Новини та прес-релізи

Українське суспільство поєднує відчуття близькості до країни з близькістю до ширшого, європейського простору

Про це йдеться в випуску #6 дослідження “Спільні контури” від Rating Group (Соціологічної групи "Рейтинг").

Нагадуємо, що "Спільні контури" - це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи. У цьому випуску порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту. Дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них.

Емоційний зв’язок з країною та містом / селом

• 93% респондентів відчувають емоційний зв’язок з Україною.
• Проте інтенсивність зв’язку українців з країною вища, ніж у середньому в країнах ЄС: якщо в Україні 69% мають виражено сильний емоційний зв’язок з країною, то в країнах ЄС – 52%.
• 84% українців відчувають близькість з містом / селом. 
• Подібне налаштування щодо рідного населеного пункту мають респонденти у країнах Північної Європи (83-84%), Естонії (84%), Франції (85%).

Емоційний зв’язок з ЄС, Європою

Хоча Україна ще не входить до ЄС, більшість громадян відчуває емоційну близькість до ЄС і Європи загалом. Показники співмірні з країнами-членами ЄС

• Більш як половина українців відчуває емоційний зв’язок з ЄС (51%) і Європою загалом (56%).
• Для порівняння: у середньому в країнах Європейського Союзу емоційний зв’язок з ЄС відчувають 62%. 
• Рівень емоційного зв’язку з ЄС в Україні схожий на показники респондентів на Кіпрі (52%), в Австрії (54%), Естонії (54%), Фінляндії (56%), Нідерландах (56%) і дещо вищий, ніж у Чехії (44%) і Греції (38%). 
• Відносно сильніше близькість з ЄС відчувають старші респонденти, респонденти з вищим рівнем доходів та освіти, мешканці Києва, західних областей.
• Логічно, що серед прихильників вступу до ЄС більшість відчуває емоційний зв’язок з Європейським Союзом (67%).

Україна належить до країн-кандидатів з найсильнішим емоційним зв’язком з ЄС

• Серед країн-кандидатів вищий рівень емоційного зв’язку з ЄС мають мешканці Албанії (70%), Чорногорії (68%), Північної Македонії (55%), України (51%), дещо менше – Молдови (49%).
• Для порівняння: близькість з ЄС відчувають 42% – у Великій Британії, а також Боснії та Герцеговині, третина – у Туреччині, лише 25% – у Сербії, 20% – у Грузії.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

4-12 травня 2026 року Rating Group (Соціологічна група "Рейтинг") опитала 1100 мешканців Одеської області щодо оцінки релігійної ситуації в Україні. Нижче - ключові знахідки дослідження.

Ставлення до різних конфесій

• Недовіра до людей інших релігійних конфесій є меншою (31%) порівняно з недовірою до людей інших політичних поглядів (36%) або іншої національності (59%).
• Серед лідерів релігійних конфесій найбільшу довіру опитані висловлюють до митрополита Епіфанія, Предстоятеля Православної Церкви України (41%), найменшу - Патріарха Російської Православної Церкви Кирила (6%).
• На думку опитаних, відносини між вірянами різних церков і релігій є більш дружніми або спокійними у місцевості, де вони проживають (78%), ніж загалом в Україні (47%).

Релігійна приналежність

• 32% мешканців Одеської області називають себе православними, проте не відносять себе до жодної конфесії, 17% відносять себе до Православної Церкви України (митрополит Епіфаній), 16% - до невіруючих, атеїстів, 15% - до віруючих, що не відносять себе до жодної конфесії, 11% - до вірян Української Православної Церкви (митрополит Онуфрій). 50% православних зазначили вплив на визначення своєї конфесії сімейними традиціями та вихованням, 37% - усвідомленим вибором у дорослому віці, 25% - культурною та національною ідентичністю.
• Серед тих, хто не відносить себе до жодної православної конфесії, 35% називають вважають релігію особистою справою, 22% ніколи не замислювалися над питанням визначення конфесії, 16% не довіряють церковним інституціям загалом, ще 16% зазначають суперечності та конфлікти між православними конфесіями.
• 91% опитаних святкують Різдво, з них 32% - 25 грудня, інші 32% - 7 січня, 27% двічі – 25 грудня і 7 січня.

Релігійні вірування та практики

Більшість респондентів в Одеській області (74%) вірять у Бога, а ще 14% не вірять в Бога, але вірять у вищі сили

• Ще 11% не вірять в існування Бога та вищих сил.
• За словами 54% опитаних, їхні релігійні погляди і конфесійна приналежність не змінились з початку повномасштабного вторгнення, у 15% посилилися, у 7% послабилися. 23% не були релігійними і не стали на цей момент.
• Серед релігійних практик мешканці Одеської області найчастіше носять релігійні символи (41%), моляться вдома (33%), читають або слухають релігійні тексти (14%), відвідують богослужіння – 10%. Спілкуються з духовними наставниками 8%, дотримуються посту – 6%, займаються духовними практиками – 5%.
• У виборі церкви опитані частіше керуються територіальною близькістю (40%), особистістю священника (32%), атмосферою (23%), належністю до конфесії (18%), мовою богослужіння (17%).

Оцінка релігійної ситуації в Україні

• Більшість мешканців Одеської області (65%) оцінюють ступінь свободи віросповідання в Україні як високий, 31% - як низький. Абсолютна більшість (89%) не зазначали утисків через релігійні переконання ані щодо себе, ані щодо своїх близьких.
• 55% респондентів вважають, що богослужіння має вестись українською мовою, 39% - мовою, традиційною для конфесії.
• Більше половини (55%) вважають, що краще, коли люди в суспільстві мають різні вірування, 39% - якщо вірування є однаковими.
• 60% вважають, що Церква в Україні має бути відокремлена від держави, натомість 35% не погоджуються з цим.
• 78% опитаних погоджуються із тим, що держава має регулювати релігійні організації, якщо вони порушують законодавство або загрожують суверенітету України.

Створення ПЦУ

• 55% респондентів позитивно оцінюють створення Єдиної Помісної Церкви – Православної Церкви України, більше третини байдуже ставляться до цієї події.
• 50% мешканців Одеської області підтримують ідею об’єднання православних церков – Православної Церкви України та Української Православної Церкви в єдину Православну Церкву України
• Ідею об’єднання усіх православних церков, зокрема Православної Церкви України, Української Православної Церкви і Української Греко-католицької Церкви в єдину Православну Церкву України підтримують 39% респондентів.

Питання зв'язку релігійних організацій в Україні з російською церквою

• 73% опитаних підтримують ідею розриву зв’язків Української Православної Церкви з Російською Православною Церквою через російську агресію проти України.
• 56% підтримують закон, який забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних з державою-агресором росією.
• 48% підтримують ідею заборонити діяльність Української Православної Церкви під керівництвом митрополита Онуфрія через зв’язки з Російською Православною Церквою. Також 55% опитаних підтримують введення санкцій щодо митрополита Онуфрія через його зв’язки з Російською Православною Церквою.

Національна приналежність

• 86% опитаних мешканців Одеської області вважають себе українцями за національністю, тільки 4% - росіянами.
• Ще 3% вказали приналежність до болгар, а 1% - до гагаузів.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Як українці оцінюють релігійну ситуацію в Україні? 4-9 травня 2026 року Rating Group (Соціологічна група "Рейтинг") опитала 2000 українців щодо релігійної ситуації в Україні. Нижче - ключові знахідки дослідження.

Ставлення до різних конфесій

• Недовіра до людей інших релігійних конфесій є невисокою (31%) порівняно з недовірою до людей інших політичних поглядів (60%) або іншої національності (38%).
• Серед лідерів релігійних конфесій найбільшу довіру українців має митрополит Епіфаній, Предстоятель Православної Церкви України (47%), найменшу -  Патріарх Російської Православної Церкви Кирило (3%), рівень недовіри до якого різко зріс у порівнянні з даними 2018 р.
• На думку опитаних, відносини між вірянами різних церков і релігій є більш дружніми або спокійними у місцевості, де вони проживають (74%), ніж загалом в Україні (48%).

Релігійна приналежність

• 26% українців відносять себе до православних, без визначення конкретної конфесії, 22% - до Православної Церкви України (митрополит Епіфаній), 16% - до віруючих, що не належать до жодної конфесії.
• 46% православних зазначили вплив на визначення своєї конфесії сімейними традиціями та вихованням, 37% - усвідомленим вибором у дорослому віці, 28% - культурною та національною ідентичністю.
• 38% опитаних не відносять себе до жодної православної конфесії через думку про те, що релігія – це особиста справа, 27% ніколи не замислювалися над питанням визначення конфесії, 19% не довіряють церковним інституціям загалом, 16% - через суперечності та конфлікти між православними конфесіями.
• 90% українців святкують Різдво, з них 51% - 25 грудня, 18% - 7 січня, 21% двічі – 25 грудня і 7 січня.

Релігійні вірування та практики

Абсолютна більшість респондентів загалом вірить в існування Бога (78%). Ще 12% не вірять у Бога, але вірять в існування вищих сил

• Більше половини респондентів (56%) вважають, що Бог існує, і не сумніваються в цьому, 22% вірять в існування Бога, однак іноді сумніваються, 12% не вірять в Бога, але вірять у вищі сили, 8% не вірять в існування Бога та вищих сил.
• У 56% опитаних не змінились релігійні погляди і конфесійна приналежність з початку повномасштабного вторгнення, у 18% посилилися, у 6% послабилися, 19% не були релігійними і не стали зараз.
• Серед релігійних практик найчастіше українці згадують носіння релігійних символів (42%), молитви вдома (36%), читання або слухання релігійних текстів (18%), відвідування богослужіння у церквах (13%). Спілкуються з духовними наставниками та дотримуються посту по 9%, займаються духовними практиками та медитаціями – 7% опитаних.
• У виборі церкви опитані частіше керуються територіальною близькістю (36%), особистістю священниками (30%), атмосферою (23%), мовою богослужіння (22%), належністю до конфесії (20%).

Релігійна ситуація в Україні, свобода віросповідання

• 68% українців оцінюють ступінь свободи віросповідання в Україні як високий, 27% - як низький. Абсолютна більшість опитаних (88%) не зазнавали утисків через релігійні переконання ані щодо себе, ані щодо своїх близьких.
• На думку 70% респондентів, основною мовою богослужіння в Україні має бути українська, 24% - мова, традиційна для конфесії.
• 50% респондентів вважають, що краще, коли люди в суспільстві мають різні вірування, 42% - якщо вірування є однаковими.
• 50% опитаних вважають, що Церква в Україні має бути відокремлена від держави, тоді як 45% підтримують протилежне твердження.
• Переважна більшість опитаних (79%) погоджується із твердженням, що держава має регулювати релігійні організації, якщо вони є загрозою для України.

Створення ПЦУ

• 60% респондентів позитивно оцінюють створення єдиної Помісної Церкви, близько третини висловлюють байдужість до цієї події.
• 54% респондентів підтримують ідею об’єднання православних церков – Православної Церкви України та Української Православної Церкви в єдину Православну Церкву України, 45% - ідею об’єднання усіх православних церков, зокрема Православної Церкви України, Української Православної Церкви і Української Греко-католицької Церкви в єдину Православну Церкву України.

Питання зв'язку релігійних організацій в Україні з російською церквою

• 80% опитаних підтримують ідею розриву зв’язків Української православної церкви з Російською православною церквою через російську агресію проти України.
• 62% опитаних підтримують закон, який забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних з державою-агресором росією.
• 57% підтримують ідею заборонити діяльність Української Православної Церкви під керівництвом митрополита Онуфрія через зв’язки з Російською Православною Церквою. Також 67% опитаних підтримують введення санкцій щодо митрополита Онуфрія через його зв’язки з Російською православною церквою.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

До Дня Києва 2026 Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) опитала 1200 мешканців Києва та дізналася думку громади про:

• сприйняття загальної ситуацію в Україні та місті
• відзначення Дня Києва
• діяльність місцевої влади

Ситуація в Україні та Києві зокрема

• 46% опитаних киян кажуть, що справи в Україні загалом йдуть у неправильному напрямку, тоді як 32% - що в правильному. 21% не змогли дати однозначну відповідь на це питання.
• З кінця 2025 року в киян з'явилося дещо більше оптимізму: у листопаді про те, що справи в Україні рухаються в правильному напрямку, казали 24%, нині - третина.
• ‍‍82% киян вважають Київ у цілому комфортним для життя. Порівняно з результатами опитування, проведеного у серпні 2021 р., дещо зросла частка киян, які вважають столицю комфортною для проживання (з 75% до 82%).
• Серед наявних можливостей у Києві найкраще опитані оцінюють можливості знайти роботу в місті (7,8 балів), відпочивати та проводити дозвілля (7,5) і досягти успіху (7,0).
• Інші можливості оцінені гірше, зокрема заняття підприємництвом (5,6), проживання у безпеці (4,4).

День Києва

Абсолютна більшість мешканців столиці (87%) пишається тим, що проживає у Києві

• Серед основних причин гордості за Київ респонденти найчастіше називають її історію, культурну спадщину (62%), парки, зелені зони (56%), культурне життя (46%) та можливості для самореалізації (41%).
• Половина опитаних киян планують відзначати День Києва (50%), водночас 47% респондентів не мають таких намірів.
• Найбільш популярними форматами святкування Дня Києва є прогулянки містом, парками чи історичними місцями (56%) та зустрічі із родиною або друзями (53%).

Діяльність влади

• 33% опитаних зазначають, що за час перебування Віталія Кличка на посаді мера ситуація у місті покращилась, 35% - що вона не змінилась, 25% зазначають про погіршення.
• 54% опитаних вважають, що основну відповідальність за забезпечення енергостійкості та захист критичної інфраструктури столиці України від обстрілів несе центральна влада, 32% - місцева влада.
• Половина опитаних вважають успішними зусилля мера представляти інтереси Києва та залучати міжнародну допомогу для ліквідації наслідків обстрілів. 35% мають протилежну думку.

Пріоритети для міської влади й окремі ініціативи

• Серед найбільш пріоритетних сфер для міської влади кияни насамперед зазначають безпеку в місті (49%), допомогу армії (33%) й облаштування бомбосховищ і укриттів (33%).
• Також як пріоритетні сфери часто називають прозорість роботи влади і боротьбу з корупцією (26%), роботу медичних закладів (20%), благоустрій дворів і прибудинкових територій (20%), якість комунальних послуг (19%).
• Майже 80% опитаних підтримують ініціативу облаштувати безбар’єрний громадський простір із фонтаном на місці колишнього пам’ятника Леніну на Бессарабській площі на кошти меценатів.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

"Україна в архітектурі безпеки Європи" - нове спеціальне дослідження від команди Rating Group (Соціологічної групи "Рейтинг"). Навесні 2026 ми дізналися, що українці думають з приводу таких питань:

• Я‍кий статус України серед інших країн Європи?
• Кого зараз захищають ЗСУ: лише народ України, чи також інші народи Європи?
• Чи підтримали б українці участь ЗСУ в захисті декількох інших країн Європи, якби на них напала росія?

Результати за деякими питаннями порівнюємо в динаміці з нашими дослідженнями 2022 року.

Статус України серед країн Європи

Ми попросили респондентів оцінити, куди вони віднесли б Україну, якщо порівняти з іншими країнами Європи: до лідерів, середнячків чи аутсайдерів.

Відносна більшість українців (40%) вважає, що Україна є країною-лідером, якщо порівнювати з іншими країнами Європи

• До середнячків її відносить третина, а ще 21% - до аутсайдерів.
• З 2022 року меншає частка українців, які відносять Україну до "середнячків" серед європейських країн (з 42% у березні 2022 до 33% у квітні 2026).
• Натомість частішають погляди, у яких Україна є або лідером (з 34% у березні 2022 до 40% у квітні 2026), або навпаки аутсайдером (з 16% до 21%).
• Для контексту варто сказати, що уявлення про Україну як державу-лідера посилилося з перших місяців повномасштабного вторгнення та перших значних успіхів ЗСУ на фронті. Наприклад, у січні 2022 лідером Україну називали лише 8%, а аутсайдером – половина (49%). Натомість у березні 2022 лідером Україну почала вважати третина громадян, а аутсайдером – лише 16%.

Кого захищають ЗСУ?

Абсолютна більшість українців бачить Україну невід’ємною складовою архітектури безпеки Європи: вони вважають, що на війні ЗСУ захищають не лише український народ, а і Європу загалом

• Як і чотири року тому, приблизно три чверті українців (73%) вважають, що ЗСУ на війні захищають як народ України, так і інші народи Європи.
• Те, що ЗСУ захищають лише народ України, кажуть 23%.
• Громадяни, які голосували б за вступ України до ЄС, ще частіше вважають, що ЗСУ захищають і народ України, і інші народи Європи (84%). Лише 15% серед прихильників вступу до ЄС вважають, що ЗСУ на війні захищають тільки народ України.
• Серед противників вступу до ЄС помітно менше респондентів, які вважають, що ЗСУ захищають і народ України, і Європи загалом (57%).

‍Чи підтримують українці участь ЗСУ в захисті інших країн Європи, якщо на них нападе РФ?

‍Ми попросили респондентів уявити, що росія вторгнеться в певні країни Європи, і відповісти, чи підтримали б респонденти участь українських військ у захисті таких країн: Молдова, Польща, країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія) і Фінляндія.

Абсолютна більшість українців підтримала б участь українських військ у захисті країн Балтії (Литва, Латвія, Естонія), Молдови, Фінляндії та Польщі в разі нападу росії

Більш як половина українців підтримала б участь ЗСУ в захисті всіх союзних країн з переліку, якби на них напала росія:

• Литва: 63% – підтримали б, 33% – не підтримали б
• Латвія: 62% – підтримали б, 33% – не підтримали б
• Естонія: 61% – підтримав би, 33% – не підтримали б
• Молдова: 60% – підтримали б, 35% – не підтримали б
• Фінляндія: 59% – підтримали б, 33% – не підтримали б
• Польща: 58% – підтримали б, 37% – не підтримали б

Чим сильніший емоційний зв’язок українців з ЄС, тим більше вони підтримують допомогу ЗСУ іншим країнам в разі нападу росії

Візьмімо підтримку Естонії як приклад.

• Серед українців, які голосували б на референдумі за вступ до ЄС, допомогу ЗСУ Естонії підтримали б 73% громадян. 
• Серед противників вступу до ЄС – лише 37%, а абсолютна більшість була б проти (61%)
• Серед українців, які мають сильний емоційний зв’язок з ЄС, 85% підтримали б збройну допомогу Естонії.
• Для порівняння: серед тих, хто слабко асоціює себе з ЄС, таке рішення підтримала б лише третина (35%), а 58% були б проти.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) презентує п’ятий випуск спеціального дослідницького проєкту «Спільні контури». Цього разу ми дослідили, які соціальні питання щодо майбутнього країни найбільше турбують українців під час повномасштабної війни. Ці дані порівняли з тим, які переживання щодо своїх країн мають громадяни ЄС.

Нагадуємо, що "Спільні контури" - це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи. У цьому випуску порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту. Дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них.

Примітка: у цьому дослідження розглядався конкретний перелік соціальних питань з опитування Eurobarometer, який досліджувався в країнах ЄС. Це не є вичерпним переліком питань, які можуть хвилювати українців, особливо під час повномасштабної війни. Результати дослідження варто сприймати як відносні показники пріоритетів і різниці в сприйнятті українців й інших країн Європи.

Загальні знахідки

В умовах війни українці особливо переживають про те, що діти будуть зростати в злиднях

Усі теми, які вивчалися в дослідженні, так чи інакше хвилюють більшість українців. Однак рівень переживання суттєво відрізняється. ‍

• В умовах війни українці найгостріше сприймають ризик, що діти в майбутньому будуть зростати в бідності (88% схвильовані, зокрема 74% - дуже схвильовані).
• До топ-3 переживань також входить питання якості освіти (85% загалом і 59% дуже схвильовані) та бідності (84% загалом і 57% дуже схвильовані).
• Клімат і політичні розколи теж значно турбують українців, але в умовах війни відносно поступаються соціально-економічним і гуманітарним питанням.
• На загальному рівні відповіді українців достатньо подібні з середніми показниками у країнах ЄС. Подекуди різниці полягають не стільки в загальному відсотку людей, які переживають щодо певного питання, а в інтенсивності цього переживання.
• Українці значно інтенсивніше, ніж у середньому громадяни ЄС, переживають щодо бідності, якості освіти та старіння населення.
• Натомість українці дещо менше переживають стосовно розколів у політиці та зміни клімату, ніж у середньому в ЄС.

Нижче розглянемо декілька тем детальніше.

Майбутнє дітей - найгостріше занепокоєння українців щодо майбутнього країни

• 74% українців дуже схвильовані тим, що діти можуть зростати в бідності; загалом схвильовані - 88%.
• Це найвищий показник стурбованості серед усіх тем випуску.
• В Україні це питання стоїть значно гостріше, ніж у середньому в ЄС: там дуже стурбовані 40% (порівняно з 74% в Україні).

Освіта є одним з ключових переживань у контексті майбутнього країни

• 59% українців дуже схвильовані якістю освіти; загалом схвильовані - 85%.
• Це друга за гостротою тема після ризику дітей зростати в бідності.
• ‍Загальний відсоток переживання близький з показником ЄС (85% в Україні, 81% - у середньому в ЄС), проте знову ж таки значна різниця в частці тих, хто дуже схвильований: 59% в Україні та 39% у ЄС.

Старіння населення: в умовах війни, міграції, втрати людського капіталу переживання щодо демографічної ситуації є ще гострішим

• 41% українців дуже схвильовані старінням населення; загалом схвильовані - 74%.
• Молодь ця тема турбує відносно менше, ніж старші категорії громадян. Якщо серед молодих чоловіків і жінок частка переживання складає близько двох третин, то серед чоловіків віком 51% щодо старіння населення переживає 81%, а серед старших жінок - 87%.
• Враховуючи війну, міграцію, втрату людського капіталу й інші виклики, в Україні переживання щодо старіння населення значно сильніші, ніж у ЄС. Якщо в ЄС дуже переживають 26%, то в Україні - 41%.

Українців нерідко турбує питання зміни клімату, але нагальні соціально-економічні та гуманітарні виклики відносно посувають це питання у пріоритетності

• 27% українців дуже схвильовані зміною клімату; загалом схвильовані - 64%.
• В Україні про зміну клімату відносно більше переживають жінки. Найменше про переживання щодо зміни клімату зазначили молоді чоловіки віком 18-35 (45% - переживають, 55% - ні), у той час як серед жінок цієї вікової категорії переживають 68%.
• У багатьох країнах ЄС кліматична тема має помітніше місце в суспільному порядку денному. У середньому в країнах ЄС 78% відповіли, що переживають щодо зміни клімату.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

До Всесвітнього дня вишиванки 2026 пригадуємо результати Соціологічного дослідження у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, яке Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) провела у вересні 2025 у співпраці з Міністерством молоді та спорту України.

Вишиванка залишається важливим культурним символом для українців: її мають 67% українців

• Відносно частіше про наявність вишиванки кажуть мешканці Заходу, жінки та молодь 14–19 років.‍
• Серед тих, у кого є вишиванка, 24% одягають її часто, 46% - інколи. Третина ж загалом рідко носить вишиванку.
• ‍Ми також попросили українців обрати з переліку свята, які вони почали більше шанувати за останній рік / після повномасштабного вторгнення. День вишиванки входить у топ-5 таких свят - про нього згадали 17%.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

КИЇВ, УКРАЇНА – 19 травня в UNIT.City команда Rating Lab і Соціологічної групи “Рейтинг” (Rating Group) взяла участь у презентації проєкту відновлення ментального і фізичного здоровʼя дітей з прифронтових регіонів «Карпатська зміна». До події долучилися засновник Rating Group і Rating Lab Ігор Тищенко і CEO Rating Lab Маріанна Ткалич, яка представила результати дослідження про зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей в умовах війни.

Проєкт “Карпатська зміна” організований обласними військовими адміністраціями й Українською асоціацією футболу за підтримки Президента України. У червні в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях 1700  дітей віком 9–12 років долучаться до таборів з елементами командного спорту, групових активностей і соціалізації за участі представників українського футболу. 

Аналітичною основою для проєкту стало дослідження від Rating Lab / Rating Group – його результати під час події представила CEO Rating Lab, докторка психологічних наук,  Маріанна Ткалич.

Дані дослідження показують: якщо у 2024 році 28% дітей мали підвищений або високий рівень стресу, то станом на кінець 2025 року – вже 37%. Фізична активність у поєднанні зі спілкуванням і груповими форматами – один з важливих ресурсів підтримки ментального здоров’я, зниження стресу та формування стійкості дітей. Проте існує виклик: кожна четверта дитина майже не займається спортом.

“Ми дуже раді, що результати дослідження стало підґрунтям для розробки такої важливої програми “Карпатська зміна”. Будемо сподіватися, що якнайбільше дітей з прифронтових регіонів зможуть взяти участь, це посприяє стресостійкості, допоможе їхньому ментальному благополуччю та фізичному розвитку,” - Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab

Під час панельної дискусії заступник голови Офісу Президента України Віктор Микита та президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко наголосили на важливості результатів дослідження для формування практичних рішень на національному та регіональному рівнях.

“Це дуже важливе дослідження, тут багато конкретних меседжів, тез, які важливо почути й розуміти громадам. Наприклад, ми думаємо, що знаємо, як думають і відчувають діти. Проте це помилка – діти відчувають все це по-іншому [...] Наше завдання – відчувати, що дійсно думають діти, і створювати для них розвиткові програми. Високий інтелект, навчання – це один напрямок. Але є й другий напрямок, бо все починається від руху, це база для нашого [здоров’я],” – Віктор Микита, заступник голови Офісу Президента України

“З дослідження ми бачимо, що спорт – це антистрес і для дітей, і для дорослих; і для хлопців, і для дівчат. [...] Дуже важливо об’єднати зусилля не тільки навіть у контексті цього проєкту – важливо разом комплексно будувати спортивну інфраструктуру,” – Андрій Шевченко, президент УАФ

Команда ISSP Ukraine – представники Соціологічної групи «Рейтинг» (Rating Group) й Інституту соціології НАН України — взяла участь у Загальних зборахInternational Social Survey Programme (ISSP) у Празі 25-29 квітня 2026.

Подія об’єднала дослідників із 33 країн для обговорення майбутніх тематичних модулів ISSP, методологічних підходів та розвитку міжнародної співпраці у сфері порівняльних соціологічних досліджень. 

Нагадуємо, що в лютому 2025 року Україна, представлена в партнерстві Rating Group й Інститутом соціології НАН, стала 45-ю країною-учасницею ISSP. Того ж року було проведено опитування за модулем «Цифрові суспільства». Презентація результатів відбулася на V Конгресі Соціологічної асоціації України в листопаді 2025.

Від України участь взяли співкоординатори ISSP Ukraine Ігор Тищенко (засновник Rating Group), Євген Кротевич (керівник аналітики Rating Group) та Єлєна Ковальська (кандидатка соціологічних наук, старша наукова співробітниця відділу соціальних структур ІС НАН). 

“Представлення України на Загальних зборах ISSP - це результат, до якого наша команда рухалась протягом двох років. Це не лише про формальне закріплення членства України у спільноті ISSP, а й можливість налагодити співпрацю з провідними соціологами світової наукової спільноти" - Євген Кротевич, керівник відділу аналітики Rating Group, співкоординатор ISSP в Україні

Підготовка до Загальних зборів відбувалася в тісній співпраці з усією командою ISSP Ukraine, зокрема за участі співкоординаторки ISSP Ukraine Олени Симончук (докторка соціологічних наук, завідувачка відділу соціальних структур ІС НАН), Світлани Оксамитної (докторка соціологічних наук, провідна наукова співробітниця відділу соціальних структур ІС НАН), Тетяни Скрипченко (заступниця директора Rating Group) й інших колег.

"Для України участь у Загальних зборах ISSP – це не лише символічне повернення до дослідницької спільноти цього міжнародного проєкту, а й практична можливість бути залученими до формування майбутнього порядку денного порівняльних соціологічних досліджень. Важливо, що українська команда вже в перший рік після відновлення членства не лише реалізувала два опитування за міжнародними модулями, а й долучилася до професійних дискусій про методологію, якість даних і нові виклики для соціології. Для нас це також спосіб зробити український досвід – зокрема досвід проведення опитувань в умовах війни – видимим і значущим для ширшої міжнародної спільноти" - Олена Симончук, завідувачка відділу соціальних структур ІС НАН, співкоординатор ISSP в Україні

У межах Загальних зборів представники ISSP Ukraine брали участь у дискусіях щодо результатів міжнародних соціологічних досліджень, ділилися досвідом збору даних в умовах війни й обговорювали методологічні виклики з колегами з інших країн.

• Українська команда долучилася до обговорення та голосування щодо майбутніх модулів ISSP: Social Networks and Social Resources 2027; Religion 2028; Social Inequality 2029.
• Окрему увагу було приділено методологічним питанням, вдосконаленню документування збору даних, аналізу кількісних досліджень і використанню ШІ для кодування професій відповідно до міжнародного класифікатора ISCO.
• Крім того, команда ISSP Ukraine поділилася досвідом адаптації соціологічних досліджень до умов війни, зокрема використання методик CATI RDD, і отримала цінний зворотний зв’язок від колег.

Після повернення до Києва команда Rating Group й Інституту соціології НАН продовжила працювати над фіналізацією масиву даних нещодавнього опитування ISSP “Трудові орієнтації” 2025.

У випуску #5 дослідження End of Year Survey розповідаємо про те, наскільки українці переживають, що їхню роботу замінить ШІ.

Дані порівнюємо з суспільними поглядами в інших країнах Європи.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано понад 60 тисяч респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

‍

Майже третина (30%) працівників в Україні стурбовані, що штучний інтелект замінить їхню роботу

• Водночас, ще 69% працюючих зазначили, що не переживають з цього приводу.
• Громадяни, які працюють за наймом, відносно частіше турбуються, що ШІ замінить їхню роботу, аніж самозайняті (32% порівняно з 19%).
• Самозайняті громадяни почуваються значно спокійніше: 78% загалом не переживають, зокрема 60% відповіли, що їх це абсолютно не турбує.

• Найбільше (40%) турбуються, що ШІ замінить їхню роботу, громадяни, які зараз тимчасово не працюють (безробітні / у декреті / займаються домогосподарством*).
• Україна належить до топ-10 європейських країн з найспокійнішим уявленням щодо сценарію, що ШІ замінить роботу респондента (якщо розглядати баланс між часткою тих працюючих респондентів, які переживають і які не переживають). До топ-10 країн за цим показником також входять країни Північної Європи, Естонія, Латвія, Хорватія, Німеччина та Нідерланди.

‍
*у контексті опитування розглядається праця в сенсі "професійна зайнятість", тобто сюди не включається неоплачувана репродуктивна праця, як-от догляд за домом, дитиною тощо

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

До Дня Матері 2026 (10 травня) команда Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) дізналася в українських мам, що для них означає бути мамою, з якими викликами вони зіштовхуються, чи мають час для себе та чи допомагає їм хтось.

Бути мамою - це …

Ми попросили респонденток сказати своїми словами, що для них особисто означає бути мамою.

Для мам материнство - це передусім любов, турбота, ніжність і тепло, а також відчуття щастя. А ще багато хто згадує, що це означає бути опорою та другом для дитини

А що ж найважче в материнстві?

Мами кажуть, що найважче – це переживання за дитину та її здоров’я, відповідальність,  брак часу на себе, втома та виснаження від роботи мамою 24/7. А подекуди – відсутність підтримки

Що відчувають мами?

Ми попросили респонденток оцінити емоційний стан за останній місяць

Найчастіше відчуття українських мам – це відчуття хвилювання (43%). Ще 8% кажуть про страх.

• Загалом чим старша дитина – тим частіше мами відчувають хвилювання: 46% – серед мам, у яких діти дорослі, порівняно з 29% серед мам наймолодших діток (до 5 років).
• Сум відчувають 13% мам, у той час як радість як основну емоцію – лише 5%. Відносно частіше про радість кажуть мами діток до 5 років (10%).
• Спокій же відчувають 13% мам. Мами діток віком до 5 років почуваються спокійно відносно частіше: 20% (порівняно з 9-13% серед мам дітей іншого віку).

Час на себе: що (не)встигають мами?

Більшість мам дітей до 5 років не мають змоги нормально харчуватися, відпочивати і робити щоденні справи впродовж дня:

• Близько 65% серед них не щодня мають змогу поснідати й пообідати. 57% - спокійно повечеряти.
• 64% серед них не завжди, коли потрібно, можуть прийняти душ/помити голову.
• 44% - не завжди можуть навіть спокійно піти в туалет за потреби.

А як з часом на відпочинок?

• Відносно стабільно можливість для відпочинку мають близько 35% мам маленьких дітей, 54-60% мам дітей шкільного віку та 72% мам, чиї діти – дорослі. Решта – не мають такої можливості.
• Серед мам дошкільнят кожна четверта взагалі ніколи або майже ніколи не має змогу відпочити впродовж дня (почитати книгу, подивитися фільм, випити кави, просто полежати). Лише 7% з них щодня мають можливість відпочити.
• Також рідко вдається відпочити мамам трьох чи більше дітей.

У якому віці дітей мами починають висипатися?

• Лише близько 10-15% мам дітей віком до 18 років висипаються щодня чи майже щодня, тоді як серед мам дорослих дітей це вже 30%.
• Важливо, що серед мам дошкільнят майже 28% майже кожен день не висипаються, і більшість з них сплять не більше 2-3-4 годин поспіль.
• Серед мам дітей шкільного віку також близько 40% погано сплять, однак серед них порівняно більший відсоток тих, які мають триваліший сон біля 5-8 годин без пробуджень.

Допомога з дитиною

• Кожній другій мамі ніхто не допомагає з дитиною/дітьми як впродовж дня так і ввечері. Кожній третій ніхто не допомагає навіть на вихідних.
• Загалом на вихідних дещо частіше мама отримує підтримку, ніж у будні дні: переважно від партнера/чоловіка (50%).
• Чим молодша дитина – тим більше мами отримують підтримку від партнера, своїх батьків. Однак все одно і серед мам дітей до 5 років третина не має жодної допомоги навіть ввечері.
• Важливо, що мами малюків, яким ніхто не допомагає з дітьми - значно рідше мають змогу нормально харчуватися і робити щоденні справи, особливо щодо простих речей як прийом душу, похід в туалет. 
• Також ті мами, яким ніхто не допомагає, частіше інших відчувають хвилювання, сум, байдужість і при цьому відчувають менше радості.

Відновлення 

• Важливо, що проблема це також непростий процес відновлення після пологів: майже кожній другій мамі потрібно було більше 1-2 років щоб відновитись фізично. 
• Дещо швидше вдається моральне відновлення (від місяця до півроку), але не для всіх, мінімум третині теж знадобився рік і більше щоб відновитись морально, психологічно.  
• Водночас, з кожною наступною дитиною (для мам у яких це другі, треті пологи) відновлення проходить трохи швидше, принаймні психологічне.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

‍До Дня Європи 2026 (9 травня) Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) підготувала 4-й випуск дослідження "Спільні контури". Цього разу порівнюємо:

• як в Україні й інших країнах-кандидатах до ЄС сприймають членство в Європейському Союзі;
• як в Україні та в країнах-членах ЄС бачать головні цінності ЄС.

Нагадуємо, що "Спільні контури" - це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи. У цьому випуску порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту.

Примітка: дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них.

Членство в ЄС - добре чи погано?

‍Абсолютна більшість українців вважає, що вступ України в ЄС - це було б добре. Ми належимо до країн-кандидатів з найпозитивнішим уявленням щодо членства в ЄС.

• Так, 59% респондентів в Україні сприймають членство в ЄС позитивно, 29% кажуть, що це ні добре, ні погано. Негативну оцінку дають лише 6%.
• ‍В усіх макрорегіонах найчастіше висловлюють позитивне ставлення, найбільше - в Києві (70%).
• ‍Серед країн-кандидатів до ЄС найбільш позитивне ставлення до вступу мають Албанія (80% відповіли, що членство в ЄС - це добре) і власне Україна (59%).
• Водночас, серед країн-кандидатів в Україні найменше бачимо пряму негативну оцінку членства в ЄС. Якщо в Україні цей показник становить 6%, то це 16% в Албанії, 52% в Чорногорії, 33% у Молдові.

‍Чи отримала б країна користь від членства в ЄС?

72% українців переконані, що від членства в ЄС країна отримала б користь

• Ще 18% сказали, що користі не було б, а 10% відповіли, що не знають.
• Цікаво, що навіть серед противників вступу до ЄС практично кожен 5-й визнає, що від членства в Євросоюзі була б користь.
• Відносно частіше про користь від членства кажуть мешканці Києва (80%) та Заходу (77%), проте співмірно високий показник бачимо й серед мешканців інших регіонів (Центр - 71%, Схід - 68%, Південь - 67%).
• С‍еред країн-кандидатів Україна належить до найбільших оптимістів щодо користі від членства в ЄС разом із Албанією (85%), Північною Македонією (77%) і Грузією (72%).

Уявлення про цінності ЄС

‍Ми попросили респондентів обрати з переліку цінності, які, на їхню думку, найкраще представляють Європейський Союз.

Для українців цінності Європейського Союзу - це передусім мир, повага до людського життя, демократія, повага до прав і верховенство права. Загальні уявлення українців про цінності ЄС значно схожі з поглядами в самих країнах ЄС.

• Найчастіше українці говорять про мир (42%) і повагу до людського життя (39%) як про ключові цінності ЄС.
• Українців і громадян країн ЄС об'єднують уявлення про ЄС як середовища цінностей миру (42% в Україні та 41% - у середньому в ЄС), демократії (29% і 33%), поваги до прав (22% і 28%) і верховенства права (23% і 20%).
• Варто зауважити, що в умовах повномасштабного вторгнення українці значно частіше згадують про повагу до людського життя (39%), ніж у середньому в країнах ЄС (15%).
• На тлі інших ключових цінностей українці відносно рідше позначали в переліку солідарність і підтримку інших (12% порівняно з 23%).

Нижче розгляньмо, як виглядають деякі з цих очікувань на мапі.

Демократія

• ‍Практично третина українців (29%) позначили демократію серед цінностей, які найкраще представляють ЄС.
• За цим показником думка українців входить скоріше в середній європейський тренд, а особливо тренд країн Східної Європи. Подібна частка обрання цього варіанту відповіді - у Латвії (29%), Естонії (29%), Словаччині (28%), Болгарії (28%). Але також - у низці країн Західної, Центральної та Південної Європи (Франція - 28%, Чехія - 29%, Іспанія - 31%).

‍Повага до людського життя - очікування від європейського майбутнього України?

• ‍Україна значно вирізняється на тлі країн ЄС за частотою обрання поваги до людського життя в переліку головних цінностей ЄС.
• В умовах війни це вказує радше про прагнення мирного та європейського майбутнього та безпеки.

‍Верховенство права

• Щодо цієї цінності українці та громадяни ЄС мають дуже схожу думку: 23% в Україні та 20% у ЄС вважають, що верховенство права найкраще представляє ЄС.
• Погляди українців тут передусім схожі з думками респондентів держав Центральної Європи.
• Українці частіше говорять про верховенство права як про цінність ЄС, ніж наші сусіди в Польщі (11%), Румунії (13%) чи Словаччині (15%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

30 квітня 2026 у Києві відбулася церемонія урочистого випуску ІІ набору «Школи відновлення громад» - освітньої ініціативи, спрямованої на підсилення спроможності громад у процесі відновлення України.

У межах заходу CEO Rating Group Олексій Антипович представив аналітичний блок, присвячений міграційним настроям та викликам збереження людського капіталу. Він прокоментував, що можна зробити для збереження людського капіталу в Україні, на основі результатів опитувань Rating Group.

"Головними мотивами виїзду за кордон є питання економічного добробуту й оплати праці, також вищі стандарти життя за кордоном. Отже, економічний розвиток громад і створення можливостей для особистого розвитку будуть тими чинниками, які зможуть зберегти людський капітал в Україні", - зазначив Олексій Антипович

Аналітичний внесок Rating Group став частиною ширшої дискусії про стратегії відновлення в Україні. Подія об’єднала представників уряду, парламенту, місцевого самоврядування, міжнародних організацій та аналітичних центрів.

Участь Rating Group у заході підкреслює роль аналітичних досліджень у процесі відновлення України, зокрема у частині розуміння суспільних настроїв, міграційних процесів та факторів, що впливають на збереження людського потенціалу.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Абсолютна більшість українців (82%) вірить, що Україна переможе у війні

Про це свідчать результати нового опитування, яке Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) провела в березні 2026 для Центру аналізу та соціологічних досліджень (CISR) Міжнародного республіканського інституту (IRI) в Україні.

Теми опитування:

• Оцінка загальної ситуації
• Відбудова України
• Пристосування до воєнного часу
• Ставлення до виборів під час війни
• Уявлення щодо завершення війни
• Інше

Результати опитування доступні в інтерактивному дашборді на сайті IRI, а також у докріпленому звіті.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

КИЇВ, УКРАЇНА - 28 квітня 2026 Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) спільно з НАЗК та за підтримки Програми підтримки ОБСЄ для України презентувала результати дослідження «Корупція в Україні 2025: погляд та оцінки експертів».

Дослідження охоплює оцінки експертного середовища щодо поширеності корупції в Україні загалом та в окремих сферах, а також сприйняття ефективності антикорупційної політики держави.

За словами CEO Rating Group Олексія Антиповича, результати дослідження є важливим інструментом для розуміння того, як експертне середовище оцінює антикорупційну політику та як змінюється ситуація з часом.

"Ми запитали, як змінився за останні 12 місяців рівень корупції в Україні. 33% експертів відповіли, що вона зросла, 41%, – що вона не змінилася, 20%, – що зменшилася. Серед населення оцінка значно песимістичніша: зростання корупції відзначають 66% опитаних українців. Це свідчить про медійність теми корупції: чим більше про неї говорять, тим вищим здається її рівень" - Олексій Антипович, CEO Rating Group

У презентації та обговоренні взяли участь представники НАЗК, ОБСЄ, експертного середовища та громадського сектору. Зокрема, до обговорення долучилися також Голова НАЗК Віктор Павлущик, заступник Голови НАЗК Дмитро Калмиков, політолог Микола Давидюк, заступниця виконавчого директора TI Ukraine Анастасія Мазурок. Модерував захід журналіст і редактор Андрій Куликов.

Важливо, що дослідження виконане Rating Group відповідно до затверджених рекомендацій НАЗК. Це дозволяє використовувати його результати як частину державного моніторингу ефективності антикорупційної політики.

Більше матеріалів:

• Відеозапис презентації дослідження
• ‍Прес-реліз дослідження

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

У рамках нового опитування Соціологічна група “Рейтинг” (Rating Group) і дослідницька лабораторія Rating Lab дізналися, як змінився емоційний стан українців після складної зими 2026 року.

Моніторингове дослідження емоційного стану проводиться з 2020 року з ініціативи Rating Lab

Загальні знахідки

Емоційний стан українців відновлюється після складної зими

• У квітні 2026 спостерігаємо покращення стану: частка тих, хто відчувають напруження, зменшилася до 39% (порівняно з 51% у лютому).
• Ще 24% зазначили, що почуваються скоріше спокійно, а 36% вагаються.
• Відносно частіше про напруження говорять менш забезпечені респонденти, мешканці Сходу. Серед жінок краще себе почуває молодь, а найбільш напружено – старші жінки віком 51+. Серед чоловіків не фіксуємо однозначної тенденції.

Як змінювався емоційний стан українців з 2020?

• До повномасштабного вторгнення. У 2020-2021 роках емоційний стан українців коливався. На початку пандемії COVID-19 українці все ще відносно частіше відчували спокій (44%), аніж напруження (23%). Пізніше у 2020 році напруження відчувалося помітно більше (33%). Водночас, станом на березень 2021 року емоційний стан дещо відновився: відносна більшість відчувала спокій (43%).
• З початку повномасштабного вторгнення. У цей час емоційний стан різко погіршився. Близько 50% українців прямо зазначали про значне напруження у квітні 2022. 
• Після успіхів ЗСУ на фронті, звільнення частини територій емоційний стан почав помірно покращуватися. Станом на лютий 2023 – за рік з початку повномасштабної війни – третина українців вказала, що відчуває напруження, третина – що спокій.
• Зима 2026. Під час складної зими 2026 року в умовах масованих атак росії на критичну інфраструктуру, постійних відключень світла, тепла українці відчували пік емоційного напруження з 2020 року (51%). Ця частка перевищила навіть показник квітня 2022 року (перші місяці повномасштабного вторгнення).
• Весна 2026. У квітні 2026 – з настанням весни та поліпшенням ситуації в енергосистемі – емоційний стан українців стрімко покращився. Частка тих, хто відчуває значне напруження, зменшилася на 12 відсоткових пунктів. 

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Rating Group разом з партнерами з National Agency on Corruption Prevention (НАЗК) та OSCE провела експертне опитування «Корупція в Україні 2025: погляд та оцінки експертів». Дослідження є частиною проєкту «Підтримка розробки ефективних інструментів для запобігання корупції та посилення антикорупційного комплаєнсу в Україні», який реалізується Програмою підтримки ОБСЄ для України у співпраці з НАЗК.

Було опитано 369 експертів:‍

• ‍«Теоретики» – аналітики, незалежні експерти/активісти, представники ГО, медіа, міжнародних організацій, науковці‍
• «Практики» – представники антикорупційних органів, судової влади, Верховної Ради / парламентського контролю, міністерств та інших ЦОВВ, ОДА, обласних рад, Київської міської ради

Загальні оцінки

• Корупція, особливо політична, вважається серйозним викликом для України, проте експерти загалом зберігають оптимізм щодо її подолання.
• Політична корупція є найбільш критичною проблемою: 87% експертів оцінюють її як серйозну. Корупцію в бізнесі так оцінюють 76%, тоді як побутову – 43%.
• Близько двох третин експертів (65%) вважають корупцію в Україні поширеною. Індекс сприйняття корупції становить 3,9 бала з 5 можливих і не змінився порівняно з 2023 роком.
• 41% експертів не бачать змін у рівні корупції за останній рік, 33% говорять про її зростання, 21% – про зниження.
• В очікуваннях переважає оптимізм: понад половина експертів (53%) очікує зниження рівня корупції у майбутньому, тоді як 30% прогнозують її зростання.

Найбільш і найменш корумповані сфери

Експерти називають найбільш корумпованими (за шкалою 1–5, де «1» – корупція відсутня, «5» – «дуже поширена»):

• митну сферу (4,4)
• будівництво та інфраструктуру (4,3)
• сектор безпеки та оборони (4,2)

Натомість найнижчий рівень корупції, за оцінками експертів, спостерігається у сферах зовнішніх відносин, цифровізації та статистики.

Оцінка антикорупційної політики

Ефективність державної антикорупційної політики оцінюється стримано.

Найчастіше (45%) експерти кажуть, що вона інколи ефективна, а інколи – ні. Ще 28% вважають її ефективною, тоді як 23% – неефективною.

Інтегральна оцінка ефективності становить 3,1 бала з 5 можливих (у 2023 році – 3,0). Це середнє арифметичне оцінок за шкалою, де 1 означає «зовсім не ефективна», а 5 — «дуже ефективна».

Пріоритети антикорупційної політики

Найефективнішими напрямками антикорупційної політики експерти вважають:

• автоматизацію процедур державних послуг і регулювання бізнесу (51%)
• забезпечення невідворотності покарання (49%)
• реформування правосуддя (37%)
• формування суспільної нетерпимості до корупції, утвердження культури доброчесності та поваги до верховенства права (36%)

Оцінка антикорупційних інституцій

Більшість експертів вважають діяльність National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, Specialized Anti-Corruption Prosecutor's Office, High Anti-Corruption Court та National Agency on Corruption Prevention ефективною та переважно незалежною.

Ці інституції залишаються лідерами за середньою оцінкою ефективності (1 – «зовсім неефективна», 5 — «дуже ефективна»):

• НАБУ (3,8)
• САП (3,8)
• ВАКС (3,6)
• НАЗК (3,5)

Понад половина експертів оцінюють діяльність цих органів як ефективну та вважають їх переважно незалежними. Водночас інші державні інституції, зокрема правоохоронні органи, отримують значно нижчі оцінки.

Хто відповідальний за подолання корупції?

Експерти найчастіше покладають відповідальність на такі інституції (можна було обрати до трьох):

• НАБУ (45%)
• НАЗК (39%)
• Verkhovna Rada of Ukraine (34%)
• Office of the President of Ukraine (30%)

Порівняно з 2023 роком дещо посилилося сприйняття ролі антикорупційних органів, тоді як оцінка ролі Президента та його Офісу зменшилася (з 43% до 30%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка працює на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних досліджень в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група «Рейтинг», дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Темою випуску №4 дослідження End of Year Survey є те, як українці сприймають демографічну ситуацію в країні:

• як оцінюють демографічну ситуацію в країні загалом;
• скільки дітей, на їхню думку, має бути в сім'ї.

Дані порівнюємо з суспільними поглядами в інших країнах Європи.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано понад 60 тисяч респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

‍

Оцінка демографічної ситуації

Україна - на другому місці у Європі за занепокоєнням щодо повільного зростання населення

• Абсолютна більшість українців (88%) вважають, що чисельність населення країни зростає недостатньо швидко. Лише 5% оцінюють темпи як оптимальні, а 1% — як надто високі.
• За часткою відповідей щодо занадто повільного зростання населення Україна поділяє друге місце у світі з Латвією (там такої думки так само 88%). Ще більша частка занепокоєння в цьому контексті - у Греції.

Скільки дітей має бути в сім'ї?

Українці найбільше схвалюють моделі сім'ї, коли є 2-3 дитини чи більше. Це перегукується з загальним занепокоєнням щодо чисельності населення.

• Більшість українців вважають найкращою модель сім’ї з двома дітьми (53%), ще 37% вважають, що варто мати трьох і більше дітей. Частка тих, хто каже про одну дитину або каже, що в ідеалі можна взагалі не мати дітей ("childfree"), є низькою (6% та 1% відповідно).
• У всіх соціально-демографічних категоріях переважає думка, що найкраще мати двох дітей. Про те, що варто мати трьох і більше дітей відносно частіше говорять старші респонденти віком 51+, мешканці Заходу (45%) і Центру (40%) країни, а також у селах (46%).
• Серед молоді віком 18-35 особливо підтримується модель сім'ї з двома дітьми (60% у відповідях як чоловіків, так і жінок).
• Молоді чоловіки хочуть більше дітей, ніж жінки. Третина молодих чоловіків (35%) висловлює думку, що варто мати трьох і більше дітей, а серед молодих жінок ця частка складає 20%. Зі свого боку, молоді жінки частіше за молодих чоловіків підтримують варіант, коли є одна дитина (18% порівняно з 3%). Такої значної різниці між чоловіками й жінками не спостерігаємо в інших вікових категоріях.
• Загалом погляди українців співставні з середньою світовою тенденцією (54% - за модель сім'ї з двома дітьми, 27% - з трьома та більше).
• Крім того, Україна входить до топ-10 країн Європи за частотою обрання варіанту щодо 3+ дітей (до цього ж переліку входять, наприклад, Вірменія, Грузія, Молдова, Естонія, Латвія). Це знову ж таки індикатор того, що українців значно турбує демографічна ситуація.

Примітка: це запитання демонструє погляди респондентів, але не вказує на фактичне число дітей в їхній сім'ї

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Rating Group (Соціологічна група “Рейтинг”) провели унікальне крос-аудиторне дослідження про грудне вигодовування. Ми хотіли дізнатися, як українські мами, жінки, лікарі ставляться до грудного вигодовування та який досвід мають.

Для цього ми опитали три аудиторії:

• 970 мам дітей віком від 0 до 2 років (зокрема, 450 – мами дітей віком 0-6 місяців і 520 – мами дітей віком від 6 місяців до 2 років)
• 792 інших жінок (включно з жінками старших дітей, бабусями немовлят, жінками без дітей)
• 220 педіатрів і сімейних лікарів, які працюють з дітьми з народження

Авторки дослідження: Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group (мама Соломії, 1 рік); Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, (мама Маші, 17 років); Анна Махницька, консультантка з грудного вигодовування і дитячого сну, членкиня USCARA, мама 6 дітей.

Дослідження профінансовано Rating Group. 

Важливо: дослідження підготовлене в цілях відображення поглядів, оцінок, думок, досвіду громадян України. Результати дослідження не є медичними порадами.

Наскільки поширене грудне вигодовування?

Майже 60% дітей від 0 до 6 місяців перебувають на грудному вигодовуванні. Натомість 28% – мають штучне вигодовування (суміші), ще 14% – на змішаному (одночасно і суміш, і грудне вигодовування).

Примітка: досліджувався спосіб основного годування дитини, додатково виключне вигодовування (без допоювання чи прикорму) не вивчалось.

• Найнижчий відсоток ГВ – серед молодих мам 18-24 роки (45%) та жінок, які є мамами вперше (52%). Також ГВ більш поширене в селах (66%) й обласних центрах (58%), ніж у малих містах (51%). Фінансове становище родини не має зв'язку з рівнем ГВ.
• Більшість дітей, які були на змішаному годуванні до 6 місяців, після пів року повністю переходять на штучне вигодовування.
• 91% мам на ГВ годують дитину на вимогу. Серед тих, хто на змішаному, на вимогу годують 71%, хто повністю на сумішах – 59% (інші годують за графіком).
• Дітки, яких вигодовують сумішами, значно частіше користуються дурником (45% – постійно користуються), ніж ті, хто на змішаному (постійно користуються 18%) або винятково на ГВ (постійно користуються 11%).

Уявлення про годування

Ми попросили респондентів оцінити, яке годування – грудне чи штучне – краще за різними критеріями.

Серед усіх аудиторій переважає уявлення, що грудне вигодовування – дешевший, корисніший і безпечніший варіант годування, ніж суміш. 

Водночас, щодо зручності думки розділяються. Зокрема, для мам на ШВ суміші видаються зручнішим ніж грудне вигодовування.

• На якому годуванні дитина легше заспокоюється: більшість вважають, що на ГВ (68%). Виняток – мами на ШВ, які в цьому питанні частіше не бачать відмінностей між ШВ і ГВ.
• На якому годуванні дитина швидше набирає вагу: тут половина інших жінок, і навіть майже половина лікарів відповіли, що дитина може швидше набирати на суміші або що різниці між сумішшю і ГВ по набору ваги немає. Частково навіть мами на ГВ також з цим погодились.
• Коли дитина краще спить? Серед мам, які на ШВ або змішаному годуванні, половина відповіли що краще спить на суміші, інші обрали варіант, що це однаково або що вони не знають. Навіть мами на ГВ сумніваються у цьому питанні: мінімум чверть з них вважають, що на суміші дитина може краще спати, велика частина з них також не змогли відповісти.
• Якщо порівнювати зціджене грудне молоко та суміші, більшість респондентів чітко віддають перевагу саме грудному молоку як мами (77%) так і інші жінки (76%) й лікарі (99%). Водночас для мам, чия дитина на суміші, перевага зцідженого молока не очевидна, майже половина з них вважають, що суміш – кращий варіант (46%).
• На цьому тлі варіант молока з банку грудного молока виглядає для респонденток менш знайомим і зрозумілим. У цьому порівнянні суміш сприймається як більш знайома. Для мам на ГВ молоко з банку грудного молока все ж скоріше краще ніж суміш, однак для мам на змішаному – 50 на 50. А на думку мам на суміші, суміш однозначно є кращою альтернативою молоку з банку грудного молока.

Стереотипи, міфи, суспільний тиск щодо грудного вигодовування

Підтримка стереотипів

Блок тверджень про грудне вигодовування показує, що анти-ГВ-міфи не є домінантними, але помітно присутні. Лікарі переважно не погоджувались з усіма твердженнями, однак серед інших жінок багато міфів є частково поширеними.

“Якщо дитина додає мало у вазі, потрібно обов’язково догодовувати сумішшю”

Ця теза отримала найбільше згоди: біля 40% серед мам, майже 60% – серед інших жінок і близько 20% – серед лікарів.

“Якщо дитина говорить/ходить, час завершувати грудне вигодовування” 

Третина мам, майже половина інших жінок і близько 20% лікарів погодилися.

«Якщо малюк часто плаче і просить їсти, означає, що молоко мами непоживне» 

Так вважають 23% мам і майже 40% інших жінок.

«Після 1 року у грудному молоці немає користі» 

20% мам і 25% інших жінок погодилися.

«Довге грудне вигодовування робить дитину занадто розпещеною»

Погоджуються 17% мам і 25% інших жінок.

«Мама на грудному вигодовуванні повинна обов’язково дотримуватись дієти» 

Це твердження, де бачимо найбільший розрив між відповідями мам й інших жінок. Серед мам це найменш популярний міф, однак серед інших жінок майже половина у цьому впевнені.

Різниці за групами:

• Мами які на ГВ, у більшості не погодилися з жодним твердженням. Натомість жінки на змішаному чи сумішах значно частіше розділяли такі уявлення.
• Наприклад, з твердженням “якщо дитина додає мало у вазі, потрібно обов’язково догодовувати сумішшю” погоджуються 60% мам на суміші чи змішаному, тоді як серед мам на ГВ – лише 28%.
• “Якщо малюк часто плаче і просить їсти, означає що молоко мами непоживне” – також половина мам на суміші і третина мам на змішаному у цьому переконані, тоді як мами на ГВ з цим не погодились. 
• Щодо інших аудиторій жінок: загалом усі стереотипи є більш поширеними саме серед бабусь, які мають маленьких онуків й, можливо, намагаються транслювати на своїх дітей ці уявлення. Також стереотипи більш поширені серед жінок, які взагалі не мають дітей. 
• Наприклад, якщо мами не згодні що на ГВ треба дотримуватися дієти, то серед бабусь майже 50% впевнені, що дієта обов’язково має бути. Така ж частка згоди з твердженням серед жінок без дітей. Загалом серед цих двох категорій також найбільш негативне ставлення і до тривалого грудного вигодовування.

ГВ у 1-2 роки: підтримується чи засуджується?

• Серед мам, чия дитина була або є на грудному вигодовуванні після 1 року, 36% відчували суспільний осуд за це. І чим довше продовжують – тим більше осуду відчувають: наприклад, серед тих, хто продовжує годування після 1,5 року, осуду зазнавали вже більше 60%.
• Серед мешканок сіл кожна четверта мама, яка годує після року, часто стикається з осудом за тривале ГВ.
• Оцінка нормальності грудного вигодовування дитини віком 2 роки, суттєво відрізняється між аудиторіями. Для мам, які на ГВ, це скоріше нормально, особливо серед тих хто його продовжує сам, натомість для мам на змішаному і суміші – це скоріше не нормально. 
• Найгірше до годування дитини груддю в 2 роки ставляться знову ж таки бабусі немовлят та жінки без дітей.
• Серед лікарів грудне вигодовування дитини віком 2 роки вважають нормальним майже 80%. Більш позитивне ставлення – серед лікарів, які орієнтуються на міжнародні рекомендації чи проходили сертифікаційний курс по ГВ.

Ставлення до грудного вигодовування у публічних місцях

Ставлення до грудного вигодовування в публічних місцях загалом скоріше прийнятне, але з багатьма «але» – умовно, «якщо я цього не бачу».

• Інші жінки, зокрема й мами, вважають, що грудне годування у публічних місцях це нормально за тією умови, що мама “прикривається”. Мами, які самі на ГВ, дещо лояльніше до цього ставляться, але різниця невелика.
• Найбільш критично до цього ставляться бабусі та жінки без дітей.

Такі тенденції підтверджує і наш експеримент. Ми розповідали респондентами уявну ситуація про маму, якій потрібно погодувати дитину в публічному місці. Далі респондентів просили оцінити, що мама має зробити у цій ситуації: 

а) годувати дитину тут 

чи б) шукати інше місце для годування/повернутись додому?

Фактори, що варіювалися у ситуаціях: вік дитини; місце (дитячий майданчик, кав’ярня, парк, торговий центр); наявність чи відсутність накидки. 

За результатами експерименту:

• Фактор наявності накидки, якою можна “прикритись” є дуже впливовим: при її відсутності серед мам радять уявній мамі йти додому 24%, при наявності накидки – лише 9%. Серед інших жінок при відсутності згадки про накидку взагалі 42% радять йти додому, тоді як при наявності накидки вдвічі менше (23%). 
• Серед мам по локації суттєвих різниць немає, однак для інших жінок це має значення: найчастіше вони не хочуть бачити годуючу маму у кав’ярні, ресторані. Також мами доросліших дітей не дуже хочуть бачити годуючу маму на дитячому майданчику. Відносно краще ставлення – якщо це парк чи торговий центр. Водночас, якщо накидка є – вплив місця годування суттєво зменшується. 
• Вік дитини також має значення для інших жінок: наприклад одно- дворічну дитину біля 40% вважають, що мама має годувати вдома, тоді як з кількамісячним немовлям рідше «відправляють додому» (близько 20%).
• Загалом у очах суспільства найбільш «комфортна» ситуації для годування коли дитина ще маленька (3 місяці), є накидка і це, наприклад, парк.
• А найбільш стигматизована ситуація – якщо мама у кав’ярні та без накидки. Загалом навіть тут більшість самих мам готові підтримати вигодовування, але не інше населення.
• Звісно, мами з власним досвідом тривалого ГВ (особливо ті, хто зараз продовжує годувати) найменш критичні до ГВ у публічних місцях при будь-якій ситуації. 

Отож нормалізація ГВ у публічних місцях є дуже важливою, зокрема й має нормалізуватись установка, що «це нормально незалежно від місця», «накидка може бути опцією, але не вимогою», і «навіть старших дітей можна годувати грудьми поза домом без сорому».

Поєднання ГВ з активним життям

Мами переважно згодні, що грудне вигодовування можна успішно поєднувати з дозвіллям, спортом і дистанційною роботою, хоча у мам на ГВ у цьому значно більше впевненості.

• Також 40% серед мам на ГВ вважають, що годування можна поєднувати навіть з офісною роботою, але серед мам на штучному вигодовуванні так думають вдвічі менше. Мами на ГВ, які вже мають часткову чи змішану роботу, найбільше згодні, з тим що це можливо.
• В цілому рівень працевлаштування мам не залежить від того, на якому годуванні їх дитина: близько 45% опитаних мам діток 0-2 роки наразі працюють повноцінно чи частково – цей показник майже однаковий серед мам на різних видах годування. Відносно частіше мають саме офісну роботу ті мами, у яких змішане годування.
• Загалом серед жінок, які мають офісний або напівофісний режим роботи половина говорить, що у них є можливість годувати дитину на роботі (наявна кімната матері й дитини або гнучкий графік). Хоча серед мам, які на ШВ і працюють в офісі, більшість вказують, що не мають такої можливості.

‍

Досвід вигодовування

Допомога з вигодовуванням

• 65% отримали допомогу від персоналу пологового у налагодження ГВ, 27% - не отримали.
• 42% отримали консультацію стосовно грудного вигодовування поза пологовим будинком: серед них 40% – у приватного консультанта (частіше у великих містах); 35% у сімейного лікаря; 34% – радилися з родичами (частіше у селах); 18% - державною медсестрою.
• 72% відчували підтримку від близьких, рідних у процесі налагодження грудного вигодовування. Найбільш важлива для них була підтримка чоловіка – 55%, вже в другу чергу – батьків (23%), сестер (7%). 18% не відчули підтримку від рідних.

Наявність підтримки дуже важлива для налагодження грудного вигодовування

Рівень грудного вигодовування залежно від наявності підтримки:

• Серед тих, у кого було прикладання у першу годину після народження рівень грудного вигодовування 65% (порівняно з 49% серед тих, у кого не було прикладання)
• Серед тих, кому допоміг персонал у пологовому з налагодженням рівень ГВ 66% (порівняно з 54% серед тих, хто не отримав допомоги)
• Серед тих, хто відчув підтримку близьких: 67% (48% – серед тих, кому рідні не допомагали)
• Серед тих, кого найбільше підтримував чоловік: 69% (а серед тих, кого підтримували батьки – 56%)

Труднощі вигодовування

• Загалом основні проблеми пов’язані з ГВ переживали як мами, які змінили ГВ на суміш, так і мами, які продовжили ГВ. Це фізичний біль, неправильне прикладання, емоційна втома, фізичне виснаження організму.
• Мами, які перевели дитину на суміш після 1 місяця, частіше інших говорять про проблему емоційного виснаження, стресу; неможливість постійно перебувати з дитиною.
• Щодо особистого комфорту: мам, які на ГВ, найбільше хвилювало «протікання» молока (37%), незручність годувань поза домом (31%), постійне перебування з дитиною (26%).
• Також близько 20% мам хвилювало приливи молока (пітливість), незручність нічних годувань, потреба у спеціальному одязі і «дряпання» дитини під час годування.
• Дієта, зміна фігури чи чутливості грудей були для мам на ГВ менш важливими проблемами. Водночас, наприклад, тих, хто перейшов на суміш за власним бажанням питання дієти і фігури турбувало більше ніж, інших. 

Завершення годування

• Майже 60% відлучають дитину від грудного вигодовування ще до 1,5 року (серед тих, у кого дитина була на грудному вигодовуванні). Ще близько чверті відлучають у 1,5-1,11 роки. Лише 17% завершили в 2 роки чи пізніше.
• Для мам, які годували, але завершили ГВ раніше 1,5 роки, часто згадують, що нічні годування та недосипання були найбільшими труднощами ГВ. Також вони частіше інших говорять про емоційну втому від ГВ.
• Загалом причинами завершення годування раніше 2 років називають особисте бажання, особистий дискомфорт, виснаження, рідше кажуть, що дитина сама відмовилась, або що «дитина була вже занадто доросла» (переважно мова йде про дитину старше 1,5 роки).
• Для тих, хто завершив годування ще до року  – основною причиною також особистий дискомфорт, а також бажання щоб дитина незалежала від мами.

Перехід на суміш

• 42% почали годувати/догодовувати сумішшю дитину ще з перших днів у пологовому, ще 40% зробили це у перші три місяці.
• Рішення про перехід на суміш 79% назвали вимушеним, 14% - за особистим бажанням. Однак 53% прийняли рішення про перехід на суміш самостійно та лише 36% – за порадою лікаря-педіатра (ще 12% – за порадою інших). Ті, хто прийняли рішення за порадою лікаря, частіше говорять про хвилювання за вагу як причину переходу.
• Основними причинами переходу на суміш мами найчастіше називали відчуття, що дитина голодна (40%), і нестачу молока у грудях (40%). Другою чергою – проблеми з прикладанням; хвилювання через вагу дитини; емоційне виснаження, стрес. Натомість медичні протипоказання рідко є причиною переведення.
• Водночас, педіатри зазначили у відповідь на питання чому переводять мами дітей на суміш - що поруч з нестачею молока, поширеною причиною переведення є особисте бажання матері.
• Для працюючих мам, крім недостатньої лактації, також причиною переходу було неможливість постійно бути з дитиною через повернення на роботу.
• Мами, які перейшли на суміш за власним бажанням, серед причин називають особистий дискомфорт; а також емоційне виснаження, фізичну біль при прикладанні. Щодо особистого комфорту, складність годування поза домом були серед головних обмежень для них. А також відносно більше їх хвилювало протікання молока, прив’язаність до дитини та необхідність дотримання дієти.

Опитування лікарів - робота з грудним вигодовуванням

• 43% лікарів (сімейні лікарі, педіатри, які працюють з дітками з народження) часто, або дуже часто зустрічаються з із ситуаціями, коли дитина переходить на суміш у перші 6 місяців життя. Частіше про це повідомляють лікарі з державної практики.
• 21% лікарів орієнтуються на національні протоколи введення суміші, 34% - міжнародні рекомендації, 41% - приймають рішення індивідуально. Молодші лікарі, лікарі з приватних практик частіше орієнтуються на міжнародні рекомендації.
• 24% лікарів проходили сертифікаційний курс з питань лактації, 51% - короткі тренінги, 52% освоювали інформацію самостійно. Частіше повноцінні курси проходили лікарі з обласних центрів, молодші лікарі, педіатри за фахом (педіатри частіше, ніж сімейні лікарі). 
• Кожен десятий лікар вважає, що годувати грудьми дитину віком 2 роки – це ненормально. 57% вважають що це абсолютно нормально, 21% – скоріше нормально, 11% не визначились, 12% - скоріше ненормально.
• Чим більше лікарі обізнані з темою ГВ – тим позитивніше вони оцінюють годування дитини до 2 років (73% абсолютно нормально серед тих, хто проходив курс, і 47% серед тих, хто освоювали інформацію самостійно). Також лікарі, які орієнтуються на міжнародні рекомендації значно частіше вважають це абсолютно нормальним (65%) ніж лікарі, які орієнтуються на національні протоколи (44%).
• 52% опитаних лікарів радять мамам годувати годину мінімум до 2 років, (40% – до 2 років, ще 12% – до 3 років). 42% лікарів - радять годувати грудьми менше ніж 2 роки. Лікарі, які проходили сертифікаційний курс по грудному вигодовуванню, більшість радять годувати мінімум до 2 років.
• Якщо батьки думають щодо переведення на суміш, зазвичай половина опитаних лікарів наполягають на збереженні грудного вигодовування, а інша половина радить зберегти, але дають рекомендації і по суміші. Частіше наполягають на збережені старші лікарі, з більшим стажем.
• Переведення на суміш лікарі переважно рекомендують у випадку медичних протипоказів та недостатньої прибавки ваги (близько 60%). В другу чергу (близько 40%) рекомендують переведення чи докорм якщо недостатня кількість молока чи мама не може бути постійно з дитиною. Рідше - якщо є проблеми з прикладанням чи біль у грудях (10-15% рекомендують з таких причин). 
• На запитання який показник лікарі вважають недостатнім для прибавки ваги за місяць лише кілька лікарів записали, що цей показник залежить від віку, параметрів дитини (питання мало загальний характер, без уточнення віку). Більшість надали такі відповіді: 11% - 0 чи мінус (тобто відсутність прибавки); 25% - 100-250 грам; 35% - 300-450 грам; 22% - 500-600 грам; 2% вказали більше значення.

При скаргах матері на недостатню кількість молока:

• більшість лікарів (80-90%) спостерігає за прибавкою ваги дитини, розпитує про прикладання й режим годування, техніку прикладання;
• 75% також спостерігають за подальшою поведінкою дитини та частотою годувань;
• 58% оглядають маму на прийомі;
• 19% направляють маму на консультацію з лактації.

Лікарі, які проходили курси з лактацій частіше роблять огляд мами (грудей) на прийомі та направляють на консультації. Також частіше практикують огляди лікарі з більшим стажем.

Про технологію Family 360°

Команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина та її середовище, а опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. У цьому дослідженні акцент був на опитуванні мам немовлят, а також їхнього середовища, у тому числі педіатрів. 

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

6 квітня 2026 року в Клубі Кабінету Міністрів України відбулося засідання Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності за участі співголів. У фокусі засідання була робота з українцями за кордоном, зокрема молоддю, а також питання зміцнення української національної та громадянської ідентичності.

CEO Соціологічної групи «Рейтинг» (Rating Group) Олексій Антипович долучився до дискусії та представив результати дослідження «Вплив війни на молодь в Україні 2025». Нагадуємо, що в рамках дослідження опитала  понад 2 тисячі українців віком 14-35 років в Україні та 600 представників української молоді в країнах Європейського Союзу. Дослідження було проведене за ініціативи Міністерства молоді та спорту України й підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН, UNDP) в Україні та Уряду Данії.

• Більшість молоді зберігає оптимізм щодо майбутнього: 78% молоді в Україні та 59% за кордоном оцінюють його як обнадійливе.
• Дослідження також демонструє високий рівень громадянської залученості: 53% молоді в Україні та 51% мають досвід волонтерства.
• 77% молоді в Україні готові долучатися до відновлення у своїй громаді.

За підсумками засідання було наголошено на необхідності посилення підтримки українських громад за кордоном, розвитку молодіжних програм та створення умов для залучення молоді до відновлення України.

"54% молодих українців за кордоном відчувають самотність або нестачу спілкування. Для порівняння: серед молоді в Україні значно менше, близько 17%. Також молодь за кордоном значно частіше відчуває непевність щодо свого майбутнього. Це підтверджує критичну важливість підтримання зв'язку з нашими громадянами, які через війну були вимушені виїхати за кордон", - Олексій Антипович, CEO Rating Group

За результатами засідання, де були презентовані дані Rating Group, Координаційна рада ухвалила низку рекомендацій щодо утвердження національної ідентичності та підтримки контакту з українською молоддю за кордоном.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.