цьому контексті подається відсоток серед тих дітей, у чиїх родинах є домашні улюбленці): 57% роблять це часто, 21% – з середньо частотою, 22% – рідко.

Проте, важливо тут придивитися ще й до “крайніх” категорій:

• 13% підлітків постійно завантажені прибиранням, миттям посуду й пранням;
• 5% підлітків постійно займаються приготуванням їжі;
• 18% постійно доглядають за домашніми улюбленцями.

Роль гендерних стереотипів: дівчата навантажені помітно сильніше за хлопців

• Абсолютна більшість дівчат (65%) часто займається прибиранням, натомість серед хлопців таких лише половина (47%). А серед дівчат віком 14-18 – взагалі 75% часто займаються прибиранням.
• Також 44% дівчат часто залучені до приготування їжі. Натомість серед хлопців часто готують 28%. Водночас, молодші дівчатам віком 10-13 навантажені приготуванням їжі так, як старші хлопці віком 14-18 (в обох категоріях часто готує понад третина підлітків).
• Навіть за домашніми улюбленцями дівчата доглядають більше: це часто роблять 61% дівчат і 52% хлопців.

Чи шкодять домашні обов’язки дітям?

Загалом хатні обов’язки – це добре. Це є елементом формування дисципліни, самостійності, вміння досягати успіху (“був брудний посуд, помив – немає” – це наочний приклад перших досягнень), вміння підтримувати чистоту. 

Насправді, діти, які взагалі ніколи не долучаються до хатніх обов’язків, мають нижчу стресостійкість.

Наприклад, серед тих, хто ніколи не займається приготуванням їжі, гарну стресостійкість (резильєнтність) має 61%. Натомість серед підлітків, які готують помірно часто, таких близько 75-77%.

Але перевантажувати дитину – теж шкідливо для її ментального стану. Особливо сильно це шкодить дівчатам, бо вони ще більш навантажені домашніми обов’язками.

Серед тих підлітків, які постійно займаються прибиранням, миттям посуду, пранням, майже половина (47%) має значний рівень стресу. Серед їхніх однолітків, які менш завантажені прибиранням, таких помітно менше – 35%.

Загалом, кращим для ментального стану дитини є пошук “золотої середини” щодо хатніх обов’язків. Якщо підліток час від часу залучається, наприклад, до прибирання чи готування їжі, це може бути добрим рішенням. Головне – не покладати на дитину всі домашні обов’язки в надмірному обсязі та не забирати в неї час на хобі, спілкування з друзями, дитинство.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

У третій публікації про дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей” дізнайтеся про таке:

• Наскільки близькі українські підлітки зі своїми батьками та як це впливає на стрес дитини?
• ‍Чи добре, на думку батьків, їм вдається розпізнавати емоції дітей?
• Що допомагає формувати близькість? Спілкування й обійми.
• Скількох дітей майже ніколи або майже ніколи не обіймають батьки?

У жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг.

Емоційний зв’язок з батьками і стрес

Найчастіше підлітки віком 10-18 років мають дуже сильний (40%) або сильний (30%) рівень емоційного зв’язку з батьками. Ще 18% мають помірний рівень, а 13% – слабкий зв’язок.

І чим слабший зв’язок з батьками, тим більше діти відчувають стрес

Дві третини (62%) підлітків, які мають слабкий зв’язок з батьками, мають значний рівень стресу. Серед дітей, які є дуже близькими з батьками, таких лише 25%.

Ця тенденція ще сильніша серед старших підлітків віком 14-18. У цій віковій категорії серед підлітків, які мають слабкий зв’язок з батьками, 67% переживають значний стрес.

Наскільки батьки розуміють емоції дітей?

Ми попросили батьків оцінити, як часто їм вдається розпізнати, що дитині радісно та сумно. 

• 73% батьків думають, що завжди можуть розпізнати, коли їхній дитині радісно. 
• 55% батьків також вважають, що завжди можуть зрозуміти, коли дитині сумно.

Також ми співставили це з тим, як часто діти розповідають батьками про свої почуття, переживання. Загалом близько половини підлітків часто діляться своїми переживаннями з батьками, а третина робить це рідко. Тенденція є закономірною: 

Чим більше дитина розмовляє з батьками про свої почуття, тим більш батьки впевнені в розумінні емоцій дитини

Серед батьків, яким дитина часто розповідає про свої почуття, 78% вважають, що завжди можуть розпізнати радість. Також понад 60% цих батьків думають, що завжди можуть розпізнати сум у дитини.

Спілкування, обійми – прості й важливі речі

Хто більше обіймаються та спілкуються – ті мають значно міцніший емоційний зв'язок

Половина (52%) дітей, які часто діляться з батьками своїми переживаннями, мають дуже міцний емоційний зв'язок з батьками. Серед тих, хто ділиться переживаннями рідко, таких вдвічі менше (24%). 

Обійми показують ще сильнішу тенденцію: діти, які часто обіймаються з батьками, значно частіше мають найміцніший рівень зв’язку (50%). Серед тих, кого батьки обіймають рідко чи ніколи не обіймають, лише 12% мають такий сильний зв’язок. 

Але батьківські обійми існують не для кожної дитини

Кожна десята дитина (13%) віком 10-13 ніколи не обіймається з батьками або робить це рідко. 

Серед старших підлітків 14-18 років таких 21%. 

Натомість лише 6% батьків дітей віком 10-13 років і лише 10% батьків підлітків віком 14-18 говорять, що ніколи не обіймаються зі своєю дитиною чи роблять це рідко. Такий розрив у відповідях дітей і батьків говорить про те, що деяким дітям дещо не вистачає теплих проявів від батьків. Можливо, батьки їх обіймають, але не так багато, як хотілося б.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Як часто підлітки консультуються з ШІ про свої емоції, почуття та хто робить це частіше? Це тема другої публікації про дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей”. 

У жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг.

Наскільки це часте явище?

Загалом кожен 10-й підліток віком 10-18 років часто питає поради про свій емоційний стан, настрій у штучного інтелекту. Найчастіше з ШІ консультуються дівчата віком 14-18 (16%).

Фактично, кожна шоста дівчина-підліток віком 14-18 просить у ШІ поради про емоційний стан, настрій. 

У молодших дівчат 10-13 років ця частка менша – 9%. Серед хлопців до ШІ за такими порадами часто звертаються 5% молодших підлітків 10-13 років і 7% підлітків 14-18 років.

Водночас, дві третини підлітків 10-18 років ніколи не звертаються до ШІ за порадами про психологічний стан.

То підлітки розглядають ШІ як “психолога”...?

65% підлітків, які часто запитують у ШІ поради про емоційний стан, мають значний рівень стресу (підвищений або високий). Це вдвічі частіше, ніж в однолітків, які рідко питають такої поради в ШІ.

Частина дітей дійсно шукає допомогу в ШІ при певних переживаннях. Безперечно, не можна замінювати психолога чи психотерапевта консультацією зі штучним інтелектом. Але фактично частина дітей так робить (принаймні частково), і на це варто звернути увагу.

…чи компенсують нестачу розуміння від батьків? 

Підлітки, які часто звертаються до ШІ з порадами щодо емоційного стану, мають слабший емоційний зв’язок з батьками. 

Серед тих, хто часто радиться з ШІ, лише 23% мають дуже міцний зв'язок з батьками, тоді як серед тих, хто рідко звертається до ШІ, – 42% мають міцний звʼязок із батьками. Отже, дитина від ШІ хоче отримати підтримку та підказку, якої, можливо, не отримує від близьких.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки.

Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO дослідницької лабораторії Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Нижче дивіться перші інсайти з серії дослідження "Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей".

В українських дітей зростає рівень стресу

• Восени 2024 Rating Group і UNICEF дізналися, що 27% українських дітей мають значний (високий або підвищений) рівень стресу. У жовтні 2025 ця частка складає вже 37%. 
• Особливо стрес збільшився у дівчат віком 10-13. Ми опитали понад 900 дітей з попереднього дослідження (лонгітюдне дослідження) та дізналися, що за рік в 40% дівчат цього віку посилився стрес.
• Зростання стресу в підлітків супроводжується певними (часто негативними) відчуттями. У кожної десятої дитини/підлітка, у якої виріс стрес, основним відчуттям останнім часом є розчарування. 
• Натомість діти, у яких з 2024 року зменшився стрес, частіше відчувають радість, спокій, інтерес. У них менше хвилювання, суму, розчарування. 

Як це пов’язано зі стресом батьків?

Ми дізналися, що в кожному п'ятому випадку основне відчуття дітей і батьків за останній час збігається. Найчастіше йдеться про хвилювання. 

Частина дітей переймає хвилювання від батьків, і стрес посилюється

Хвилювання є найчастішим відчуттям серед дітей із високим і підвищеним рівнем стресу. 

Що допомагає дитині долати стрес? 

Отже, як допомогти дитині подолати стрес? Результати опитування за технологією Family 360° дозволяють запропонувати декілька корисних практик. 

Будувати довірливі стосунки та більше спілкуватися.

Близько 77% дітей, які відносно частіше спілкуються з батьками й близькими про свої почуття й переживання, мають гарну стресостійкість (серед тих, хто спілкується рідко, таких трохи більше половини). Рівень стресу в дітей, які часто спілкуються з батьками, вдвічі нижчий.

Підтримувати хобі дитини або допомогти знайти улюблене заняття.

Діти, які часто займаються улюбленою справою, частіше мають низький або помірний рівень стресу (68%). Натомість серед однолітків, які мало займаються хобі, таких менше половини.

Особливо ресурсними є спільні хобі дітей і батьків

Як показало наше попереднє дослідження, 57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, є добре адаптованими до стресу. Іншими словами, у них одночасно висока резильєнтність і низький рівень стресу. На батьків це впливає ще сильніше: 64% батьків, які мають з дітьми спільне хобі, є адаптованими до стресу.

Заохочувати дитину займатися спортом, фізичною активністю.

‍Більшість дітей, які часто займаються фізичною активністю, мають високу адаптованість до стресу (майже 60%). Серед тих, хто не займається спортом або робить це рідко, таких 38%.

Спорт і фізичні активності – надійні чинники зменшення стресу дитини

Натомість гірше, коли умовно єдиним або основним хобі дитини є проведення часу за гаджетами про гаджети та відеоіграми. За даними попереднього дослідження, найнижчі рівні резильєнтності (порівняно з однолітками, які займаються іншими хобі) мають саме діти, чиї хобі – це ігри в телефоні, комп’ютері. Також “сидіння” у телефоні є не дуже корисною реакцією на стресову подію: діти, які у відповідь на тригер, поринають у телефон чи комп’ютер, також мають низьку резильєнтність.

Rating Group дізналися, як часто українці п'ють алкогольні напої та як це пов'язане зі стосунками з партнером.

Це є другою частиною опитування, яке проводилося на замовлення Інституту психології та психотерапії. Першу частину - про стосунки українців з партнером, дивіться за посиланням.

Споживання алкоголю

• 44% респондентів не вживали алкоголь протягом останнього місяця жодного разу, 24% робили це один раз на місяць, 21% – кілька разів на місяць, 9% – кілька разів на тиждень, 2% – щодня чи майже щодня.
• Частіше вживають алкоголь респонденти молодшого (18–35 років) і середнього віку (36–50 років), чоловіки й опитані, які мають партнера.
• Менш забезпечені респонденти рідше вживали алкоголь.
  

Споживання разом з партнером

• Частіше респонденти вживають алкоголь окремо від партнера.
• Протягом останнього місяця жодного разу не вживали алкоголь разом з партнером 61% респондентів, ще 19% вживали один раз на місяць, 15% - кілька разів на місяць, 4% - кілька разів на тиждень.
• Спільне вживання менш поширене серед людей старшого віку (51+) й опитаних, які мають погані стосунки з партнерами.

Вплив на стосунки з партнером

• Абсолютна більшість (81%) респондентів, які мають партнера, відповіли, що вживання алкогольних напоїв не впливає на стосунки. 13% вважають, що це погіршує стосунки, 2% – що покращує.
• Про небезпеку погіршення стосунків частіше каже молодь віком 18-35 років, ті, хто мають погані стосунки з партнерами, і ті, хто не вживають алкоголь разом з партнером.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Аналітичну допомогу при підготовці прес-релізу надали Дар'я Недашківська й Анастасія Морозова (Національний університет "Києво-Могилянська академія").

У кінці липня 2025 Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) поспілкувалася з українцями про стосунки з партнером. Скільки українців мають партнера/партнерку та як оцінюють ці стосунки?

Дослідження виконане на замовлення Інституту психології та психотерапії.

Статус й оцінка стосунків

• 70% опитаних українців мають партнера, 30% не мають.
• Дві третини опитаних, які мають партнера, описують свої стосунки як дуже хороші, ще 30% - як скоріше хороші.
• Молодь частіше за інші вікові групи оцінює стосунки з партнером як дуже хороші (71%). Погляди чоловіків і жінок на стан стосунків статистично не відрізняються.

‍Зміни в стосунках

• За словами третини респондентів, останнім часом їхні стосунки покращились. 60% відповіли, що стосунки не змінились, у 6% погіршились.
• Про покращення стосунків частіше говорила молодь (45%), а також респонденти, які визначають стосунки як дуже хороші (43%).

‍Спільне проведення часу

• Близько третини респондентів протягом останнього місяця кожен або майже кожен день проводили спільний час, займаючись хобі, прогулянками, читанням, переглядом фільмів тощо, не враховуючи домашні справи.
• Чверть опитаних робили це кілька разів на тиждень, 16% - кілька разів на місяць, 8% - один раз на місяць, 15% - жодного разу.
• Про майже щоденне проведення спільного часу з партнером частіше зазначали опитані старшого віку (51 років і старші) (46%), ті, хто мають дуже хороші стосунки (43%).

29 вересня 2025 CEO Rating Group Олексій Антипович долучився до круглого столу “Формування національної стійкості: роль місцевого самоврядування” (організатори - Інститут міста й Національна платформа стійкості та згуртованості, модератор - Олег Саакян) в рамках Ukrainian Resilience Week. Ukrainian Resilience Week - це щорічна подія, де місцеве самоврядування, експерти та міжнародні партнери збираються для посилення стійкості українських міст.

На даних Rating Group Олексій Антипович поділився розумінням того, що допомагає українцям зберігати стійкість. В основі - дані наукового дослідження "Проблеми соціальної згуртованості в Україні", яку Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) провела в співпраці з доктором соціологічних наук Наталією Черниш. Його результати CEO Rating Group Олексій Антипович коментує так:

"Індекс резильєнтності зараз складає 3.6 з 5 можливих балів, тобто це вище середнього рівня. І так, звичайно, наше суспільство щодня стикається з дуже серйозними викликами для стійкості та єдності. Але українці зберігають стійкість, і є дуже позитивні індикатори: абсолютна більшість респондентів відчуває єдність з іншими громадянами, своєю громадою й оптимістично дивиться на майбутнє України. І ця стійкість проявляється в конкретних діях: понад 70% допомагають ЗСУ фінансово, а ще приблизно половина опитаних допомагає біженцям, переселенцям, людям з інвалідністю"

Rating Group системно досліджує питання соціальної стійкості, згуртованості та благополуччя. Більше на цю тематику дивіться в таких матеріалах:

• Проблеми соціальної згуртованості в Україні
• Доповідь заступниці директор Rating Group Тетяни Скрипченко "Сприяння резильєнтності та соціальній згуртованості в умовах окупації"
• ‍Рейтинг регіонів за індексом місцевого благополуччя 2024 від Rating Lab

Як українці уявляють виклики, які виникають у житті ветеранів при поверненні до цивільного життя? Які форми підтримки вважають найважливішими?

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) і Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні з'ясували це в рамках всеукраїнського опитування "Довіра, реформи й інтеграція в ЄС: що думають українці у 2025 році".

Виклики для ветеранів

• Найбільшими викликами, з якими стикаються ветерани при поверненні до цивільного життя, респонденти найчастіше вважають питання здоров'я: посттравматичний стрес і стресові розлади (63%), інвалідність (54%) та проблеми зі здоров'ям загалом (51%). Також 40% зазначають проблему алкоголізму, наркоманію.
• Про відсутність працевлаштування зазначають 43%.
• Натомість про відсутність доступу до освіти й навчання кажуть лише 12%

Підтримка ветеранів

• Більшість українців (62%) вважають реабілітацію найважливішою формою підтримки.
• За нею йдуть можливості працевлаштування (47%) і доступ до медичного обслуговування (43%).
• Ще 27% позначили підтримку спільнот ветеранів, 6% - освіту і навчання.

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) і Консультативна місія ЄС (КМЄС) в Україні представили результати нового дослідження "Довіра, реформи й інтеграція в ЄС: що думають українці у 2025 році". Це продовження традиції щорічного всеукраїнського опитування громадської думки, яке дає комплексне уявлення про ставлення українців до реформ, інституцій, загроз, викликів та шляху країни до членства в ЄС.

Подія відбулася 25 вересня 2025 в Українському кризовому медіа-центрі за участі таких спікерів:

• Рольф Холмбо, Голова КМЄС в Україні
• Гедимінас Навіцкас, Заступник Голови Представництва ЄС в Україні
• Катерина Павліченко, заступниця Міністра внутрішніх справ України
• Олексій Антипович, CEO Rating Group

Як показують результати дослідження, українці продовжують демонструвати високу довіру до своїх міжнародних партнерів, зокрема найвищий рівень довіри має Європейський Союз (63%), Міжнародний валютний фонд (58%), НАТО (54%) і Рада Європи (53%). Переважна більшість (68%) українців також вірить, що Україна зможе успішно впровадити необхідні реформи для вступу до ЄС.

Учасники дискусії відзначили важливість опитування, яке ініціюється КМЄС ще з 2015 року. CEO Rating Group Олексій Антипович згадав, що це вже друге таке дослідження з початку повномасштабної війни, яке Rating Group проводить для КМЄС.

"Дуже важливо, що це дослідження демонструє динаміку. Найкраще дивитися соціологію саме в динаміці - тоді ти розумієш, куди рухається суспільство та країна", - Олексій Антипович, CEO Rating Group

Спікери поміркували над тим, що моніторинг суспільних настроїв є важливим ще й для побудови ефективної комунікації між європейськими інституціями й українським суспільством.

Результати цього опитування дуже важливі. Воно може допомогти нам зрозуміти, що думає суспільство, які є побоювання, кому люди довіряють і як ставляться до реформ. Європейські інституції, як Консультативна місія ЄС, несуть відповідальність і перед людьми в Україні. Результати дослідження можуть підказати нам, як краще комунікувати, вести діалог", - Рольф Холмбо, Голова КМЄС в Україні

Така комунікація має допомагати зокрема й кращій обізнаності українців про систему ЄС, законодавства, правила та повсякденні умови. Це допоможе українцям реалістичніше дивитися на євроінтеграцію:

"З початку повномасштабного вторгнення українці почали усвідомлювати, що Європа - це не тільки те, де "трава зеленіша" й "небо чистіше". Це ще й правила, закони, відсутність корупції тощо. Через війну ми вже всі себе усвідомили українцями, усвідомили цінність власної держави. А надалі в нас ще й буде рости відчуття європейськості. І в чомусь ми навіть станемо тверезіше дивитися на вступ до ЄС", - Олексій Антипович, CEO Rating Group

‍

Дивіться більше:

• Прес-реліз дослідження
• ‍Відеозапис презентації

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) і Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні презентують результати щорічного всеукраїнського опитування громадської думки, які дають комплексне уявлення про ставлення українців до реформ, інституцій, загроз, викликів та шляху країни до членства в ЄС.

З 2015 року КМЄС в Україні ініціює проведення цього опитування, щоб забезпечити підтримку українських партнерів на основі надійних даних, що ґрунтуються на фактах. Результати 2025 року висвітлюють обнадійливі тенденції в громадській довірі до інституцій сектору цивільної безпеки, а також окреслюють чіткі виклики в сферах, що мають вирішальне значення для реформ та європейської інтеграції.

Довіра до інституцій

• Українці продовжують демонструвати високу довіру до своїх міжнародних партнерів. Зокрема, найвищий рівень підтримки мають Європейський Союз (63%), Міжнародний валютний фонд (58%), НАТО (54%) та Рада Європи (53%). Організація Об'єднаних Націй (40%) та ОБСЄ (37%) також вважаються важливими союзниками України.
• Серед державних безпекових і правозахисних інституцій найвищий рівень довіри мають Національна гвардія України (84%) та Служба безпеки України (78%). Державна прикордонна служба (62%), Центр протидії дезінформації (55%) і Національна поліція (48%) також мають значний рівень довіри.
• Молоді українці (18–29 років) виявляють особливо високу довіру до силових структур, що є відображенням їхнього безпосереднього досвіду війни та важливої ролі, яку ці інституції відіграють у захисті життя та громад. Цей показник також підкреслює, що реформи визнаються молодим поколінням, вселяючи оптимізм щодо того, що майбутні лідери України бачать цінність у побудові стійких, орієнтованих на ЄС державних інституцій навіть в умовах війни.

Ставлення до інтеграції в ЄС і реформ

• Переважна більшість (68%) українців вірить, що Україна зможе успішно впровадити необхідні реформи для вступу до ЄС. Водночас, лише 8% очікують вступу протягом одного-двох років. Найчастіше українці очікують на вступ протягом п'яти років (25%) або п'яти-десяти років (31%).
• Реформи, які громадяни оцінюють найпозитивніше, – це цифрова трансформація (70% задоволені) та прогрес у сфері ґендерної рівності (60%).
• Опитування показує, що незадоволення антикорупційними заходами зберігається: 86% респондентів висловили своє несхвалення, що робить це питання найактуальнішим викликом для реформаторської програми України.

Оцінка підтримки України з боку ЄС

• Найважливішими формами допомоги від ЄС українці бачать боротьбу з корупцією (62%), підтримку в розслідуванні воєнних злочинів (44%) і допомогу на звільнених від російської окупації територіях України (40%).
• Стратегічна комунікація була оцінена як найефективніша сфера підтримки ЄС (55%), що відображає запит громадян на точну та прозору інформацію про перебіг реформ.
• Майже половина респондентів (49%) також вважають консультації щодо вступу до ЄС ефективними.

Виклики та гібридні загрози

• Опитування вказує на занепокоєння громадськості щодо гібридних загроз з боку росії: 81% вважають, що такі загрози посилюються.
• Найбільше занепокоєння викликають онлайн-вербування російськими спецслужбами (42%), фейкові новини (32%) і кібератаки (23%).
• Дві третини українців оцінюють готовність країни до протидії гібридній війні як помірну.

Джерела інформації та дезінформація

• 51% українців продовжують покладатися на Telegram як на основне джерело інформації, при цьому YouTube (25%) та особисті соціальні мережі (22%) також відіграють значну роль.
• Джерелами дезінформації найчастіше вважаються Facebook й Instagram (58%), за ними йдуть месенджери (45%).
• Незалежні журналісти та Центр протидії дезінформації (ЦПД) залишаються найбільш авторитетними суб’єктами у викритті фейкових новин.

Адаптація ветеранів до цивільного життя

• Респонденти визначили посттравматичний стрес і стресові розлади (63%), інвалідність (54%) та проблеми зі здоров'ям (51%) як основні виклики, з якими стикаються ветерани при поверненні до цивільного життя.
• Більшість (62%) вважають реабілітацію найважливішою формою підтримки.
• За нею йдуть можливості працевлаштування (47%) і доступ до медичного обслуговування (43%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Заступниця директора Rating Group Тетяна Скрипченко взяла участь у міжнародній науковій конференції про соціальні виклики Російсько-української війни від дослідницького центру Konflikt und Kooperation im östlichen Europa (Німеччина).

У доповіді "Сприяння резильєнтності та соціальній згуртованості в умовах окупації" Тетяна Скрипченко розповідає про те, як українцям вдається зберігати резильєнтність (соціальну стійкість), як гуртуються громади та які висновки варто зробити для подальшого зміцнення українського суспільства. В основі доповіді - дані з досліджень Rating Group.

Нижче пропонуємо кілька ключових тез доповіді. Повний звіт "Emancipatory Dimensions of In:Security – Strategies of Coping with War Challenges in Ukraine" дивіться в докріпленому файлі.

Про важливість соціальної резильєнтності

"Зусилля з розвитку резильєнтності - це не лише про виживання, але й про опір і наснаження. Резильєнтність допомагає Україні протистояти російським спробам взяти Україну під контроль, як на лінії фронту, так і в суспільстві. Резильєнтність громад, зокрема, відіграє важливу роль у встановленні емансипаційних практик, сприянні відчуттю власної агентності та безпеки, а також відкиданні нав'язаних наративів. Зосереджуючись як на національній єдності, так і на місцевій підтримці, Україна може забезпечити те, щоб резильєнтність діяла як опорою проти зовнішніх загроз та небезпеки"

‍Про способи гуртування спільнот

Як посилити згуртованість спільнот? На основі досліджень Rating Group і Rating Lab Тетяна Скрипченко зазначає про важливе розуміння, що рівень стійкості різниться в залежності від групи. Наприклад, стійкість нижча серед менш заможного населення та жінок різного віку. Низька стійкість у цих групах може призвести до більшого стресу, довгострокових психологічних проблем, меншої соціальної участі та вищих ризиків, що посилює нерівність.

Також на основі дослідження Rating Group і Transatlantic Dialogue Center (2024) Тетяна Скрипченко згадує методи, як-от, наприклад, залучення місцевих жителів до проектів, спрямованих на підтримку українських захисників; відродження національних звичаїв тощо.

Про досвід громад, які були в окупації

"Респонденти відзначили посилення відчуття національної та регіональної ідентичності, і багато хто з них стверджував, що завдяки війні вони стали "більш українцями". Вкрай важливо враховувати цей досвід та створювати інституції для збереження пам’яті про досвід воєнних часів та окупації. Регіональні ініціативи щодо подолання колективної травми слід розширити до національного рівня, щоб сприяти єдності та підтримувати стійкість"

У згаданих інсайтах Тетяна Скрипченко посилається на публікацію "Сприяння єднанню. Рекомендації для формування національної стратегії реінтеграції на основі досвіду Харківської та Херсонської областей" (2024) за авторством Rating Group і Transatlantic Dialogue Center.

Нагадуємо, що команда Rating Group нещодавно випустила ще одне дослідження про резильєнтність і згуртованість українського суспільства за участю професора соціології Наталії Черниш.

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) випустила дослідження "Проблеми соціальної згуртованості в Україні". Це спільне наукове дослідження з Наталією Черниш, доктором соціологічних наук, професором кафедри соціології Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Команда дослідження з'ясувала, наскільки українці стійкі, згуртовані, наскільки ми довіряємо одне одному та чи готові допомагати іншим.

"Ми хотіли з'ясувати реальний стан національної стійкості українського суспільства і визначити його за допомогою мови цифр. Влітку 2025 р. індекс національної стійкості становив 3.6 з 5 можливих. Деяке його пониження зумовлене тривалою війною, а також просіданням довіри до влади. Водночас, фіксуємо зростання міцності та ролі соціальних зв'язків. Це дуже важливо для відбиття російської агресії, надії на остаточну перемогу та повоєнне оновлення", - Наталія Черниш, доктор соціологічних наук, професор

Як зазначає Роман Борисов, керівник відділу аналітики департаменту стратегічних досліджень Rating Group:

"З початком повномасштабного вторгнення громадянська ідентичність закріпилася на першому місці, помітно обійшовши регіональну, наприклад. Вона стала ключовим фактором єднання, що за тривалістю своєї дії вже перевищила типову протяжність ефекту «rally ‘round the flag» (гуртування навколо прапора). Що стосується маркерів стійкості суспільства, то ними насамперед є довіра в суспільстві та безпосередні прояви соціального капіталу: досвід допомоги іншим, волонтерство, взаємопідтримки, участь у громадських організаціях"

Роман Борисов також відзначає важливість синергії між дослідницької агенцією та науковцями:

"Цей проєкт є чудовим прикладом плідної взаємодії між Rating Group як дослідницькою агенцією та науковцями з академічного світу. Окреме задоволення надає співпраця з грандами української науки, зокрема Наталією Йосипівною Черниш, яка стояла біля витоків сучасної української соціології. Її глибокі знання, прозорливість, щирий ентузіазм надають натхнення, спонукають переосмислювати підходи та відкривати нові перспективи розвитку соціології"

Більше про згуртованість українців і довіру в суспільстві дивіться в прес-релізі дослідження.

"Проблеми соціальної згуртованості в Україні" - нове наукове дослідження Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) у співпраці з Наталією Черниш, доктором соціологічних наук, професором кафедри соціології Львівського національного університету ім. Івана Франка.

‍У фокусі дослідження - самоідентифікація українців, довіра одне до одного, рівень соціальної стійкості, готовність допомагати іншим й інші індикатори соціальної згуртованості.

Самоідентифікація

• Абсолютна більшість українців (94%) відчувають себе громадянами України.
• За час повномасштабної війни самоідентифікація українців ще більше змістилася у бік країни загалом: люди асоціюють себе скоріше з Україною загалом, ніж зі своїм регіоном (77%).
• Більше половини (52%) вважають себе європейцями та лише 8% вважають себе радянською людиною.

Цінності

Коли респондентів попросили обрати до трьох найважливіших цінностей з переліку, найчастіше позначали перемогу України (62%), родину та близьких (53%), власне здоров’я (34%), незалежність української держави (26%), відновлення України (20%). Це екзистенційні цінності, цінності виживання. Ці результати співзвучні з нещодавнім дослідженням Rating Group про цінності українців.

Довіра в суспільстві

• Загальний Індекс довіри в суспільстві має середній рівень (3,0). Шкала: від 1 (мінімум довіри) до 5 (максимум).
• Найвища довіра - до близького кола (3.9), тобто рідних, друзів, мешканців міста/села. Менше довіряють суспільному колу (2.9), тобто інституціям, організаціям, владі, мешканцям України тощо, а також колу "інших людей" (2.4), тобто незнайомим людям у випадкових ситуаціях, людям інших політичних поглядів або національності.
• ‍Понад третина респондентів довіряє мешканцям України (36%, ще 42% вагаються), дещо менше - мешканцям міста/села (30%, ще 42% вагаються).
• Серед інституцій українці висловлюють найвищу довіру до волонтерських організацій (63%). Менше довіряють громадським організаціям (30%, ще 37% вагаються), місцевій (25%, ще 27% вагаються) і центральній (24%, ще 26% вагаються) владі.

Соціальний капітал і громадське життя

• В умовах повномасштабної війни в українському суспільстві виріс соціальний капітал: 86% українців надавали допомогу людям, які опинились у складній ситуації під час війни, зокрема 27% переважно допомагали людям за межами родинного кола.
• Половина респондентів налагодила і зберегла зв’язки, що виникли через об’єднання з іншими людьми для взаємопідтримки. У деяких випадках ці взаємозв’язки ставали інституціоналізованими: близько 10% респондентів є членами громадської організації, а 43% мають таких людей серед найближчого оточення (родичі, друзі).
• Серед типів громадської активності українці надають перевагу допомозі іншим. Респонденти активно допомагають ЗСУ – 70% постійно або час від часу допомагають фінансово, 44% - нефінансово (сітки, свічки, ремонт авто тощо). Також відносно поширеною є допомога біженцям, переселенцям, людям з інвалідністю (49%).
• Інші види активності не є такими поширеними: 23% беруть участь у громадських слуханнях та підписанні петицій, 20% - вирішенні спільних проблем в житті територіальної громади, 13% - у громадських акціях і мітингах.
• Більш активними є мешканці Заходу і Центру, а також більш забезпечені опитані.

Соціальна стійкість

• Українське суспільство зберігає стійкість. Індекс стійкості складає 3.6 (вище середнього рівня) за шкалою від 1 (мінімум) до 5 (максимум).
• Абсолютна більшість оптимістично оцінює як майбутнє України (76%), так і власне (72%).
• Більше 70% вважають, що можуть самостійно впоратися з проблемами, які в них виникають.
• Окрім того, високим є відчуття єдності з іншими українцями, його висловлюють майже дві третини респондентів. З місцевою громадою себе ідентифікують 53%.
• Дещо нижчими є оцінка рівня солідарності та взаємодопомоги (48%), справедливості (45%) у суспільстві та впевненість в тому, що держава у кризовій ситуації ухвалить правильне рішення (44%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.