Мова сайту :

Ua Ru En
logo
«ПОРТРЕТЫ РЕГИОНОВ». Запорожская область

«ПОРТРЕТИ РЕГІОНІВ». Запорізька область

Дата публікації: 19.12.2018 Роздрукувати Повна версія

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 9 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Запорізької області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють значно гірше, аніж на місцях.

Лише 8% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 36%, а у своєму місті/селі – 55%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 58% опитаних, критичною – 29%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 33% до 46% опитаних, критичною – лише близько 10%.
 
Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (12%), ніж області (19%) чи свого міста/села (27%). Особливо критичними є оцінки напряму розвитку як країни, так і місцевості, у жителів сіл.
 
Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше нейтральні. Переважна більшість вважають, що стан справ, як в Україні, так і на місцях не зміниться наступного року. Кожен шостий має оптимістичні сподівання щодо майбутнього. Ще 13-14% вважають, що ситуація погіршиться.
 
Військовий конфлікт на Сході України (67%) та хабарництво й корупція у владі (42%) – дві основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (63%), підвищення цін на основні товари, інфляція (49%), низький рівень зарплат та пенсій (47%). 
 
Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 22,0% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За Ю.Бойка – 18,3%, В.Зеленського – 14,1%, П.Порошенка – 8,4%, О.Ляшка – 7,5%, Є.Мураєва – 6,5%, А.Гриценка – 5,1%, В.Рабіновича – 3,8%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, 18% опитаних не хочуть брати участь у голосуванні, ще 13% не визначилися з вибором кандидата.
 
Майже чверть опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла втричі. У перемозі П.Порошенка впевнені 15% (у 2017 р. – 22%). Перемогу Ю.Бойка бачать близько 10%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 4% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка та Ю.Бойка.
 
Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 60% опитаних.
 
У рейтингу партій лідирують Батьківщина та Опозиційний блок. Їх готові підтримати відповідно 24,0% та 21,6% серед тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати свої голоси 11,3%, БПП Солідарність – 9,3%, Радикальну партію – 7,0%, партію «Наші» – 6,1%, Громадянську позицію – 5,9%, За життя – 4,5%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Водночас, чверть опитаних не мають наміру брати участь у виборах, ще 13% – не визначилися з вибором партії.
 
Соціально-економічна програма кандидата (65%), особисті лідерські якості (58%), досвід у політиці (53%) та спроможність забезпечити стабільність у країні (52%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. При цьому для 38% важливішим є наявність у кандидата сильної команди, 37% зазначили, що їм швидше важливіше забезпечення радикальних змін, а 30% орієнтуються швидше на ідеологічні погляди. 40% також зазначили, що їм важливіше належність кандидата до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків В.Зеленського та Є.Мураєва. Для 42% важлива орієнтація кандидата на співпрацю з ЄС, водночас для 30% важливіше його спрямованість на співробітництво з Росією. Респонденти однаково оцінюють важливість орієнтації кандидата на вирішення проблем країни і регіону.
 
47% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті майбутніх виборів президента не зміниться. Ще 26% вважають, що ситуація покращиться. Лише 14% стверджують, що вона погіршиться. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.
 
На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (40%), вища, ніж на місцевому (19%). Ще близько 40% допускають незначні фальсифікації. 
 
При цьому, 13% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям, ще 28% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 55% проти такого виду агітації. Найбільш негативно до роздачі допомоги кандидатами ставляться опитані з категорії забезпечених.
 
Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, лише 10% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, 11% задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 6% – Верховної Ради. Водночас, майже 90% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. Більш критичні оцінки у селах.
 
Як і минулого року 29% опитаних зазначили, що задоволені діяльністю обласної державної адміністрації. Не змінилася і кількість тих, кого влаштовує робота міського/сільського голови (48%). З іншого боку протягом року дещо зросла частка незадоволених діяльністю обласної державної адміністрації (з 53% до 62%), аналогічно як і частка незадоволених міським/сільським головою (з 44% до 47%). Рівень задоволеності місцевими головами серед мешканців міст вищий, аніж у селах.
 
Респонденти дещо частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області чи за місцем проживання. Водночас близько 70% опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 7-11% опитаних. 
 
Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно краще оцінюють ситуацію зі шкільною освітою, безпекою життя та станом доріг. Найгірше опитані висловлюються про стан справ з боротьбою із хабарництвом на місцевому рівні. У річній динаміці за більшістю критеріїв практично не спостерігається змін. Дещо покращилася оцінки безпеки, стану доріг та розвитку сільського господарства, погіршилися – щодо шкільної освіти. 
 
Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили рівень можливість відпочивати та проводити дозвілля. Найгірше – займатися підприємництвом та знайти роботу. Можливості відпочинку, досягнення успіху, пошуку роботи та підприємництва відносно краще оцінюються міськими жителями. Безпечність життя найгірше оцінюється мешканцями обласного центру. Більш заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей, аніж бідніші.
 
Респонденти вище оцінюють економічний потенціал розвитку України (26%), аніж області (19%) та свого міста (17%) у найближчі 5-10 років. Понад 30% оцінюють його на середньому рівні. Лише близько третини бачать низький потенціал, а 7-12% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Критичніше оцінюють потенціал росту мешканці сіл.
 
61% опитаних  відчувають гордість за те, що вони є громадянами України, при цьому 29% – протилежної думки. Дещо більше опитані відчувають гордість за те, що вони є мешканцями своєї області (64%) та свого міста/села (72%). Водночас кожен четвертий-п’ятий опитаний не має почуття гордості за приналежність до місцевості. Дещо вищий рівень гордості фіксується серед молодших опитаних. Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали історію (52%) та природу (45%). Визначними пам’ятками свого краю пишаються 37%, традиціями місцевості – 33%, культурою і мистецтвом – 19%, місцевими мешканцями – 15%, промисловістю – 14%.
 
73% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 20% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку чверть представників старшого покоління, та понад третина з категорії найбідніших вважають себе нещасливими.
 
Мешканці області найчастіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Дніпропетровської області. Також дещо частіше обирали Харківську та Херсонську області. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Росії та Білорусі.
 
Майже 34% висловили бажання зайнятися власною справою. Водночас 55% мають протилежні міркування. 4% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед молодших респондентів. При цьому серед категорії забезпечених 15% заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 29% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. По 10-11% – бізнесом у сфері розваг та відпочинку, фермерством, продажом та орендою нерухомості, 8-9% – у IT-сфері, сфері громадського харчування, туризмі та індустрії краси та здоров’я.
 
За останній рік зменшилася кількість тих, хто не хотів би працювати за кордоном (з 71% до 61%). Водночас дещо зросла кількість бажаючих отримати роботу в іншій країні (з 25% до 29%). 44% з останніх у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні, 41% не мають таких прагнень. Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (50%), жителів міст (32%) та більш заможніших (36%). 
 
43% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 29% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 24% - за надання російській статусу державної. 
 
54% опитаних вважають Росію країною-агресором стосовно України. 31% – протилежної думки. Ще 15% вагалися з відповіддю.
 
За останній рік дещо зменшилася кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 42% до 38%). Також зменшилася кількість прихильників вступу України до НАТО (з 34% до 32%). При виборі одного з напрямків міжнародної інтеграції підтримка союзу з ЄС становить 33%, вступу до Митного Союзу – 14%, 39% виступають за рівновіддаленість як від ЄС, так і від Росії. Кількість прихильників рівновіддаленості за рік скоротилася з 44% до 39%, натомість зросла кількість тих, хто підтримує вступ до Митного Союзу (з 11% до 14%) та тих, хто вагається із відповіддю у цьому питанні (з 5% до 15%).

 

Дивитись
презентацію

Ви можете пореглянути презентацію
on-line та завантажити її повну версію
собі на комп'ютер

Завантажити повну версію

Інші дослідження: