Соціологічна група «Рейтинг» почала серію періодичних всеукраїнських соціологічних досліджень. Вони стосуються  різних аспектів життя українців під час війни: загального стану справ, бачення майбутнього, сприйняття регіону, факторів гуртування й роз’єднання тощо.  

У першій хвилі (20 листопада – 4 грудня 2024 року) було проведено комбіноване опитування, яке складалося з двох етапів:

1. Телефонне опитування: загальнонаціональна вибірка (2000 респондентів) + додаткові підвибірки для 9-х прифронтових і прикордонних областей (по 400 респондентів кожна). Усього – 5600 респондентів.
2. Фокус групи з респондентами.

Загальний стан справ, виклики, очікування

• Серед українців зростає критичність в оцінках загальної ситуації: близько половини (49%) респондентів вважають, що ситуація в країні розвивається в неправильному напрямку (35% вважають, що в правильному).
• Більшість українців говорять про погіршення в низці сфер життя за останній рік: в економічній (80%), політичній (62%) ситуації країни,  матеріальному становищі родини (60%), згуртованості українців (55%), стані здоров’я (54%).
• Серед основних загроз респонденти найчастіше називають економічні (зростання цін – 33% економічна криза – 32%,), а також безпекові (посилення обстрілів – 27%, подальша окупація територій – 25%).
• На загальний психоемоційний стан українців передусім впливають переживання за втрату близької людини (40%), здоров’я та фізичне самопочуття (31%), матеріальне становище (29%), безпекова ситуація (28%), новини та події в Україні та мобілізація близьких, родичів до ЗСУ (по 23%).
• Попри значні труднощі, більшість громадян зберігають оптимізм щодо майбутнього України (71%) і продовжують вірити в здатність України відбити напад росії (69%). І загалом щодо України респонденти переважно відчувають позитивні емоції: надію (68%) і гордість (44%). Це свідчить про високий рівень патріотизму та стійкість громадян.

Сприйняття регіону та плани переїзду

• У своєму регіоні респонденти найпозитивніше оцінюють комфорт проживання (75%), дозвілля (65%), доступність шкільною та дошкільної освіти (63%). 
• Найбільш негативно в регіоні оцінюють можливості для молоді (56% говорять про нестачу), пошуку роботи (51%), відчуття безпеки (51%), розмір заробітної плати (48%).
• Попри усі виклики війни, абсолютна більшість опитаних (81%) не планують переїжджати зі свого регіону. Однак серед молоді віком 18-29 років намір покинути свій регіон у майбутньому висловили майже 40%, а 14% мають намір виїхати в іншу країну.

Фактори гуртування й роз’єднання суспільства

• Фактори об’єднання та роз’єднання українців є дещо дзеркальними. Наприклад, об’єднувати може боротьба з корупцією (50%) й економічний добробут (44%), а роз’єднувати – зростання корупції (58%) й економічний занепад (49%). 
• Іншими значними факторами роз’єднання можуть бути політичні вибори (29%) і різний досвід під час війни (28%).
• Натомість іншим вагомим чинником об’єднання українців респонденти вважають відбудову (37%).

Громадянська участь

• Абсолютна більшість респондентів (76%) заявляє про готовність брати участь у змінах у країні.
• Респонденти найбільше зацікавлені в інформації про боротьбу з корупцією (52%) і перебіг війни (34%). 
• Значна частина (79%) заявляє, що цікавиться ситуацією на окупованих територіях, особливо мешканці прифронтових та пограничних областей. З іншого боку половина респондентів (52%) вважає, що медіа надають недостатньо інформації про умови життя на окупованих територіях.

Методологія

Кількісна частина

• Терміни проведення: 20 листопада-4 грудня 2024 р. 
• Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера).
• Розмір вибірки: 2000 респондентів (національна вибірка) + 3600 респондентів (підвибірки в 9 регіонах)
• Формат національної вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. 
• Додатково цим  же методом було опитано 3600 респондентів (по 400 в кожній області) в прифронтових (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Харківська, Херсонська) та пограничних (Сумська, Чернігівська, Миколаївська, Одеська) областях.
• Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (похибка – не більше 2,2% для вибірки 2000 респондентів і не більше 4.9% для підвибірок 400 респондентів з довірчою ймовірністю 0,95)
• Відсоток досяжності респондентів (response rate): 8,3%.

Якісна частина

• Терміни проведення: 21-28 листопада 2024 р. 
• Метод опитування: 6 фокус-групових дискусій (ФГД):
  • 2 ФГД із постійними мешканцями не з прифронтових областей, які проживали на них до повномасштабного вторгнення.
  • 4 ФГД із постійними мешканцями прифронтових областей (Запорізька, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська, Миколаївська, Одеська, Чернігівська, Сумська).
• Формат вибірки: дві вікові категорії: молодші (25-45 років) та старші (46-65 років), за гендерною ознакою (50% - жінки, 50% - чоловіки) та типом поселення (40% обласний центр, 30% - малі міста, 30% - села).