Моніторинг місцевих виборів 2020: УКРАЇНА (19-22 вересня)

•    Результати ІІ хвилі опитування (19 по 22 вересня) Соціологічної групи Рейтинг показали, що респонденти надалі мають протилежні почуття, коли оцінюють ситуацію у своїх містах та в країні загалом. Так, 58% опитаних зазначили, що вони відчувають надію, коли думають про місцеву ситуацію, 38% в той же час відчувають розчарування. Натомість, коли йдеться про ситуацію в державі, то все навпаки: 59% відчувають розчарування, і 37% – надію. 

•    Попри це, 77% опитаних хочуть, щоб їхні діти, онуки жили в Україні. Лише 16% протилежної думки. Щодо проживання у своєму місті та селі, то 61% хотіли б щоб їхні нащадки продовжували жити у цій місцевості, третина – не хотіли б. Цікаво, що мешканці сіл відносно частіше виступають, за те, щоб наступне покоління залишалося в Україні, попри це вони відносно більше за те, щоб їхні діти та онуки змінили місце проживання. Натомість у обласних центрах спостерігається цілком протилежна ситуація.

•    Поступово зростають позитивні очікувань від місцевих виборів. Третина опитаних (минулого разу – чверть) мають надію на позитивні зрушення у їхніх містах та селах після 25 жовтня. Половина вважають, що нічого не зміниться, лише 7% очікують погіршення.

•    55% респондентів зазначили, що обов’язково візьмуть участь у місцевих виборах. Вагаються (50/50) – 21% респондентів, можливо візьмуть участь – ще 8% респондентів. Про малоймовірність участі у виборах зазначили 15% респондентів. Відносно вищу готовність до участі у виборах проявляють найстарші категорії населення (близько 70%). Серед молоді (18-29 років) лише третина говорять, що прийдуть на дільниці. В усіх вікових групах, окрім найстаршої,  спостерігається поступове зменшення інтересу до участі у голосуванні.

•    Можливе загострення ситуації з коронавірусом має негативний вплив на активність виборців. За таких умов лише 45% заявляють про свою готовність взяти участь у виборах. 23% вагаються (50/50), 10% заявляють про свою можливу участь, 21% – про малоймовірну. Моделювання такої ситуації дається взнаки на готовності взяти участь у виборах у всіх вікових категоріях.

•    За результатами агрегованого рейтингу партій на місцевих виборах умовний 5% бар’єр долають п’ять партій: «Слуга народу» 15,6% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори, «Опозиційна платформа – За життя» – 11,5%, «Європейська солідарність» – 11,0%, «Батьківщина» – 8,0% та «За майбутнє» – 5,9%. Протягом останнього тижня перші чотири партії з п’ятірки (парламентські партії) сукупно втратили майже 1,5%.

•    Радикальну партію Олега Ляшка підтримують 4,4%. За партію УДАР Віталія Кличка готові віддати свої голоси 3,4%, ВО «Свобода» – 3,3%, партію Шарія – 3,0%, партію «Голос» – 2,7%, партії «Наш край» та «Перемога Пальчевського» – по 2,4%, партію «Пропозиція» – 2,1%, партію «Сила і честь» – 1,5%, партію «Самопоміч – 1,2%. Сумарний рейтинг інших партій, які беруть участь у місцевих виборах та були включені у список для дослідження, – 21,8%.

•    Порівнюючи рівень довіри, 35% зазначили, що більше довіряють місцевій владі, 17% – більше центральній. 17% довіряють представникам влади на обох рівнях. Чверть не довіряють жодній.

•    55% вважають місцеву владу ближчою до людей, аніж центральну, лише 9% вважають протилежне. Відносно більше тих, хто вважає місцеву владу ближчою до людей серед мешканців сіл.

•    Стосовно професійності, то 31% опитаних надають перевагу у цій оцінці місцевій владі, 22% – центральній. 18% вважають професійними обидві рівні влади, 19% – жодну з них. Професійною місцеву владу частіше вважають у обласних центрах.

•    Натомість стосовно чесності, то відносно більше опитаних (33%) не надають переваги жодному із рівнів влади. 27% вважають більш чеснішою місцеву владу, лише 13% – центральну, 15% – обидва рівні.

•    39% вважають, що у зв’язку із децентралізацією влади ситуація у їхній місцевості покращилася, 36% вважають, що вона не змінилася, лише 16% – побачили погіршення. Половина опитаних не бачить загрози розколу країни внаслідок процесу децентралізації влади, водночас, третина – протилежної думки. Останніх відносно більше серед старших респондентів та мешканців сіл.

•    Опитані вважають, що контроль за діяльністю новообраної місцевої влади повинен здійснюватися самими громадянами (50%). Іншим інституціям (громадські організації, центральна та місцева влада, правоохоронні органи) опитані довіряють у питанні контролю менше (від 5% до 14%).

•    Також значна частина опитаних не проти брати участь у політичному і громадському житті свого регіону (45%), але не в якості депутатів місцевих рад, а через вибори, делегуючи повноваження іншим.

•    Лише 13% опитаних хотіли б бути депутатами місцевої ради, 9% – депутатами парламенту, 7% – головою міста/села, 5% – президентом країни.

•    При цьому, громадяни хочуть обирати не тільки депутатів чи міських голів, а й голову області (за обрання 83%), місцевих суддів (71%) та прокурорів (68%). 57% підтримують ідею створення муніципальної поліції, підпорядкованій місцевій владі (30% – проти).


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 5000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,4%. Терміни проведення: 19-22 вересня 2020 р.