• Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 4-14 жовтня 2019 року серед мешканців Львова, 41% вважають правильним напрямок розвитку міста, 36% – протилежної думки, ще 23% – не змогли відповісти. Стосовно напрямку розвитку країни думки склалися наступним чином: 31% вважають його правильним, натомість 43% – неправильним, 26% – не відповіли на це питання. У динаміці позитивна оцінка напрямку розвитку справ у країні зросла, щодо міста – впала.
• Серед можливостей, які надає місто, опитані найкраще оцінили можливість відпочивати та проводити дозвілля (68% зазначили, що у місті є все, або ж практично все для цього). Також значна частина респондентів (52%) вважають, що у місті є хороші можливості знайти роботу. Стосовно можливостей жити у безпеці думки респондентів дещо розділилися: близько 40% вважають місто безпечним, чверть – оцінюють рівень безпеки як середній, ще стільки ж – бачать життя швидше небезпечним. Подібна ситуація і з можливістю заняття підприємництвом: третина бачить гарні можливості у місті, кожен п’ятий – оцінює їх посередньо, чверть – не бачить можливостей для цього. При цьому ще чверть взагалі не змогла відповісти на це питання.
• Молодші та більш заможні краще оцінюють рівень усіх можливостей відпочинку, пошуку роботи та безпеки. Натомість стосовно можливості заняття підприємництвом думки склалися таким чином: не змогли дати чітких відповідей на це питання значна частина бідних та найстарших опитаних (близько 40%). Натомість доволі критично оцінили цю можливість представники середнього віку та достатку. Наймолодші, забезпечені, та ті, хто мають власну справу, оцінили рівень можливостей для власного бізнесу швидше як високий.
• Серед проблем міста мешканців Львова найбільше турбують вартість комунальних послуг (46%), завантаженість вулиць транспортом (42%) та наркоманія і алкоголізм (35%). Близько чверті вважають актуальними проблемами поганий стан доріг міста, малу кількість місць для паркування, забудову парків та скверів. Кожен п’ятий-шостий говорить про проблеми незаконних забудов у місті, малої кількості місць у дитячих садках, незадовільного технічного стану транспорту та безпритульних тварин на вулицях. Про проблеми поганого стану тротуарів і пішохідних доріжок, вартості проїзду у транспорті, низького фахового рівня медиків та зростання злочинності говорять 10-12%. Про проблеми малої кількості спортивних та дитячих майданчиків, стан житлових будинків, завеликої кількості кіосків на вулицях, невпорядкованості парків, скверів та лісів, поганого матеріального стану шкіл, поганого освітлення вулиць та стихійної торгівлі говорять менше 10%.
• Діяльністю львівського міського голови задоволені 51%, не задоволені – 41%. Роботою міських служб з благоустрою задоволені 44%, не задоволені – 43%. Діяльністю Львівської міської ради задоволені 40%, не задоволені – 41%, роботою громадського транспорту міста задоволені – 31%, не задоволені – 60%, комунальними службами міста задоволені 27%, не задоволені – 65%.
• Серед різноманітних категорій представників бізнесу найбільше опитані довіряють дрібним та середнім підприємцям (понад 60%), найменше – олігархам (8%). Власникам великих підприємств швидше не довіряють, аніж довіряють (рівень довіри до них 33%, недовіри – 48%). Відносно менше довіряють різним категоріям бізнесменів найстарші, бідні та ті, хто не хоче мати власної справи.
• 37% опитаних зазначили, що хочуть мати власну справу, займатися підприємництвом. 14% – заявили, що вже мають бізнес. Натомість 46% заявили, що не мають такого бажання. Найбільше тих, хто має бажання започаткувати підприємницьку діяльність серед молодших опитаних. Цікаво, що третина тих, хто вважає себе забезпеченим, вже мають власний бізнес. Найпопулярнішим напрямком підприємництва серед тих, хто хоче мати власну справу, є торгівля (33%). 14% хотіли б мати бізнес у сфері туризму, 13% – у сфері розваг та відпочинку, 11% – у сфері громадського харчування, 10% – у будівництві та ремонті. По 8% хотіли б мати справу у сфері транспортних послуг та логістики, індустрії краси та здоров’я, готельного бізнесу, маркетингу та реклами, IT-сфери, освітніх послуг. По 4-6% бачать свій бізнес у медичних послугах, пошитті та ремонті одягу, фермерстві, автосервісі, ріелторській діяльності та виробництві побутових речей.
• Половина опитаних майже кожного дня здійснюють покупки у супермаркетах або магазинах. Ще 28% роблять це кілька разів на тиждень, 11% – один раз на тиждень, 7% – рідше одного разу на тиждень. Лише 3% нічого там не купують. Відносно частіше здійснюють покупки в магазинах та супермаркетах жінки, молодші та заможніші опитані.
• Найчастіше купують у цих закладах торгівлі продукти харчування (95% роблять це постійно або час від часу). Дещо рідше купують господарські товари (постійно – 23%, час від часу – 50%), соки і води (постійно – 32%, час від часу – 36%), побутову хімію (постійно – 15%, час від часу – 52%). Алкогольні напої (міцні і неміцні) купують рідше (постійно – лише 5-7%, час від часу – 30-33%). Майже половина взагалі не купують алкоголь. Сигарети постійно купують в магазинах 15%, час від часу – 13%, взагалі не купують – 64%.
• Послугами торгових кіосків та павільйонів щодня користуються 17%, декілька разів на тиждень – 24%, раз у тиждень – 12%, рідше – 23%. Не купують нічого в кіосках 24% опитаних. Частіше послугами кіосків користуються чоловіки, опитані молодшого та середнього віку, малозабезпечені та середнього достатку.
• Відносно частіше у кіосках та павільйонах купують продукти харчування (постійно – 32%, час від часу – 32%), соки та води (постійно – 16%, час від часу – 34%), господарські товари (постійно – 8%, час від часу – 34%), побутову хімію (постійно – 9%, час від часу – 32%). Алкогольні напої (міцні та неміцні) в кіосках та павільйонах постійно купують лише 2-4% опитаних, час від часу – 22-23%. Взагалі не купують там алкоголь близько 60% опитаних. Цікава ситуація з покупкою сигарет у цих торгових точках: 20% роблять в кіосках це постійно, 15% – час від часу. У порівнянні із супермаркетами та магазинами лише ця категорія товару купується у кіосках частіше. Натомість алкоголь та інші групи товарів опитані все ж таки частіше купують у магазинах.
• У порівнянні із опитуванням 2007 року опитані стали рідше здійснювати покупки в кіосках та павільйонах соків та вод, сигарет та алкоголю. Особливо це стосується пива: якщо 12 років тому більше 50% опитаних постійно або ж часто купували цей товар в малих торгівельних точках, то сьогодні таких лише 22%. Натомість опитані дещо частіше почали купувати продукти харчування, господарчі товари та побутову хімію.
• Ті, хто здійснює покупки у кіосках та павільйонах, головною причиною здійснення покупок саме там назвали зручне розташування (71%). 39% таких покупців зазначили, що роблять це задля економії часу, 18% – через відсутність черг, 15% – невисокі ціни, 10% – через звичку купувати в кіосках та павільйонах. По 7-8% заявили, що купують товари в кіосках тому що вони працюють цілодобово і там свіжа продукція. У динаміці знизилася важливість таких причин здійснення покупок в цих торгівельних точках як відсутність черг, низьких цін, звички купувати саме там та цілодобової роботи кіосків. У демографічних розрізах молодші респонденти частіше пояснювали мотив покупки в кіосках та павільйонах зручністю (розташування, час, відсутність черг). Натомість старші більше мотивували це невисокими цінами на продукцію або ж звичкою.
• У свою чергу, ті, хто ніколи не здійснюють покупки в кіосках чи павільйонах, мотивують свої дії тим, що не звикли там купувати (29%), вважають, що там погані умови зберігання (23%), невеликий вибір товару (20%), наявністю несвіжого чи залежаного товару (18%). Лише по 8% зазначили, що нічого не купують в кіосках через те, що їх немає поблизу, або ж через обман з боку продавців. У динаміці більш ніж удвічі зменшилася кількість тих, хто вважає, що в кіосках погані умови зберігання товарів, або там обманюють покупців.
• 46% опитаних вважають, що міська влада Львова швидше перешкоджає, а не допомагає розвитку малого бізнесу у місті. 13% – протилежної думки, стільки ж вважають, що влада не втручається взагалі у цю сферу. 28% – не змогли відповісти. Про перешкоджання малому бізнесу частіше говорять особи середнього віку та достатку, та ті, хто хочуть мати власну справу. Натомість серед підприємців, незважаючи на те, що думка про перешкоджання переважає, тих, хто так вважає, менше, аніж серед інших.
• 45% опитаних чули про конфлікт між підприємцями – власниками кіосків, павільйонів та міською владою. 55% – не чули. 51% не підтримують заяву мера Львова А.Садового про те, що кількість МАФів (кіоски, павільйони) потрібно скоротити втричі. Підтримують її – 41%. Найбільше останніх серед тих, хто не хоче мати власного бізнесу та ніколи не користується послугами малих магазинів.
• 59% вважають, що скорочення МАФів призведе до втрати роботи значної кількості людей та зменшення надходжень у міський бюджет. 29% – вважають, що така ініціатива призведе до покращення благоустрою міста. Прихильників останнього твердження більше серед молодших опитаних та тих, хто не купує нічого в кіосках чи павільйонах.
• 62% підтримують тезу, що наміри міської влади стосовно впорядкування ситуації з малими кіосками та павільйонами (МАФами) пов’язана із її бажанням швидше допомогти великим мережам магазинів витіснити малий та середній бізнес зі сфери торгівлі. 20% вважають, що таким чином влада намагається навести порядок у цій сфері. 14% – не змогли відповісти.
• 58% опитаних вважають, що у конфлікті між власниками кіосків, павільйонів (МАФів) та міською владою, муніципалітет та підприємці повинні домовитися про взаємні поступки для наведення порядку у місті. 26% підтримують твердження, що влада не повинна взагалі заважати роботі підприємців та дати їм працювати як і раніше. Лише 9% – за те, щоб міська влада знесла якомога більше МАФів та навела порядок самостійно.
60% – підтримують у згаданому конфлікті підприємців, 19% – міську владу.
Аудиторія: мешканці Львова від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 800 респондентів.
Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%. Терміни проведення: 4-14 жовтня 2019 р.