• За результатами Двадцятого загальнонаціонального опитування в умовах війни, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» з ініціативи «Українського ветеранського фонду» Міністерства у справах ветеранів України 14-16 січня 2023 року, 47% опитаних зазначили, що серед їхніх близьких та рідних є ті, хто брав участь у воєнних діях на території України, з 2014 по 2021 роки. 63% мають серед близьких тих, хто воював чи воює на фронті, починаючи з 24 лютого 2022 року. У порівнянні із опитуванням у серпні зросла кількість тих, чиї близькі сьогодні воюють на фронті.
• У суспільстві надалі фіксуються найвищі показники довіри до військових: 95% довіряють військовим ЗСУ, 93% - ветеранам нинішньої війни та 95% – ветеранам АТО (ООС) 2014-2021 рр. Незалежно від регіону та віку абсолютна більшість довіряють цим категоріям населення.
• Говорячи про основні ознаки образу ветеранів російсько-української війни половина опитаних уявляють їх як осіб середнього віку, та тих, хто служить сьогодні у ЗСУ. Респонденти не бачать гендерної різниці у понятті «ветеран» - абсолютна більшість (87%) переконані, що такими можуть бути представники обох статей. Натомість така ознака як інвалідність не є визначальною для поняття «ветеран»: 41% вагалися, коли мали визначитися з відповіддю на це питання, 30% вважають, що уявляють «ветерана» як скоріше здорову людину, 29% – саме як людину з інвалідністю.
• Конфлікти у сім’ї, родині, відсутність роботи та зловживання алкоголем , чи наркотиками – ключові проблеми, з якими можуть зіткнутися з високою ймовірністю ветерани російсько-української війни, після повернення додому. Так вважають більше половини опитаних. Щодо ризиків самогубств та порушення законів переважна більшість (не менше двох третин) вважають це малоймовірним для ветеранів. У порівнянні з опитуванням у серпні збільшилася кількість тих, хто вбачає ризики виникнення конфліктів у родинах та зловживання алкоголем, чи наркотиками. Більш гостро наявність проблеми конфлікті у сім’ї, чи зловживання алкоголем або наркотиками відчувають близькі ветеранів АТО, які воювали і воюють зараз, Стосовно безробіття – близькі тих, хто вже не воюють. Про ризики виникнення конфліктів у сім’ї та відсутність роботи для ветеранів частіше говорили жінки. Про ризики алкоголізму, наркоманії або порушення законів – чоловіки.
• Рівень зарплати військових, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, вважають оптимальним 40%, нижчим необхідного - 34%, вищим – 8%, не змогли оцінити – 18%. Стосовно зарплати військових, які служать в тилу, половина оцінили її як оптимальну, 13% - нижче необхідної – 15%, вище необхідної – 11%, не змогли оцінити – 25%. У порівнянні із опитуванням у серпні 2022 року не спостерігається різких змін щодо оцінки розміру зарплати військових згаданих категорій.
• Зменшилася кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов’язання перед ветеранами російсько-української війни: у серпні 2022 року таких було 69%, у січні 2023 – 53%. Сьогодні тих, хто вважає по інакшому, – 26%. Найчастіше негативної думки про виконання зобов’язань держави перед ветеранами дотримуються мешканці західних регіонів, представники середнього та старшого покоління, близькі тих, хто воював в АТО і сьогодні не воює.
• Абсолютна більшість (91%) вважає, що суспільство сьогодні поважає ветеранів, лише 6% мають протилежну думку.
• Абсолютна більшість (97%) тих, хто має свій власний бізнес, або ж хотів його мати, готові взяти на роботу ветерана російсько-української війни. 93% усіх опитаних зазначили, що готові працювати в одному колективі з таким ветераном.
• 93% підтримують ідею надання пільг бізнесу, заснованого ветеранами російсько-української війни, лише 5% - проти цього.
• Найбільше пільг та гарантій від держави, на думку опитаних, повинні мати ветерани російсько-української війни (54%), особи з інвалідністю (35%) та багатодітні сім’ї (35%). Надання пільг для матерів/батьків одинаків підтримують – 17%, для пенсіонерів – 12%, для малозабезпечених і внутрішньо-переселених осіб – по 9-10%, для чорнобильців – лише 3%.
• 75% не погоджуються із думкою, що ветерани російсько-української війни зловживають пільгами. 13% – протилежної думки. У порівнянні з серпнем 2022 року суспільна думка у цьому питанні майже не змінилася. Найчастіше про зловживання пільгами говорили мешканці сходу, близькі тих, хто сьогодні воює на фронті, бідні та малозабезпечені громадяни.
• 14% опитаних заявили, що спілкуються з військовими, які сьогодні на фронті кожного, або майже кожного дня. 21% говорить з ними хоча б раз на тиждень, 14% – кілька разів на місяць. Рідко, або майже ніколи не мають контакту з військовими, котрі сьогодні воюють, майже половина опитаних. Найбільше останніх серед мешканців сходу, старшого населення, жінок.
• 9% зазначили, що майже щодня спілкуються з ветеранами російсько-української війни. 14% – хоча б раз на тиждень, 11% – кілька разів на місяць. Рідко, або ніколи не спілкуються – дві третини опитаних. Головною причиною того, що респонденти не комунікують з ветеранами є відсутність таких осіб у їхньому оточенні. 13% зазначили причину відсутності спілкування з ветеранами через небажання викликати неприємні спогади. Близько 4-5% сказали, що не спілкуються через страх сказати неправильні речі, або відсутність спільних тем для обговорення.
• Дві третини опитаних зазначили, що вони зовсім або скоріше непоінформовані про проблеми ветеранів. 37% – зазначили, що поінформовані. Частіше більше останніх серед мешканців центру та півдня, осіб середнього віку, близьких тих, хто воював з 2014 по 2021 роки, чоловіків, і тих, хто часто комунікує з ветеранами.
• Серед головних проблем, з якими ветерани стикаються найчастіше, відносна більшість визначили психологічні розлади (40%). Від 23% до 29% головними проблемами вважають труднощі з оформленням пільг, пошуком роботи, отриманням медичної допомоги, нерозуміння суспільства. Про конфлікти з близькими та родиною або алкогольну, чи наркотичну залежність як проблеми ветеранів говорили по 14% опитаних.
• Телебачення (37%), розповіді близьких та знайомих (37%), новини з соціальних мереж (34%) – головні джерела інформації ветеранів російсько-української війни та їх проблеми. 22% дізнаються про подібне з каналів у месенджерах Telegram або Viber, 19% – з інтернет ЗМІ, 13% – з особистого досвіду.
• 47% опитаних скоріше позитивно ставляться до того, що різні політичні сили можуть запрошувати балотуватися ветеранів на виборах. 15% – байдуже. Натомість третина (32%) негативно ставиться до залучення політиками ветеранів у вибори. Найбільше останніх серед мешканців заходу та центру, осіб молодшого та середнього віку, забезпечених респондентів, а також близьких тих, хто воював в АТО та тих, хто воював і воює зараз.
Опитування проведено з ініціативи «Українського ветеранського фонду» Міністерства у справах ветеранів України. Профінансовано Соціологічною групою «Рейтинг»
Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3.1%. Терміни проведення: 14-16 січня 2023 р.